Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Ведучий «1+1» отець Георгій Коваленко: «Нам не варто сваритися через патріархати»

Версия для печатиВерсия для печати
25 березня 2017 | Інтерв’ю | Світські

На каналі «1+1» — прем’єра несподіваної телепрограми «Таємний код віри», вести яку буде православний священик Георгій Коваленко. Напередодні виходу передачі отець Георгій розповів інформресурсу «Телекритика», за що його критикують колеги та як уникати конфліктів членам родини, які ходять у різні церкви.

Відкритий Університет та «1+1» запускають новий телепроект — «Таємний код віри». Прем’єра вже цієї суботи

У новій програмі «Таємний код віри» священик разом з експертами (істориками, релігієзнавцями, науковцями, богословами) обговорюватиме резонансні теми та шукатиме відповіді (наприклад, «Язичництво та християнство», «Церква та наука», «Делікатні питання в релігії»). Ведучий отець Георгій Коваленко — діючий православний священик, а також ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості, у минулому займав високі офіційні посади в УПЦ. Водночас він ніколи не приховував своєї проукраїнської позиції. В нашій бесіді священик відверто відповів на делікатні запитання, які хвилюють багатьох з нас.

— Отче Георгію, формат програми «Таємний код віри» досить незвичайний: глядачі не звикли бачити в ролі ведучого телепередачі священика. Ви готові до критики?

— Людина, яка щось робить, у будь-якому випадку не всім подобається. А якщо ти робиш щось таке, чого не робили до тебе, — тим більше. Так що усе гаразд. В цій програмі ми шукаємо образ сучасного священика. Мені здається, що сьогодні священик має бути не лише тією людиною, яка знає відповідь на всі запитання, але й яка вміє слухати і не соромиться запитувати. Понад двадцять років я відповідав на запитання, але в мене накопичилися і власні.

— Які, наприклад?

— Ну, скажімо, в одному з випусків ми досліджуємо тему гендерної рівності. Це цікава тема, яка сьогодні викликає неоднозначну реакцію. Або «Чого в нас більше: християнського чи язичницького?» — також резонансна тема. Для цього спілкуємося із археологами, етнографами, астрономами, із людьми, які зберігають пам’ятки в музеях, і шукаємо відповіді на наші запитання.

«Наша проблема в тому, що багато людей релігійними є лише зовні, а всередині залишаються радянськими»

— Що вам кажуть колеги, інші священики з проводу ваших поглядів? І як вони ставляться до вашої участі в цій програмі?

— Перший випуск ще навіть не вийшов, ми тільки-но анонсувалися, але я вже маю досить неоднозначні реакції. І мене найбільше вразило те, що люди, які до мене добре налаштовані, переживають, як це буде сприйняте, чи не є ця програма провокацією.

Наскільки я знаю, ви діючий священик. В якому храмі служите?

— Я священик вже понад 22 роки. Служу в маленькому храмі при дитячому садочку. Це церква на честь Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в Печерському районі Києва. Приміщення в дитсадочку, де дуже зручно родинам із дітьми. Де ми спілкуємося після богослужіння, де фактично зустрічаються в неділю друзі, щоб помолитися разом.

— Ви також є ректором Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості.

— Це мій новий проект. Ми в ньому намагаємося сформулювати для себе та презентували ідею Відкритого Православ’я. Відкритого до діалогу, до суспільства, до різних конфесій. Релігія актуальна завжди. Це не тільки пам’ятка чогось старого. І мені здається, що наша проблема в тому, що багато людей релігійними є лише зовні, а всередині залишаються радянськими, тоталітарними, фундаменталістськи налаштованими. Якщо ми хочемо змінити наше життя, жити в країні вільних людей, які б поважали один одного, не вбивали б один одного, варто починати зі змін у світогляді. Ці ідеї я і намагаюся донести і в університеті, і в новій телепрограмі.

— Упродовж 18 років ви займали різні офіційні посади в Українській православній церкві (в тому числі прес-секретаря предстоятеля УПЦ). А наразі ви займаєте якусь посаду?

— Ні, сьогодні я не маю жодної офіційної посади.

«Якщо кожен вважатиме вірною тільки власну точку зору, міжконфесійні конфлікти будуть тривати й надалі»

— Писали, що на початку 2016 року вас було звільнено з посади голови Синодального просвітницького відділу УПЦ. Можливо, ваше звільнення було якось пов’язане з вашою проукраїнською громадянською позицією?

— (Посміхається.) Я думаю, що період мого офіційного перебування на посадах завершився зі смертю митрополита Володимира. Я був в його команді багато років. Потім церква обрала нового предстоятеля, у нього власне бачення і власна команда. Тому все досить природно.

— Тобто вам стало некомфортно працювати?

— Питання не в цьому. У людини бувають різні періоди в житті. Я ніколи не приходив до церкви, щоб обійняти якусь посаду. Так склалося, що у мене був один досвід, а тепер — інший, і все.

— Отче Георгію, в нашій країни люди ходять у різні церкви — Московського патріархату та Київського. Ці проблеми також існують в багатьох родинах. Наприклад, чоловік ходить до однієї церкви, а дружина — до іншої. Як ви радите вирішувати ці питання?

— Мені здається, не варто сперечатися про патріархати. Нам треба навчитися бути християнами в тій конфесії, в якій ми народжені та хрещені. Ми дуже часто знаємо все погане про іншу релігію і добре можемо розповісти, в чому неправий інший. Але, може, треба почати із себе? І навчитися поважати світогляд іншої людини. А в основі стосунків між близькими має бути любов. Віруюча людина має бути прикладом терпіння, поваги, прощення. Треба намагатися з повагою ставитися до інакшого, при цьому залишаючись у своїй традиції, вірним своїй церкві. Зрозуміти та прийняти. А ще — знати, що серед представників твоєї церкви теж є люди, які живуть не по-християнськи, а серед представників іншої конфесії — щирі і благочестиві.

«Сьогодні священик має бути не лише тією людиною, яка знає відповідь на всі запитання,
але й яка вміє слухати і не соромиться запитувати»

— Ви вважаєте, що ми зможемо подолати міжконфесійні конфлікти, які були в історії нашої країни і, на жаль, не загоїлися й досі?

— Так. Я вважаю, що якщо ми всі будемо православними за вірою та способом життя, ми знайдемо шлях і порозуміння. І тоді проблеми українського православ’я будуть вирішені. А якщо кожен вважатиме вірною лише власну точку зору, ці розділення будуть тривати й надалі. Так само я вважаю, що треба шукати новий формат єдності релігійної спільноти України. Єдності, яка не буде знищувати унікальність кожної традиції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ведучий «Таємного коду віри» Георгій Коваленко: «Ми зробили справжні відкриття і для себе, і для глядачів»

За матеріалами сайту ТЕЛЕКРИТИКА

Протоиерей Георгий Коваленко
Таємний код віри
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості
1 1
Дуся Телекритика

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2972

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар