Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

«Як у Барі не баряться» — враження з Вінниччини прот. Богдана Огульчанського

Версия для печатиВерсия для печати

«Це враження не з сусіднього бару, і не від «барина», а з чудового подільського містечка Бар!» 

Науковий секретар ВПУ прот. Богдан Огульчанський

Про зовнішню фактуру та зміст зустрічі

Напередодні свята Покрови на Вінниччині, 11-13 жовтня, у місті Бар пройшла конференція «Духовні скарбниці Поділля», основним організатором якої була Вінницька єпархія УПЦ. 
Взагалі, у таких конференціях є, так би мовити, зовнішня фактура, а також і певна змістовна сторона.

Щодо фактури — тут традиційно: архієрей благословляє взяти участь усім місцевим священикам, які приїжджають при регаліях, у «парадному мундирі», також запрошується регіональна адміністрація і трошки «весільних генералів» (або полковників ) зі столиці. Якщо конференція ще не стала чимось звичним, організатори можуть проявити творчий ентузіазм — провести цікаву екскурсію (що й було цього разу), запросити гарний хор тощо.

За відмінну організацію слід подякувати оргкомітету, зокрема шановним отцям Ростиславу Рябому, Назарію Давидовському, добродію Роману Григор’єву та ін. Також зворушив чудовий подарунок від прекрасного знавця краю п. Олексія Бакальця — його монографія «Скарби Барської землі Поділля XIV-XVIII ст.», розкішно видана, де розкривається значення нумізматичних скарбів Поділля.

А щодо «генералів і полковників» — було аж три владики , які душевно, з теплотою ділилися досвідом та міркуваннями.
Як на мене, був цікавим і змістовий аспект. По-перше, викликає інтерес, що собою являє зараз регіональна конференція під проводом конфесії, яка вже не може претендувати на «симфонію» (що, мабуть, для неї ще не зовсім звично, адже декілька років тому такі конференції виглядали як спосіб підкреслити свою значущість).

По-друге, почути, що є важливим для православних вірян Поділля. Нагадаю, що Поділля (Вінниччина та Хмельниччина) — це найбільша (за кількістю парафій) православна частина України. При тому (так склалося) що УПЦ тут вже давно україноцентрична і у неї немає релігійних конкурентів — принаймні, за кількістю парафій (на Вінниччині) вона переважає інших у багато разів.

«Враження справили краєзнавчі доповіді, цитати отців та… Карслон»

Отже, деякі враження. На мою думку, на таких конференціях більш корисно послухати ті доповіді, які відображають здатність доповідачів до самостійних пошуків та висновків. Такими були краєзнавчі доповіді, в яких розкривалися не всім відомі, але примітні факти релігійної історії краю.

Що стосується виступів з педагогічним змістом, тут було досить традиційно — доповідачки сумлінно переказували зміст «методичок» п’ятнадцятилітньої (а то й більшої) давності, в яких посилалися на авторитетів від начебто Соломона Премудрого (зворушила цитата про різку з доповіді молоденької дівчинки: «Не залишай юнака без покарання: якщо різкою виб’єш його, не помре») до Іоанна Златоуста та, здається, наймодернішого — Ігнатія Брянчанінова.

Педагоги недільних шкіл хоч і апелювали до необхідності видавати книжки для дітей по-українськи, чомусь закликали лише перекладати Бориса Ганаго та інших російських авторів. Думаю, що порада придбати гарні книжки для дітей українських авторів, які можна знайти у вінницькій книгарні «Є», наприклад, видавництва «Свічадо» (зокрема, їхньої землячки з Вінниці Зоряни Живки) була би сприйнята як порушення канонів. Вельми небезпечною для дитячої психіки була визнана повість про Карлсона на даху, адже він вчить Малюка зухвалої та неморальної поведінки!

Презентація онлайн-програми ВПУ: скайпом та «вживу»

Моє завдання я бачив у тому, щоб представити онлайн освітню програму Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості. Адже так склалося, що Бар вмістив цілих трьох(!) її викладачів — одного, щоправда, віртуально (по скайпу з Америки) — о. Кирила (Говоруна) Cyril Hovorun, а також о. Андрія Дудченка Andriy Dudchenko та автора цих рядків.

Отець Кирило (Говорун) говорив про проблеми християнської єдності, отець Андрій — про зміст і значення літургійного богослов’я «реалізму», на якому наголошував о. Олександр Шмеман. А моїм завданням у доповіді було, як вважаю, показати можливості сучасних освітніх засобів і методів для релігійної освіти та самоосвіти. Наш Університет ці сучасні методи і пропонує — хоч ми тут робимо перші кроки. Нижче трохи повторю, на що вважав важливим акцентувати увагу.

«Ні!» монополії щодо істини, «так!» — широті світогляду

НАЙПЕРШЕ необхідно наголосити — друзі, у нас немає підстав претендувати на монополію щодо істини! Сучасну людину не переконаєш у своїй догматичній непомильності ані посиланнями на святих отців, ані супер-канонічністю. Варто виходити з того, що твій потенційний слухач з легкістю віднайде в інформативному просторі судження, цілком протилежне до того, що ти вважаєш безсумнівним догматом. Отже, треба бути православно-відкритим, звикати сприймати різні, навіть протилежні позиції! І заохочувати до самостійних суджень, не боячись критики.
ДРУГЕ. Гармонійний світогляд з необхідністю має бути широким. Так, на наших освітніх онлайн-курсах #Премудрістьонлайн Відкритого Православного Університету викладають представники усіх трьох гілок християнства: православні, католики та протестант. Є ще й наукове релігієзнавство. Автор особисто відчув велику користь для себе почути основні ідеї цих традицій від, так би мовити, автентичних носіїв.

ТРЕТЄ. Онлайн-освіта та інтернет-мережа загалом спонукають до постійного оновлення власних принципів і позицій, хоча це не відміняє необхідності системності та послідовності. Зокрема, постійне поліпшення онлайн-перекладачів дозволяє сприймати корисні ідеї різних авторів, які пишуть або писали різними мовами. Якщо долається (принаймні, для писемного слова. З усним, звісно, складніше) бар’єр чужого і незрозумілого, відчуваєш утіху. Додам чисто суб’єктивне: при підготовці власного курсу Вікіпедію доводилося читати на шістьох-сімох мовах. Спершу страшно, а потім нічого, пішло. Рекомендую .
Ну, й нарешті. Освіта, навчання — це природний процес, який сприяє адаптивності особистості. Випускник Київської Духовної академії свт. Феофан (Затворник) акцентує: пошук істини — це ОРГАНІЧНА ВЛАСТИВІСТЬ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ.

Хоч лякають, що нервові клітини не відновлюються, але медичний факт: біла речовина у того, хто вчиться, в мізках наростає! (біла речовина — це зв’язки між клітинами «сірої» речовини). Отож, «учітеся, брати мої!» (© Т.Шевченко).

За матеріалами ФБ-сторінки прот. Богадна Огульчанського

СИМЕОН (Шостацький), митрополит Вінницький і Барський
Вінницька єпархія
Протоієрей Богдан Огульчанський
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості
Премудрість-online

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
929

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар