Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Три парадокси: Гогольfest, музика Едуарда Артем’єва і... диригент-священнослужитель (+відео)

Версия для печатиВерсия для печати
22 вересня 2013 | Ольга Мамона | Репортаж

Диригент змахнув паличкою, і простір заповнила мелодія. Назву твору не оголосили, зал упізнав його за першими звуками – «Свій серед чужих…», музика Едуарда Артем’єва. (Музику знайти тут.)

Гармонійні мелодії не притаманні приміщенню механічного заводу, де нині проходить мистецький фестиваль Гогольfest. Удвічі незвичним є те, що управляє оркестром священнослужитель. А за всім цим дійством спостерігає сам Едуард Артем’єв – автор музики до сотні фільмів – Міхалкова, Тарковського, Кончаловського; автор опер, кантат і симфоній і навіть духовних творів.

«Молитву для хора «Свете тихий…» я как-то написал. А сейчас я пишу «Реквием». Но так, потихонечку. Чувствую, что пишется, пишу дальше. Бог даст, жизни еще несколько лет, закончу», — розповідає Едуард Артем’єв.

Та додає, що якщо в написанні музики до кінофільмів він звертається до сучасних технологій, електронної музики, то у написанні духовної музики дотримується давніх традицій органно-хорової музики. «Эти традиции, думаю, непоколебимы», — зазначає він.

Едуард Артем'єв на Гогольфесті  

Керує Державним академічним естрадно-симфонічним оркестром праправнук видатного композитора Миколи Лисенка, теж Микола. Нині здійснилася його мрія.

«Господь зробив мені великий подарунок, — ділиться протодиякон Миколай Лисенко, художній керівник і диригент Державного академічного естрадно-симфонічного оркестру України, керівник радіопроектів УПЦ. — Я сидів у серпні місяці в селі, дивився фільми Микити Міхалкова і слухав чудову музику, яка розкривала духовний світ героїв. Я сказав собі: «Я мрію виконати цю музику, музику Артем’єва. Господи, допоможи»…».

 

О.Миколай Лисенко диригує оркестром на Гогольфесті

Сьогодні він – диригент Микола Віталійович і дає міні-лекцію для глядачів про підтексти кіномотивів Артем’єва. Завтра – протодиякон Микола, регентує у хорі Київського Троїцького Іонинського монастиря та проповідує красу Православ’я в українському радіо- і телеефірі.

Хто вплинув на нього, ми поцікавилися під час концерту в мами о.Миколая – Ольги Лисенко, професора Національної музичної академії імені П.Чайковського.

«Звичайно, ми з батьком Віталієм Романовичем, народним артистом України, професором Національної музичної академії, виховували в нашім дитяті краще, що ми хотіли бачити в усіх людях. А все інше йому дісталося від Бога і від своїх предків. І ви знаєте, кожний його виступ – це таке звернення до Бога від нього самого…

Одна людина другу людину виховати не може. Це і гени, і родина, і школа. Звичайно, у Миколи дуже хороша й диригентська школа. Але перш за все – храм. Навіть не можна описати, що значить храм для нашої родини. Це таємне і особисте. Коли людина молиться і проповідує через свою музику, через свою творчість, то наповнює сенсом життя».

Дивовижно, але, як зізнається сам отець Миколай, він мав командувати полком, та на наше щастя, командує оркестром. За два місяці до вступу до військової академії юний Микола Лисенко, «енна» кількість предків якого, до слова, були козаками, грюкнув кулаком по столу: «Тату, я хочу бути музикантом!». А вже на випускному екзамені, диригуючи «Херувимську» свого прапрадідуся, зрозумів, що питання віри не може бути другорядним.

«Музика – це сфера духовна, передусім, — продовжує протодиякон Миколай, диригент естрадно-симфонічного оркестру. — Вона змінює і людину, і те, що навколо неї. Я завжди кажу  музикантам: «Те, що ви виконали цей твір, не минеться просто так. Ви зробили свій внесок добра, любові, зробили свій внесок Духу у Всесвіт. Ви зробили його кращим».

А про те, як отець Миколай Лисенко бував «В гостях у редакції», читайте в його відвертому інтерв’ю: Диакон Николай Лысенко: о двадцатитомнике сочинений легендарного прадеда, решающем звонке отца Ионы и о том, можно ли священнослужителю «махать крыльями»

 

…Зал слухає, завмерши, «Океан Соляріс» з однойменного фільму, радіє за Ахіллеса з «Одіссеї», плаче зі скрипками та здригається від вибухів барабана... Зал молиться і кається з Раскольниковим.

Чи може музика змінити людину? Відомий композитор Едуард Артем’єв зауважує: «Гениально сказал Морриконе – « музыка может утешить». Потрясающее слово – утешить. Но на некоторое время. Повлиять может, но изменить нет… Смотрите, профессиональной музыке, когда уже начинают писать ноты, 500 лет. Мир становится только хуже и опаснее. Ничего музыка не смогла изменить, но какие-то души исцелила и утешила. И это главное, на что способна музыка».

Проте на слухачів цього концерту, серед яких була й редакція «Православія в Україні», зізнаємось, музика самого Артем'єва, у талановитому виконанні естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом протодиякона Миколи Лисенка, – вплинула. Ще й як вплинула (навіть цієї миті наша редакція продовжує слухати твори Едуарда Артем’єва:) ).

Редакція ПвУ на концерті

«Кажуть же, що наші душі – християнки, наші душі звертаються до Бога, ми навіть не усвідомлюємо це. Але кожна мелодія – це чудо. Це така таємниця, яка дарована людині від Бога. І кожний раз, коли потрапляємо на таку подію, чуємо таку музику, розуміємо, що наші душі – вічні», — поділилися враженнями піаністка з неабияким досвідом Ольга Лисенко.

 Едуард Артем'єв і о.Миколай Лисенко з дружинами

Мелодія з кінофільму «Свій серед чужих…» на біс. Едуард Артем’єв обіймає протодиякона Миколу Лисенка. Значить, маестро схвалює виконання його творів українським оркестром. :) Оплески. Фото напам’ять...

Фото Юрія Салогуба

Також протодиякон Миколай Лисенко є багаторічним автором рубрики «Святі та подвижники благочестя» — найкраще з рубрики читайте на порталі «Православіє в Україні».

 

Гогольfest
Эдуард Артемьев

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2697

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар