Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Сучасна сім’я і святий князь Володимир — який зв’язок?

Версия для печатиВерсия для печати
13 травня 2015 | Репортаж

У Києво-Печерській Лаврі 8 травня відбулася Всеукраїнська конференція «Вплив Володимирового хрещення на становлення та розвиток інституту сім’ї від Київської Русі до сьогодення».

Учасники та гості були одностайні: християнська сім’я ― це єдине середовище, яке може об’єднати зараз нашу націю.

Форум був присвячений 1000-літтю кончини Хрестителя Київської Русі, і на ньому учасники ― духовенство, науковці, громадські діячі ― обговорили нагальні проблеми української сім’ї.

Портал «Православіє в Україні» побував на конференції та дізнався, що говорить Церква про внутрішні переміни в сімейному житті із прийняттям християнства, як оцінюють ситуацію в родинах фахівці та з якими сімейними проблемами стикається безпосередньо священик на парафії?

Ми запитали в голови Місії Синодального відділу у справах сім’ї УПЦ єпископа Ровеньківський і Свердловський Пантелеімона, що дав родині сам факт хрещення?

«З прийняттям християнства сім’я стала домашньою церквою. Змінилися стосунки чоловіка і жінки і в їхніх безпосередніх взаєминах, і у вихованні дітей у вірі. Адже віра допомагає любити батьків, поважати їх, шанувати», ― розказав владика Пантелеімон.

Тож любов, турбота про ближнього, взаємодопомога лягли в основу сімейних стосунків саме завдяки новим християнським цінностям, прищепленим святим князем.

«І якщо сьогоднішні сім’ї, які живуть на початку ХХІ століття, ― продовжив владика, ― візьмуть за основу Закон Божий, основи Євангелія, де Господь заповідав нам саме так ставитися один до одного і до своїх дітей, то наше суспільство буде міцним і духовно, і матеріально.

Бо матеріальні і духовні цінності пов’язані в єдине нерозривне. Адже тіло ― це храм душі, а душа потребує Бога, молитви, спілкування з Ним, участі у житті Церкви. І завдячуючи саме князю Володимиру, хрещенню Київської Русі у православній вірі ми маємо нові взаємовідносини у сім’ї».

***

Сім’я ― це єдине середовище, яке може об’єднати зараз нашу націю

Директор Київського міського центру сім’ї «Родинний дім» Галина Козлова розказала, що їхній Центр співпрацює з духовенством, з Лаврою, з владикою Пантелеімоном достатньо давно.

Як зізнається Галина Михайлівна,  вона особисто прислухається до порад владики, бо він неодноразово бував на заходах, круглих столах, зустрічах та акціях, які проводив «Родинний дім».

І за її переконанням, сім’я ― це єдине середовище, яке може об’єднати зараз нашу націю, може дати новий поштовх взаєморозумінню і майбуттю як для нас, так і для наших дітей.

«Сім’я, ― розповіла Галина Михайлівна, ― може бути індикатором розвитку суспільства, адже воно рухається, розвивається. І сім’я разом із ним.

А викликів та загроз сучасній сім’ї є достатньо багато. Однак ми живемо в цивілізованій країні, і повна сім’я, де є тато і мама, ― це запорука гарного розвитку суспільства і запорука родинного щастя».

Бути волонтером в сім’ї

Чого сучасним сім’ям не вистачає у стосунках, чи так просто дається згадане «родинне щастя»?

«На одній із зустрічей нашого Центру, ― продовжила Галина Михайлівна, ― була волонтерка з Японії, яка сказала: «У мене зараз починається новий етап життя ― я буду волонтеркою в сім’ї». Я запитала: «А що значить бути волонтеркою в сім’ї?» І вона відповіла: «Я одружуюсь, я вже буду мати новий статус одруженої жінки, і волонтерство в сім’ї ― це служіння заради когось».

Я думаю, ми також повинні вчити молодь розумінню «служити». Служити це не бути підпорядкованим жінці або чоловікові. Це розуміти і підтримувати один одного».

Ми ніколи не повернемося до патріархального стану

«Ми проводили дослідження, коли чоловіки і жінки фактично в стопроцентному відношенні сказали, що жінка повинна працювати. Тобто в жінки появилися нові ролі та обов’язки.

