 |
|
 |
|
|
Зараз на сайті 79 відвідувачів
|
БІЛА ЦЕРКВА. У селі Карапиші Миронівського району прихильники Київського патріархату намагаються захопити церкву
| сергій |
23 березня 2009 |
|
|
Олександре! Позиція особисто це моя,не акцентуйте будь-ласка на МП,тому що в вашій відповіді, Ви перші по діляєте людей на МП і КП, не можу з Вами погодитись, що це не порозуміння. Скористалися представники КП цим свідомо. Немає такого поняття ,як місцеві жителі і керівники, вони всі я підкреслюю, всі-ГРОМАДА.І громаді вирішувати ці питання, вірна чи не вірна була позиція УПЦ так,вірна,бо це приход УПЦ! "Бажання на голому місці" виникло не в громади,а в місцевого пана, і не треба замилювати очі! А як що дивитись на ситуацію в цілому то не буде примирення поки у влади буде шановний Денисенко, тай Даниленко в цьому числі, вибачте за відвертість.
|
| Олександр |
23 березня 2009 |
|
|
"по моїй наївності думав що примирення з київським патріархатом можливе", "Ганьба! Ганьба! Ганьба!". Шановні Сергій та Людмила! Така позиція - не підхід! Можливо, деякі представники КП насправді так і діяли, але ж не всі! Але і в МП далеко не всі діють за істинно християнським підходом (чого лиш варті т.зв. "блістатєльниє одєссіти"). Тим більш, такі твердження потребують серйозних доказів. Неможна дивитись на ситуацію лиш зі свого "окопу". Діалог не просто можливий, а необхідний, а його непримиренні противники, на мою думку, не ревнителі Православ"я, а його могильники! Наскільки мені відомо, ситуація в Карапишах - не ініціатива Патріархії УПЦ-КП, а непорозуміння між місцевими жителями та керівниками. Не може керівництво такої чималої конфесії, як УПЦ-КП детально знати і втручатися у справи кожної громади. Треба ще дізнатися, чи всі представники УПЦ-МП діяли в цій ситуації гідно, бо бажання переходу у частини людей на голому місці не виникає. Конфлікти є і ще будуть - на жаль, таким є гіркий плід розділення, яке сталося через небажання сторін розуміти і любити одна одну (хоча наявні і глибокі об"єктивні історичні причини). Навпаки, сьогодні, коли тільки починаються непевні і крихкі спроби реального діалогу УПЦ-МП, УПЦ-КП, УАПЦ, ніяк не можна давати себе поглинути неконтрольованим емоціям, зриваючи ці слабенькі паростки миру і любові. Дивитися необхідно на ситуацію в цілому, а не переносити якісь негідні дії окремих людей на всіх. Бо разом із брудною водою можна виплеснути дитину.
|
| Конан |
23 березня 2009 |
|
|
(Переход на личности удален) Раскольники - уголовники изначально, с момента своего возникновения. И все основные методы их уголовные. Но не это главное, а главное то , что они против самого Бога.
|
| Микола |
23 березня 2009 |
|
|
Мені здається, що сьогодні: 1) в нас немає нормальної чіткої процедури переходу храмів (будівель) з однієї юрисдикції церковної в іншу; 2) немає обліку парафіян храму - це головне. Мабуть потрібно в УПЦ прийняти правила такого обліку парафіян, оскільки, хоча й добре, що двері кожної церкви (храму) відкриті, але хто має право голосу на зібранні парафії? У більшості приходів є "ядро" приходу, постійні парафіяни і є ті, що ходять до церкви рідко та ходять у різні храми. А як же демократично вирішувати питання парафії - вибори старости, делегатів на єпархіальні з'зди і т.д? Звичайно, можна всім бути у послуху до священика в таких питаннях. Але, як відомо, іноді не тільки миряни відходять від церкви, але і батюшки, і архієреї.
|
| Володимир |
20 березня 2009 |
|
|
Яка ганьба, яке захоплення, що ви мелете? Як можна так брехати і не боятись Бога? Я там був і все бачив. Річ у тім, що Білоцерківська єпархія просто хоче зареєструвати цей храм у своїй власності, коли дізналися, що селяни, разом із Анатолієм Степановичем, які побудували цей храм, захотіли перейти у Українську Православну Церкву Київського Патріархату, тому що від УПЦ МП залишилася лише назва. Це не духовенство, а звичайні бізнесмени. Не було ніякого газу. Білоцерківська єпархія звезла усіх своїх священників, які взяли із собою деяких фанатично налаштованих людей і боролися з жителями Карапишів, які висловили таку свою волю. Боляче читати перекручені факти і брехні навколо ситуації у моєму селі.
|
| Сергій |
09 грудня 2008 |
|
|
Ганьба Всим хто відстоює одну та іншу сторону, тим людям які ведуть конфлікт, церква не дім для молитви, а бізнес... . Зломані двері, охорона, зброя стидно має бути, але де совість у бандитів, зараз ніхто не знайде правди і кожен буде відстоювати свою правду і свій закон, але Бог всим суддя. Прикро що простому народу (селянам) не буде спокою.
|
| Людмила |
04 грудня 2008 |
|
|
Ганьба! Ганьба! Ганьба! "пану" Даниленко!!!!!
|
| сергій |
02 грудня 2008 |
|
|
Сьогодні 30.11.08.був у Карапишах, по моїй наївності думав що примирення з київським патріархатом можливе(маю на увазі діалог),але дивлячись на поведінку студентів яких вони понавозили автобусом проти горстки дідусів і бабусь,відкрита зневага,ненавість,неприкрите хамство(доречі-викурювали прихожан сльозогінним гасом,вибили двері)я прийшов до висновку, що це вже стратегія!! Це по-перше, по-друге, якщо "пан" Даниленко і подібні йому ,будуть таким чином втручатись в життя громади, повірте мені, "роги ростуть " тільки від нього,це вже буде остання крапка.
|
|
|
|
|
© Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на «Православіє в Україні» обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi обов`язкове гiперпосилання на orthodoxy.org.ua. Адреса електронної пошти редакцiї: info@orthodoxy.org.ua
|
