Христос Воскресе!Очень радует что все Вы посещаете храм,молитесь...Печалит другое что нет у Вас стремления жить жизню храма.Каждый думает о своем "внутреном" мирочке.Пришол,помолился и благодать домой унес.Храм - ето одно целое,вся полнота Церкви.Очень часто общение с прихожанами храма приносит огромную пользу для спасения нашей же души.Вспомните первых прихожан ведь они не только знали имена,они молились друг за друга,жили не только своей жизню,а и жизню брата,сестры...В них действительно была ЛЮБОВЬ.Некоторые прохожане думают только о себе.На жаль многие не живут сегодня приходом,а своим "частным" мирком.Мира,мудрости,любви Вам и живите жизню прихода.Простите Христа ради если кого-то обидел

Відвідую Покровський монастир у Харкові. Храм великий, знаходиться у центрі міста. Тому на службах багато людей, щоразу багато нових. Декого знаю в обличчя. вітаюся пошепки чи привітним кивком. З деякими жіночками познайомилися після служби, коли пили каву з пиріжками на подвір'ї. Хотіла б познайомитися з більшою кількістю людей, але активно спілкуватися під час служби - не вважаю за можливе, а після служби більшість прихожан поспішає додому у своїх справах. Цікаво, чи ми з Євгеном і Оленою в одному місті мешкаємо? Якщо так, то справді після служби можна було б зустрітися, познайомитися.

Проголосував "Не маю бажання". Мені взагалі тяжко заводити нові знайомства