Якщо не так давно вона була охоронницею сімейного вогнища, то наразі вона годувальниця порівну з чоловіком.

Тоді нам спільно, і Церкві зокрема, потрібно думати і допомагати людям знаходити порозуміння в сім’ї: чоловіку сприйняти жінку, яка працює і приносить кошти, і допомагати по господарству, а жінці не брати планку, що вона така сама, як і чоловік. Вона все рівно лишається жінкою, мамою, дружиною, берегинею».

Під час виступів на конференції прозвучала думка одного із доповідачів-семінаристів, який сказав, що жодні матеріальні статки не зможуть зробити сім’ю щасливою. Тож наскільки важливим є матеріальне питання в сімейних стосунках?

«Ми робили в цьому напрямку опитування респондентів різного віку, ― розказала Галина Козлова. ― І матеріальний статус сім’ї був на третьому місці, на передостанньому.

А на першому місці ― нерозуміння один одного, відсутність комунікації один з одним, невміння чути один одного, відсутність розуміння цінностей сім’ї і сприйняття один одного з його недоліками…»

***

Віття без кореня не росте

Про такі самі проблеми, які священики вміщують у поняття «нести хрест», говорили і голови єпархіальних сімейних відділів.

Протодиякон Іоанн Поліщук, голова сімейного відділу із Черкаської єпархії зазначив, що сімейні питання «тягнуться» ще з радянських часів, коли віра в Бога у людей всіляко витіснялася.

«Люди старшого віку, які були виховані ще на патріархальних цінностях, хоча уже без Бога, без Його благодаті, не могли повністю передати своїм нащадкам моральну сторону, яка не підкріплена нічим духовним. І, звісно, що саме віття без кореня не може рости.

І проблема, яка зараз є, ― це розлучення, розпад сім’ї незадовго після укладення шлюбу».

Чому ж так виходить?

«Через неправильне уявлення про шлюб, про те, якими є подружні обов’язки в шлюбі. Це, в першу чергу, терпіння: терпіння слабкостей один одного, несіння хреста один одного. Не тільки свого хреста, а й хреста своєї половини. Це взаємна робота над собою, взаємне бажання стати кращими, взаємне бажання жити з Богом» ― розказав отець Іоанн.

То як допомагає Церква запобігти цим проблемам і вирішити вже існуючі? Панотці розповіли, що в єпархіях проводяться катехізичні бесіди із тими, хто вступає у шлюб, або тими, хто бажає похрестити дітей, роз’яснюється суть таїнств. Із людьми ведеться живий діалог. І без такої бесіди не звершується ні вінчання, ні хрещення.

Священики допомагають сім’ям воцерковитися, зорієнтуватися у сьогоднішньому нелегкому житті, сприяти зміцненню їх майбутнього подружнього життя.

А ще в єпархіях є цілі родинні центри.

«У Кременчуцькій єпархії, ― розказав голова сімейного відділу протоієрей Роман Кулинич, ― є реабілітаційний центр для надання допомоги сім’ям, які потрапили в якусь складну ситуацію, припустимо, психологічну. Трапляються різні моменти в житті, наприклад, втрата дитини, на жаль. Церква піклується про таких людей, допомагає їм».

***

Та найголовніше, і в цьому були одностайні всі, ― сім’я ― це найкраще, що придумано Богом у цьому суспільстві.

А молодим сім’ям бажали пам’ятати слова Господні: «Де двоє-троє зібрані в ім’я Моє, там Я посеред них». Щоб у сім’ях звучала молитва, щоб люди опиралися на віру, щоб все, що вони з вірою у Бога попросять, Господь їм подав.

Водночас не потрібно мати ілюзій, бо сім’я ― це праця упродовж всього життя, не залежно від того, скільки ти знаходишся в шлюбі: рік, півроку, місяць чи десять років. Це вміння служити один одному, підтримувати один одного.

Сім’я ― це те середовище, куди потрібно і приємно повертатися, де ти зростаєш творчо і професійно, де основою є любов, взаєморозуміння та жертовність.

Підготувала Вікторія Кочубей

ПАНТЕЛЕІМОН (Поворознюк), архієпископ Ровеньківський і Свердловський
Ровеньківська єпархія
Синодальний відділ у справах сім’ї

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1389

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар