Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Як іти воювати, якщо родичі на Донбасі? — актуальні питання про мобілізацію

Версия для печатиВерсия для печати

Актуальним питанням мобілізації, оголошеної в Україні, було присвячено випуск радіопрограми «Перехрестя» на «Українському радіо». Протодиякон Миколай Лисенко та протоієрей Георгій Коваленко обговорювали запитання слухачів та користувачів інтернету.

Зокрема мова зайшла про те, що робити православним християнам, які не бажають брати до рук зброю.

«Мене запитували перед ефіром, як ставитися до того, що існує ціла технологія — як віруючому відмовитися від призову. Але у нас зараз відбувається призов не просто на військову службу, як це було у мирний час, коли існують варіанти альтернативної служби. Зараз іде справжня війна. Мобілізувати можуть будь-кого, але ж не кожен є фахівцем з використання зброї.

Ось у мене є військова професія, я служив в армії. Я — зв’язківець. Тобто, у мене є військовий фах, я можу тримати в руках клавіатуру чи працювати з радіостанцією.

Так само є багато інших служінь — у шпиталях і таке інше.

І мудрість правителів — це не всіх «під одну гребінку підстригти», забрати у військо всіх без розбору, а дати можливість людині послужити Батьківщині у той спосіб, який їй під силу. Важливо правильно все скоординувати — щоб у громадянина і сумління було чисте, і щоб він користь міг країні принести».

Також торкнулися проблеми — коли людина не може воювати через особисті причини.

«Багато хто каже: «У мене там, на Донбасі, родичі, чи близькі друзі…»

Отже, до мобілізації треба підходити не за тоталітарно-радянським принципом — ми вам статтю кримінальну за ухиляння від служби чи ще щось… Не треба лякати. Має бути соромно ухилятися від мобілізації, а не страшно.

Але людина повинна мати вибір.

І якщо ми говоримо, що в країні перемогла революція гідності, то і мобілізація має відбуватися без порушень людської гідності, з пошаною до найкращих почуттів, найкращих якостей наших громадян — любові до своєї землі, до Батьківщини, до сім'ї, до миру».

Щодо завдання капеланів — священиків, які їдуть на передову, то вони мають особливу можливість долучитися до миротворчої справи.

«Служіння капелана – посіяти мир в душі людини під час війни, перед загрозою смерті і одночасно спробувати зробити неможливе: покласти край війні власною молитвою, власним миротворством. Те, що неможливо людям, можливо Богові. І священик – це та людина, яка має, перш за все, думати про небесне і постійно звертатися до Бога з проханням про мир».

Наприкінці програми о.Георгій нагадав, що головним завданням мобілізації є відновлення миру.

«Ми так багато говоримо про війну, а треба багато говорити про мир.

Завдання мобілізації — не війна. Завдання мобілізації – відновлення миру. Тож ми маємо змобілізувати і переговорні процеси, і самі змобілізуватися в молитві за мир.

Для цього мобілізація країни має стати загальнонаціональною — коли кожен відчуватиме себе громадянином, частиною великого організму, яким і є наша країна, частиною народу нашої країни, незалежно від політичних поглядів, національних мовних, регіональних, соціальних особливостей тощо. Кожен із нас має віддати, пожертвувати країні частку себе.

Церква має бути змобілізована у своєму служінні молитви. Віруючі люди — у волонтерському служінні, служінні ближньому, служінні вдовам, дітям-сиротам, вимушеним переселенцям, скаліченим війною людям, пораненим. Це теж мобілізація…»

Прослухати всю програму "Перехрестя" про мобілізацію можна на сайті Синодального просвітницького відділу УПЦ.

Протоиерей Георгий Коваленко
протодиякон Микола Лисенко
Радиопрограмма Перехрестя
мобилизация

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2430

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар