Його прославлення виявилось єдиною загальноросійською канонізацією упродовж всього 18-го століття. У 1696-му році майбутнього митрополита Ростовського Димитрія (Туптала) зводять у сан архімандрита. Його називали «руським Златоустом», проповідником покаяння. Автор і укладач збірників житій святих, найбільш відомих як «Четьї-Мінеї», а також проповідей, драм та віршів. У 1752-му році під час ремонту храму Яковлівського монастиря, де був похований митрополит Димитрій, тіло його було знайдене нетлінним. Відкриття нетлінних останків супроводжувалось чудесними зціленнями. Крім того, у багатьох місцях Росії відбувалися зцілення ім'ям Димитрія, за молитвами до нього.