Тільки маючи нерозривний зв'язок із землею, з народом, може рости і розцвітати література.
Максим Рильський

Михайло Осадчий - відомий літературознавець, редактор самвидаву, правозахисник, політв'язень і письменник. Він народився на Сумщині. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював редактором на Львівській телестудії та в багатотиражці, викладав на кафедрі журналістики, захистив кандидатську дисертацію, чекав на вихід першої друкованої збірки поезій «Місячне поле». Та все перекреслив перший арешт 1965 року. Вісім місяців слідства. Рішення суду - два роки ув'язнення. По суті, ні за що... За читання Самвидаву і деякі надто відверті речі у щоденнику. Розповідали, що один слідчий з КДБ відмовився вести справу Осадчого, бо не бачив складу злочину...

У тюрмі Михайло написав повість «Більмо». Це була пекельна правда про методи ведення слідства й умови ув'язнень у радянських таборах. Книга побачила світ на Заході. А за таке карали суворо. 1972 року судова колегія засудила його до 10 років - сім років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії особливого режиму та заслання на три роки. Публіциста й письменника тоді визнали особливо небезпечним рецидивістом...

Минули роки. Термін ув'язнення Михайло Осадчий відбув повністю. Світ визнав його твори. Міжнародний біографічний центр у Кембриджі присудив письменникові звання «Людина року 1991/92» та удостоїв престижного призу «Нагороди XX віку за значні досягнення». Його художньо-документальну повість «Більмо» переклали й видали англійською, французькою, німецькою, іспанською, російською, китайською мовами. За неї Михайла Осадчого прийняли в почесні члени міжнародної письменницької організації ПЕН-Клуб (Швейцарська секція), нагородили літературною премією ім. І. Франка фундації Антоновичів у Чикаго.

На початку дев'яностих Осадчий захопився редагуванням культурно-мистецького журналу «Кафедра», повернувся на викладацьку роботу в університет. Та 5 липня 1994 року після важкої хвороби Михайло Осадчий помер.