Современники Чехова писали, что он очень любил людей. Может быть, поэтому удивительным теплом пронизаны все чеховские образы. Как рождается нежный жар жизни из полного творческого спокойствия, ровно бьющегося сердца и остуженного ума писателя - неразрешимая загадка. Научиться жить очень спокойно, научиться интеллектуальной и художественной застенчивости - этим начинается традиция Чехова в литературе.
К этой дате подготовлен цикл интервью с постоянными авторами и членами редакционного коллектива. Первая беседа - с иеромонахом Макарием (Маркишем): «Любви учатся всю жизнь, до последнего вздоха».
«Пост идет к завершению, а крыши нет, значит и Рождество опять по хатам да домам встречать придется! Ехать в епархию, просить, чтобы священника прислали? А где служить? Под открытым небом? Вопросы оставались без ответов»...
Марко Вовчок - псевдонім Марії Вілінської - данина літературній традиції середини ХІХ століття, за якою жінці, яка вирішила писати, для успішної кар'єри було доцільніше взяти собі чоловіче ім'я та прізвище. Проте навряд чи подібне маскування хоч когось вводило в оману. Авторка "Народних оповідань" була надто яскравою фігурою у житті тогочасного українського, російського та французького культурних середовищ.
Представляем вашему вниманию произведение - лауреат конкурса «Православна моя Україно», посвященного 1020-летию Крещения Руси. Победитель в номинации «Невыдуманная история».
«Хлопчина з Чернігівщини, у вісімнадцять років почав воювати з переправи через Дніпро на саморобному плотику, звільняючи Київ від гітлерівців, а в дев'ятнадцять став повним кавалером ордена Слави, був нагороджений медалями «За відвагу», «За бойові заслуги»... Тепер йому вісімдесят і він - протодиякон, отець Борис. І ще хочу сказати: у Володимирському соборі, що в Києві, побудованому в ХІХ столітті й прикрашеному знаменитими майстрами, є ікона Серафима Саровського, написана отцем Борисом. Я запрошую вас до нього в гості».
Олександр Довженко народився 11 вересня 1894 року. 115 років тому. Прожив 62 роки - не багато, але й не мало. Однак цілком справедливо звучать слова Євгена Маланюка: «Довженко - це той, хто замовкнув на півслові».
13 травня 2009 р. виповнилося 160 років від дня народження видатного українського письменника Панаса Мирного, справжнє ім'я якого Афанасій Якович Рудченко. І хоча він розпочинав літературну діяльність як поет, в історію літератури увійшов завдяки глибоко психологічним романам та повістям саме як письменник. Визнання та славу йому принесли два великі романи: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія» та повість «Лихі люди».
До кінця своїх днів він жив подвійним життям: вдень - високий чиновник та громадський діяч, а ввечері - письменник та драматург.
6 июня исполнилось 210 лет со дня рождения Александра Сергеевича Пушкина. В связи с этой памятной датой вашему вниманию предлагается очерк известного иерарха Русской Православной Церкви Заграницей митрополита Анастасия (Грибановского, 1873-1965), посвященным памяти великого поэта. Очерк был написан владыкой Анастасием к 100- летней годовщине гибели поэта.
