Після закінчення Могилевської семінарії та Київської духовної академії, він невдовзі стає архімандритом Могилевського Братського монастиря. У 1884-му році, у зрілому віці, овдовівши, Василь Шимкович прийняв чернецтво з ім'ям Володимир. Після прийняття єпископського сану та призначення на Воронезьку кафедру, владика Володимир доклав багато зусиль для заснування церковнопарафіяльних шкіл. Його сучасники бачили в ньому тихе, лагідне світло. Згадували, що владика своїм теплом та увагою зігрівав усіх, хто до нього приходив.