Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Резолюція ПАРЄ 2076 (2015). В перекладі українською

Версия для печатиВерсия для печати

Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи 2076

Свобода релігії та співіснування (життя разом) в демократичному суспільстві

1. Парламентська Асамблея зазначає, що релігія набула оновленої важливості в європейських суспільствах. Велика кількість вірувань і церков розвиваються в Європі поряд із релігіями, які вплинули на історію нашого континенту. З великим жалем і занепокоєнням Асамблея зазначає, що це продовжує приводити до зростання напруженості, браку порозуміння і до підозрілості та навіть до ксенофобії, екстремізму, розпалювання ненависті і огидного насильства. Це порочне коло слід розірвати.

2. Свобода думки, совісті і релігії є засадничим, універсальним і непорушним правом людини, закріпленим у Загальній декларації прав людини, у міжнародних договорах на глобальному та регіональному рівнях, а також у національних конституціях.

3. Церкви та релігійні організації є невід’ємною частиною громадянського суспільства і повинні разом зі світськими організаціями брати участь у житті суспільства. Влади держав повинні більше враховувати потенціал релігійних громад, щоб працювати для діалогу, взаємного визнання і єднання. Зі свого боку, фундаментальним обов’язком цих організацій є просування спільних цінностей і принципів, які лежать в основі принципу співіснування в наших демократичних суспільствах.

4. Ці цінності і принципи, які є беззаперечними, складаються здебільшого з глибокої поваги до людської гідності та фундаментальних прав, які захищені нашими демократичними конституціями та Європейською конвенцією з прав людини (ETS № 5), додатковими протоколами до неї, а також із поваги до демократичних принципів і верховенства права, включно із принципом недискримінації всередині різних груп, які є складовими наших різноманітних суспільств.

5. Релігійна приналежність для багатьох європейських громадян є ключовим елементом їхньої ідентичності. Ця приналежність виражається також через вшанування  і дотримання релігійних обрядів. Свобода жити у відповідності до цих обрядів є одним з елементів права на свободу віросповідання,  гарантованого статтею 9 Європейської конвенції з прав людини. Це право співіснує з фундаментальними правами інших і з правом кожного проживати в соціалізованому просторі, що полегшує співіснування (життя разом). Це може виправдати введення обмежень на певні релігійні обряди. Однак, відповідно до статті 9.2 Європейської конвенції з прав людини, право на свободу віросповідання може бути затвердженим тільки до тих меж, які, відповідно до закону, в демократичному суспільстві встановлюють необхідні кордони в інтересах громадської безпеки, для захисту громадського порядку, здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Держави-учасниці Конвенції повинні також прагнути знайти справедливу рівновагу між конфліктуючими інтересами під час виявлення свободи думки, совісті і релігії, а також стосовно інших прав людини та основних свобод, таких як право на повагу до приватного і сімейного життя, право на свободу висловлення думок і заборону дискримінації.

6. Крім того, Асамблея вважає, що принцип світськості не вимагає відсторонення релігії від соціуму; навпаки, цей принцип, правильно розтлумачений і уведений в дію, захищає можливість для різних вірувань, релігійних та нерелігійних, мирно співіснувати, а всі сторони ― поважати загальні принципи і цінності.

7. Законодавчі органи та уряди повинні брати до уваги той факт, що політичні рішення, прийняті під гаслом «невтручання держави» можуть на практиці призводити до замаскованої дискримінації щодо релігійних меншин, що є несумісним із правом на свободу віросповідання та принципом світськості.  Гірше того, такі рішення можуть призвести до виникнення серед членів громад відчуття, що їх не вважають повноправними членами національної спільноти. Тим не менш, релігійні групи повинні знати, що будь-яке релігійне переконання чи релігійний обряд, який порушує права людини, є неприйнятним.

8. Деякі релігійні обряди залишаються суперечливими серед національних спільнот. Тією чи іншою мірою носіння паранджі, обрізання хлопчиків і ритуальне вбивство худоби є спірними питаннями,  і Асамблея усвідомлює, що з цих питань серед держав-членів Ради Європи немає консенсусу. Деякі інші релігійні обряди можуть також провокувати напруженість, наприклад, на робочому місці. Відомо, що держави-​​учасниці Європейської конвенції з прав людини мають широке поле для застережень у цьому контексті, тож Асамблея закликає держави прагнути до пошуку «розумного пристосування» з метою забезпечення рівності, яка є ефективною, а не просто формальною, у праві на свободу віросповідання. Держави повинні запевнити, що вони декларують нейтральну і всебічно-дружню позицію.

9. Оскільки викликає стурбованість обрізання хлопчиків, то Асамблея посилається на резолюцію 1952 (2013) про право дітей на фізичну недоторканність, і з турботи про захист прав дітей, які єврейські і мусульманські громади, безумовно, поділяють, рекомендує державам-членам, щоб ритуальне обрізання дітей не дозволялось, якщо воно не проводиться людиною з необхідною підготовкою і навичками, у відповідних медичних та медико-санітарних умовах. Крім того, батьки повинні бути належним чином поінформовані про будь-який потенційний ризик медичних чи інших можливих протипоказань і враховувати їх при прийнятті кращого рішення для своєї дитини, зважаючи на те, що інтереси дитини повинні розглядатися на першому місці.

