КИЇВ-ТЕРНОПІЛЬ. Курсанти інституту криміналістики здійснили паломницьку поїздку до Почаєва
25 травня 2009
Нещодавно курсанти Навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції разом зі своїми викладачами та настоятелем інститутського храму відвідали Свято-Успенську Почаївську Лавру.
Студенти цього навчального закладу часто відвідують українські православні святині. До Почаївської Лаври це вже п'ята поїздка. Проте саме це паломництво було унікальним. Річ у тім, що юнаки та дівчата приїхали офіційною делегацією. Їх зустрічали намісник Лаври архієпископ Володимир та голова Синодального військового відділу УПЦ архієпископ Августин. Архієпископ Августин, голова Синодального військового відділу УПЦ: «Звичайно, духовна складова у вихованні студентів важлива, а людей, які будуть служити, не працювати, а служити Батьківщині - тим більше. І це стосується не лише Збройних сил, а взагалі всіх військових формувань». Екскурсія Лаврою подарувала курсантам безліч яскравих вражень, особливо тим, для кого знайомством з монастирем було першим (а таких було більшість). Молодь уважно слухала про історію обителі, кожен мав змогу вклонитися її святиням - стопі Пресвятої Богородиці, чудотворній Почаївській іконі та мощам преподобних. Микола Марусич, курсант: «Враження важко описати словами.Великі дуже церкви, храми, ікони, атмосфера приємна. Як якийсь інший світ. Дуже сподобалась ікона Почаївської Божої Матері. Коли підходиш до неї відчуття таке, немов злетиш». Студенти-міліціонери зустрілися з вихованцями Почаївської духовної семінарії. Ровесникам було чим поділитися, про що поговорити, знайшли і чимало спільного - сувора дисципліна, специфічна навчальна програма та підготовка до відповідального служіння. Семінаристи виконали для гостей великодні піснеспіви та показали домовий храм, нещодавно облаштований у семінарських стінах. Потому курсанти відвідали скит Почаївської Лаври та монастирське кладовище. Валентина Каплінська, курсант: «Взагалі атмосфера, яка тут панує, вражає духовною насиченістю, і виникає відчуття, ніби ти десь літаєш. Дуже приємне відчуття. Але найбільше вразила велика кількість ікон і різних пам'яток, про які я не знала...». Вирушаючи з Лаври, молоді прочани вже думали про наступний приїзд. І якщо піднімалися на Почаївську гору вони як екскурсанти, то прощалися як православні паломники.
Після такого паломничества курсант багато зрозумів і відчув. І мабуть збагнув, що зброя служить для захисту Правди, а не для наступу...А невтомний Високопреосвященіший Архієпископ Августин знову виховує і навчає молодь.