«Зеркало недели» (Украина): Признание или «ошибка персонала»?
Все комментарии к статье: |
| Олександр |
19 ноября 2008 |
|
|
"...Цей геноцид був намаганням знищити саму душу народу, привести її до повного духовного рабства. Він став знаряддям диявольскої помсти за неспроможність викорінити зі свідомості нашого мудрого, сповненого високих чеснот народу синівську пам’ять про Бога, любов до Бога, вірність і віру в Бога. Цю віру можна було знищити лише через фізичну ліквідацію її носія. Тому богоборча влада, створивши духовний голод прирекла націю і на голод фізичний." - ---- це із Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви з нагоди скорботної дати — 75-ї річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні Все ж таки слово "геноцид" є в посланні!!!!
|
| Galyna |
19 ноября 2008 |
|
|
Ольга, до чого тут вікіпедія? Якщо наші демократи вимагають від інших держав та ЄЕС міжнародного визнання геноциду укр. народу, то вони мають послуговуватися не вікіпедією, а міжнародною юридичною термінологією, ухваленою та затвердженою тими лержавами. А в ЕЄС, або напр., в США офіційно голодомор на Україні геноцидом не визнають. Крім того, з Вашого коментаря виникає, що на Україні логічно вшановувати пам'ять лище постраждалих етнічних українців, а пам'ять росіян або інших за етнічним походженям громадян України, які у ті роки вмерли від голоду на її території хай вшановують інші держави, у т.ч Росія. Вибачте, але такий розподіл наших співвітчизників за національними ознаками в багатонаціональній Україні є звичайним расизмом. Перед Богом усі рівні. І,якщо наші націоналісти не вгамуються, нашу державу очікують важкі часи. Наіоналізм -це один із сучасних ідолів, який завжди вимагатиме людських жертв. Ви цього бажаєте? Мир Вам...
|
| Ксения |
19 ноября 2008 |
|
|
Слово "геноцид" всегда ассоциируется с жертвами. Признание Голодомора 1932-1933 гг. в Украине желанием истребить исключительно (!) украинский народ поставит нас в две крайне неприятные позиции:1. жертвы; 2. националистов. У нас проблемы не с понятием "геноцид", а с понятием "честность". Те же, у кого (как и у меня) кто-то из родни погиб от репрессий и голода в Поволжье и других частях бескрайней СССР, поймут, о чём я говорю. Почитать память погибших нужно не не навешиванием ярлыков с разящими душу словами, а искренней молитвой о них, зажжённой свечой и милостыней.
|
| Ольга |
18 ноября 2008 |
|
|
Щодо полеміки із шановним вл. Олександром. Він вважає геноцид злочином одного народу проти іншого, а вікіпкдія подає таке: "Геноци́д (от греч. γένος — род, племя и лат. caedo — убиваю) — действия, совершаемые с намерением уничтожить, полностью или частично, какую-либо национальную, этническую, расовую или религиозную группу как таковую", вважаючи геноцидом дії Пол Пота проти власного народу. У цій статті є й такі рядки: "Существует также мнение, что к актам геноцида можно отнести действия советского руководства, приведшие к массовым жертвам во время голода на Украине в 1932—1933". Читаю деякі коментарі дописувачів і боляче, що цю трагедію дехто сприймає як привід для самозахисту. Невже комплекси росіян і загибель мільйонів українців – рівнозначні явища? Гинули масово не лише українці? Це означає, що голодомор – геноцид не лише українського народу, і не означає, що він не геноцид. Але про пам’ять безневинних жертв інших народів мають дбати перш за все керівники їхньої нації.
|
| roman |
17 ноября 2008 |
|
|
A byl li "Talergof" "genotsidom"? Esli da, pochemu molchat?
|
|
