22 листопада на розширеному засіданні Священного Синоду УПЦ розглядалася справа заштатного єпископа УПЦ Іполита (Хілька), повідомляє сьогодні офіційний сайт УПЦ. Після спілкування з єпископатом УПЦ єпископ Іполит написав листа Предстоятелю, єпископату, кліру і мирянам Української Православної Церкви, у якому приніс каяття перед Матір'ю-Церквою і народом Божим.

У своєму листі заштатний єпископ просить прийняти його «щире, сердечне та глибоке каяття за смуту, що свідомо чи несвідомо було внесено у середовище духовенства і мирян нашої святої Православної Церкви».

Єпископ Іполит зауважив, що після 14 грудня 2007 року, коли Священним Синодом було засуджено його діяльність, він не надавав свого благословення на випуск будь-яких друкованих видань чи відеопродукції.

Він також додав, що видавці матеріалів проти ідентифікаційних номерів та розповсюджувачі фільмів, зокрема, про «чин всенародного російського каяття», самовільно поставили на них гриф «З благословення...»

Єпископ Іполит приніс покаяння за благословення фільму «Духовна війна», книг ієродиякона Авеля (Семенова) та О.Дроздова ««Знамение пререкаемо. Глобализм, цифровая кодификация личности и печать антихриста» (М., 2003), «На рубежах веры» (Собор, 2006) та збірки «Ноевы дни» (упорядник монах Іоасаф; М. 2006). Єпископ Іполит визнав, що зміст цих видань «багато у чому спотворює православне віровчення».

Він також категорично засудив так званий «чин всенародного російського каяття» та погодився із Святішим Патріархом Алексієм про те, що цей «акт каяття» є «неприпустимим і душогубним».

Єпископ Іполит вибачився за проповідь вчення про «перехід гріха царевбивства на російський народ, подібно до первородного гріха», та у тому, що цей гріх нібито «покладений на Церкву». Він також розкаявся у проповіді вчення про «іскупительну, христоподражательну жертву за гріхи російського народу» царя-страстотерпця Миколи Другого, визнавши, що це вчення разом із попереднім протирічить догматам Православної Церкви.

На останнє заштатний єпископ попросив прощення за проповідь недовіри до церковного священноначалія, викладену у фільмі «Духовна війна», за підтримку позиції прихильників канонізації Івана Грозного та Григорія Распутіна, за «невірні висловлення на адресу Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Сергія [Страгородського]» та за «крайнощі, викладені у працях ієродиякона Авеля та О.Дроздова стосовно персональної ідентифікації громадян та нових документів, а також розповсюджувані цими авторами заклики до розкольницьких дій».

Лист єпископа Іполита буде розглянутий на наступному засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви.