Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Святий дня від #Отченаш — святитель Іоасаф Білгородський

Версия для печатиВерсия для печати

«…Нехай буде благословенний день і час, в який Господь мій Іісус Христос заради мене народився, перетерпів розп’яття та смертю постраждав», – саме так українською звучить молитва, складена святим, пам’ять якого ми вшановуємо 17 вересня.

Його ім’я вписано золотими літерами в історію не лише нашої Вітчизни, а й усього християнського світу. Ідеться про святителя Іоасафа Білгородського, справжню духовну Славу України, знайдення нетлінних мощей якого ми святкуємо цього дня.

святитель Іоасаф Білгородський

Святитель Іоасаф Білгородський: який зв'язок єпископа з Києвом?

Так само 17 вересня, але в 1911 році відбулося загальноцерковне прославлення єпископа Іоасафа (Горленка) в лику святих.

Цей видатний церковний діяч і подвижник народився у XVIII столітті в Прилуках Полтавської губернії і був нащадком козацького гетьмана Данила Апостола.

Змалку почав мріяти він про чернецтво. Закінчивши Києво-Могилянську Академію, тільки-но трапилася нагода, майбутній святитель прийняв постриг в одному з київських монастирів. Дуже скоро церковна влада помітила здібного молодого ченця, і згодом він стає єпископом великої Білгородської єпархії.

Святитель Іоасаф докладав багато зусиль, щоб просвіщати ввірену йому паству світлом Христового вчення. Проповідував він не тільки словом, але й своїм побожним життям.

За милосердя до бідних і скривджених народ прозвав Іоасафа Білгородського руським Миколаєм Чудотворцем. Коли святитель відійшов до Господа, з’ясувалося, що жив він майже як жебрак, бо всі свої гроші віддавав голодним і сиротам.

Народне вшанування Іоасафа розпочалося зразу після його поховання, а коли відкрили склеп, то побачили, що його тіло – повністю нетлінне. Понад 600 випадків благодатних зцілень та допомоги, зафіксованих документально, лише підтвердили святість Білгородського єпископа.

Після революції 1917-го на його мощі чекала драматична доля: конфісковані та вивезені радянською владою, вони стали частиною експозиції музею атеїзму. Більшовики намагались переконати відвідувачів, що дива нетління не існує, і причина всьому – природна муміфікація. Але всі інші експонати поступово зотлівали і розсипались, натомість мощі святителя залишались неушкодженими.

Тим часом віруючі, під виглядом відвідування музею, таємно молились біля мощей та віддавали святині належну пошану. Напевно, керівництво музею, зрештою, зрозуміло це, і тіло святителя було заховано подалі від людських очей у підвал. Коли ж у 1970-му комендант музею дав розпорядження закопати мощі в землю – тобто фактично знищити їх – працівник не послухав, а заховав тіло на горищі Казанського Собору в Петербурзі, де в радянські часи діяв музей атеїзму. Там святиню і віднайшли у 1991 році, після чого урочисто перевезли до кафедрального собору міста Білгород.

І по сьогодні нетлінне тіло святителя Іоасафа зберігається в білгородському кафедральному соборі, а душа його вічно перебуває в Царстві Божому, де цей подвижник, як і за життя, молиться за всіх нас.

***

Смерть і розпад не мають влади над святістю – саме це сповіщає кожному з нас згадка про нетлінні мощі нашого великого земляка святителя Іоасафа Білгородського. Тож перемагаймо тлінність нашого єства життям за Божою Правдою, освячуючи себе благодаттю Духа Святого.

Боже, бережи Україну!

Христос посеред нас!

І є, і буде!

святитель Иоасаф Белгородский
#Отченаш.укр

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
803

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар