Версия для печати

Про те, як правильно вітати з Хрестовоздвиженням, що робити в цей день, а від чого утриматись, в ефірі радіо «Ера» говорять протодиякон Миколай Лисенко та протоієрей Георгій Коваленко.

Проведіть святий день у святості

― Отче, я не знаю, як прийнято вітати одне одного з Хрестовоздвиженням. Розумію, як вітають із Пасхою, з Різдвом. А от Хрестовоздвиження… З одного боку, це свято, з іншого ― згадка про страту. Як поздоровляти одне одного з цим днем?

― Все ж вітати, гадаю, потрібно як зі святом. Українське слово «свято» говорить про «святість», а не про «праздность», або ж відсутність роботи. Тому це святий день — на честь святині, яку було віднайдено, і провести його треба у святості.

І тут, скоріше, згадка не про страту, як у Страсну п’ятницю, а про радість віднайдення Хреста Господнього. І хоча коли ми вшановуємо Хрест, завжди згадуємо про ті страждання, які на ньому поніс наш Господь Іісус Христос, та однак завжди пам’ятаємо і про Воскресіння. Хрест і Воскресіння у свідомості християнина поєднані нерозривно.

Послужіть жертовно ближньому

Церква встановила цей день не тільки святкувати, а й проводити в суворому пості. «Бог терпів і нам велів», — кажуть у народі, отже і ми також маємо вшановувати Хрест певною своєю жертвою. І не лише відмовою від їжі, бо Христос терпів не просто страждання, а Самого Себе приніс в жертву за кожного з нас.

Цей день має бути для нас днем самообмеження, а також днем жертовного служіння ближньому.

Ми маємо знайти в собі сили пожертвувати чимось заради ближнього і заради спасіння власної душі. Щоб ми дійсно були християнами. Бо у слові «християнин» чується не тільки «Христос», а й «хрест». І в нашій мові «хрест», «Христос» ― слова споріднені, хоча і не спільнокореневі.

Християнство без Христа неможливе: як без Спасителя нашого Господа Іісуса Христа, так і без Його Хреста, і без нашого особистого хрестоносіння. Тому що Господь нас покликав за Собою, до Царства Небесного. А цей шлях лежить через Голгофу, через хрест.

У кожного з нас свій хрест. Однак ми знаємо, що за хрестом ― Воскресіння. Що Господь Хрестом переміг смерть. Тому і наш хрест — неважкий, нести його ми маємо з радістю і святістю. Тому і вітаємо одне одного по-святковому в день Хрестовоздвиження.

Зробіть вибір на користь любові

― Зараз Україна несе важкий хрест у вигляді кривавого випробування, розділення, озлоблення, взаємної ненависті. Яким чином кожен із нас може долучитися духовно і фізично до цього важкого хрестоносіння, щоб допомогти рідній країні?

― У нас є вибір: бути на хресті разом із Христом чи розпинати один одного і нашу країну разом із тими, хто розпинав Христа.

Бути на хресті ― значить любити, бо Христос на Хресті переміг зло любов’ю, жертовною любов’ю.

І у кожного серця є вибір: стати на сторону Христа і любові і зійти на свій хрест, який кожен несе по-своєму: воїн, чи його мати, чи дружина, чи діти, або лікарі, волонтери, благодійники.

Або можна стати й на інший бік: відкрити своє серце ненависті і почати один одного нищити ― словами, справами, навіть зі зброєю в руках.

Якщо ми обираємо ненависть, ми стаємо серед тих, хто розпинав Христа. І, напевно, вже не можемо називатися християнами, бо християнство ― це любов, це жертовність, це прощення і служіння ближньому.

І захищати земну Батьківщину ми повинні, але робити це таким чином, щоб не втратити Батьківщини Небесної.