10. У випадках, де занепокоєння викликає ритуальний забій худоби, то Асамблея не впевнена, що насправді є необхідність законодавчої заборони цієї практики або що ця заборона буде найбільш ефективним способом забезпечення захисту тварин. Законодавство, яке накладає жорсткі вимоги, як от у Франції та Німеччині, досягає балансу у питаннях як законодавчого втручання у захист тварин від необґрунтованого страждання, так і поваги права на свободу релігії. Асамблея відзначає, що Європейська конвенція про захист тварин, призначених на забій (ETS № 102) та Положення Європейського Союзу (ЄС) № 1099/2009 про захист тварин під час вбивства не забороняє ритуальний забій тварин.

11. Асамблея переконана, що освіта є ключем до того, щоб побороти невігластво, зламати стереотипи, побудувати довіру і взаємну повагу та заохотити щиру підтримку всезагальних цінностей співіснування. У цьому відношенні Асамблея усвідомлює, що багато факторів впливає на формування індивідуальності особистості. Сім’ї та засоби масової інформації, а також самі культурні та релігійні громади мають підтримувати розвиток вільно мислячих особистостей, здатних до критичного мислення і конструктивного діалогу з іншими. Це має вирішальне значення для боротьби з нетерпимістю в Інтернеті. Школа також повинна бути майданчиком для зустрічей і місцем для конструктивного діалогу між представниками різних ― релігійних або світських ― переконань.

12. Посилаючись на свою рекомендацію 1962 (2011) щодо релігійної тяглості міжкультурного діалогу, Асамблея нагадує державам про їх зобов’язання гарантувати усім релігійним громадам, які приймають загальні фундаментальні цінності, отримання преференцій з відповідного правового статусу, що гарантує реалізацію свободи віросповідання. На думку Асамблеї, держави-​члени та релігійні громади повинні працювати разом, щоб сприяти спільному поступу, діалогу і взаємній повазі, бо немає кращого способу ефективної протидії фанатизму і екстремізму, релігійному чи то антирелігійному.

13. У цьому контексті Асамблея рекомендує державам-членам:

   13.1 гарантувати, що релігійні громади та їх члени мають змогу використовувати право на свободу релігії без перешкод і без дискримінації, відповідно до статті 9 Європейської Конвенції з прав людини, і переконатися, зокрема, що релігійні громади та їхні члени здатні, відповідно до закону:
13.1.1 сповідувати свою віру відкрито і вільно в місцях поклоніння, сконструйованих для цієї мети ними особисто, або в інших місцях, доступних для громадськості, відповідно до їх власних обрядів і звичаїв;

13.1.2 керувати благодійними організаціями (лікарнями, майстернями для інвалідів, будинками для престарілих, дитячими садками тощо), а також школами та освітніми закладами;

13.1.3 висловлювати свою позицію публічно, без цензури, а також користатися своїм правом на свободу вираження поглядів, свободу мирних зборів і свободу використання засобів масової інформації;

13.2 сприяти соціальній інтеграції релігійних меншин та діяти на ранній стадії проти тих соціальних, економічних і політичних нерівностей, які впливають на ці меншини, протистояти їх маргіналізації і підбурюванню ненависті проти них;

13.3 впровадити у практику «світськість визнання» і ставитися до релігійних організацій як до партнерів у побудові бездискримінаційних та взаємодоповнюючих громад, поважаючи принцип незалежності політики від релігії і верховенства закону.

У цьому контексті:

13.3.1  спільно з релігійними громадами розробляти проекти з метою просування спільних цінностей та ідеї співіснування і залучати ці громади до боротьбі з екстремізмом і фанатизмом;

13.3.2  заохочувати проекти, розроблені разом кількома спільнотами, зокрема і з нерелігійними, з метою зміцнення соціальної пласту шляхом, наприклад, заохочення міжгромадської згуртованості, де б увага приділялась найбільш вразливим групам населення та боротьбі з дискримінацією;

13.3.3  упевнитися, що громадські засоби масової інформації  жорстко протистоять будь-якій формі нетерпимості та релігійної дискримінації і продукують не тільки войовничі стереотипи, але й захищають різноманітні погляди, міжкультурне та бездискримінаційне демократичне суспільство;

13.4 у шкільній та позашкільній роботі забезпечувати можливості для людей різних переконань зустрітися і поспілкуватися, так, щоб вони навчилися виражати свою релігійну ідентичність без остраху, але не провокуючи інших і не вдаючись до лицемірства. І обом сторонам бути відкритими до інших світоглядів і вчитися поважати їх, навіть якщо ці люди не поділяють їх. У цьому контексті співпрацювати з релігійними громадами, аби викладання релігії відкрило можливості чути одне одного і розвивати критичне мислення, у тому числі в самих релігійних громадах.

Переклад Вікторії Кочубей з сайту Parliamentary Assembly

Резолюція ПАРЄ 2076

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1330

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар