Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

«Релігія в сучасному світі». Репортаж з публічної лекції Хосе Казанови та презентації нової книги

Версия для печатиВерсия для печати
07 березня 2019 | Репортаж

На публічну лекцію професора факультету соціології Джорджтаунського університету Хосе Казанови з’їхалися люди з усієї України та навіть з-за кордону. Почути від всесвітньовідомого науковця-соціолога, яким є сучасний світ та розвиток релігії в ньому, побажали філософи, релігієзнавці, соціологи, журналісти, духовенство зі Львова, Вінниці, Сполучених Штатів…

Публічна лекція містила в собі презентацію книги професора Казанови «Релігія в сучасному світі: плюралізм, секуляризація, глобалізація».

Відео лекції Хосе Казанови та блоку з відповідями на запитання дивіться на YouTube ВПУ.

Аудіозапис виступу та відповідей на запитання вже можна почути на SoundCloud ВПУ.

Модерували захід ректор ВПУ Георгій Коваленко та проректор із зовнішніх зв’язків УКУ, професор Олег Турій. А презентація книги професора Казанови стала спільним проектом цих двох освітніх закладів.

Георгій Коваленко, ректор ВПУ

«Це перша публічна лекція, яку ВПУ робить спільно з УКУ. В нас були спільні круглі столи, засідання УХАТ, презентації. Але спільний формат публічної лекції відбувається вперше. Це не тільки православно-католицький чи православно-греко-католицький досвід. А ще й міжнародний.

Ми дякуємо за допомогу в організації цього заходу Українському католицькому університету і за те, що сьогодні Хосе Казанова з нами».

Олег Турій, проректор із зовнішніх зв’язків УКУ

«Нагода зробити спільний захід на інституційному рівні двох університетів — Українського католицького і Відкритого православного університетів — це для нас дуже велика приємність і ще один формат співпраці. Він є символічним, бо так чи інакше пов’язаний зі Святою Софією як з місцем. Але також пов’язаний і з премудрістю, із пошуками та відкриттям нових форм співпраці, де наші наукові інтереси збігаються, відкриваючи горизонти, які сягають не лише України, а й Іспанії, Сполучених Штатів тощо.

На заходи ВПУ приходить дуже багато людей, це є місце, яке служить майданчиком для обміну думками, пошуку нових моделей спільної праці, особливо в церковному середовищі. Ми вдячні, що в серії цих заходів, які ми робимо спільно із Центром Берклі Джорджтаунського університету, знайшлося місце і для того, щоби ми прийшли до вас. Виглядає, що ми приречені бути разом, і це звучить дуже оптимістично».

Книга Хосе Казанови є збіркою статей, які охоплюють теми концепції публічної релігії і теорії секуляризації; присутність релігії в публічній сфері; роль релігії в громадянському та політичному суспільстві різних країн; становище релігії в Європі та США;  процеси глобальної міграції; динаміку релігійного плюралізму; церковно-державні відносини та релігійну свободу…

Олег Турій

«Я є співвидавцем книги Хосе Казанови. Тому що вона є спільною справою наших двох інститутів. «Дух і Літера» випустило перший збірник Хосе Казанови — «По той бік секуляризації» (2017 р. — ред.). А Костянтин Сігов відкрив ім’я Хосе Казанови українською мовою — науковою, вишуканою — у перекладі з англійської. Нині ж у видавництві вийшла друга книга соціолога».

Видавці з УКУ сподіваються, що, незважаючи на те, що статті писалися в різні часи, публікувалися в різних країнах, вони відображають певний спектр і широту поглядів професора Казанови.

«Сподіваємося, що і читання цієї книжки, і знайомство з її автором, і співпраця з інституціями, які причетні до її видання та презентації, є тим, що нас єднає сьогодні і на перспективу обіцяє залишитися базою для спільної праці».

***

Виступ Хосе Казанови розпочався з місця та функціонування релігій в сучасному світі і переріс в аналіз питання: яким є цей світ? Автор багато говорив про несправджені прогнози філософів та релігієзнавців ХХ ст. про те, що в майбутньому релігія вийде з публічної площини і замкнеться в колі приватних поглядів та вподобань. Хосе Казанова опслідовно обстоював тенденції потужної «деприватизації» релігії та її активне ангажування в публічну площину. Він торкнувся питань секуляризації, десекуляризації, функціонування постсекулярного суспільства. Порівнював релігійну ситуацію України зі Сполученими Штатами Америки, віднаходячи подібність процесів демократизації в релігійному житті. Говорив про три фази людської глобалізації та приклади релігійного досвіду інших країн як зразок для України.

На переконання професора Казанови, сьогодні релігія стає ресурсом для відповіді на виклики модернізації і глобалізації; на проблеми, пов’язані з науково-технічним прогресом, взаємодією недотичних раніше культур і цивілізацій та мультикультуралізмом.

До обговорення місця, ролі релігії в сучасному світі та соціологічних оцінок долучилися гості заходу.

В’ячеслав Карпов, професор Західного Мічіганського університету

«Современное социологическое понимание состояния религии в мире и соотношение религии и современности  не было бы таким, какое оно есть, без работ Хосе Казановы. Многие поворотные моменты в понимании этих вопросов — состояние религии в мире, соотношение религии и современности — это результат вклада, который Хосе Казанова сделал в современную социологию.

Хосе упомянул в дискуссии о секуляризации и соотношении секуляризации и модернизации. И до работы «Релігія в сучасному світі: плюралізм, секуляризація, глобалізація» преобладающее понимание секуляризации было таким, что это униформный и единый процесс, универсальный для всех стран, в котором все составляющие части развиваются одновременно: люди становятся менее религиозными, перестают ходить в церкви, религиозные взгляды умирают, религия отделяется от общественных институтов и приватизируется, становится частным делом…

И уже в этой вот работе Хосе Казанова предложил очень простой, но революционный взгляд: здесь нет одного процесса, есть различные процессы, секуляризация — неинтегрированный процесс. Угасание религиозной активности населения может не совпадать с уменьшением публичной роли религии. Это был очень важный поворот в дискуссиях о секуляризации и начало более аналитического взгляда.

Идея религиозного плюрализма, о которой говорил Хосе, безусловно, является центральной для современной социологии, сравнительной социологии религии и в интерпретации Хосе, и в интерпретации Питера Бергера».

Аудіозапис виступу В’ячеслава Карпова слухайте на SoundCloud ВПУ

Костянтин Сігов, директор видавництва "Дух і Літера"

«Дуже важливим є зв’язок між першою книгою «По той бік секуляризації» і другою — «Релігія в сучасному світі». Ця книга є усвідомленням того, що матриця, уявлення про те, що секуляризація є незворотною, застаріла. Цей складний, цікавий, захоплюючий шлях по той бік секуляризації — це те, що сьогодні переживає і Європа, і Америка, і наша країна.

Нова книга захоплює тим, що автор, дуже уважно дивиться на планету, на те, що відбувається в Америці, чому плюральність релігійних практик Америки дає свободу для розвитку і чому зв’язок української плюральності настільки є важливим для порівняння саме з Америкою.

Якщо ви відкриєте розділ про Європу нової книги «Повернення релігії в публічну сферу європейських країн», то зрозумієте, що саме тут у Європи, не тільки в Брюсселі, Франції, а також в інших країнах, залишається відкритим питання. І сучасна криза Європи перед виборами в європейський парламент, перед зміною європейської спільноти, поява перед європейською спільнотою трьох челенджів, трьох викликів (за дуже влучним формулюванням Хосе Казанови), є на найближчі 10 років актуальними.

Європа впоралась і досягнула примирення. Це примирення між національними державами, по-перше, Францією і Німеччиною, й усіма, хто брали участь у Другій світовій війні. По-друге, примирення між католиками і протестантами. А третє примирення, не реалізоване ще в Європі, — це виклик, з яким стикаються всі, хто формулюють європейську конституцію і думають про нову публічну роль приватних форм віри, які мають знайти для себе шлях якщо не до конституції, то для реального публічного життя в Європі. Тобто яким є відношення між просвітництвом, секулярними практиками і релігійним життям великої кількості громадян Європи.

Отже, Європа — це лабораторія, в якій мають відбутися дуже важливі зміни. І ситуація України в найтісніший спосіб пов’язана з європейською ситуацією.

Тут, думаю, варто перечитати «Роздуми про Майдан» в першій книзі про те, що відбувалося під час Революції гідності, коли Всеукраїнська рада церков 22 січня 2014 р. прийшла до Президента України. І що вражає західного дослідника, так це те, що всі церкви київської традиції, представники римо-католицької, єврейської, мусульманської традиції — всі разом намагались переконати чинну владу, що діалог з громадським суспільством, що на зібралося Майдані, є необхідним…

Мабуть, не всі громадяни України усвідомлюють, яким скарбом є ця публічно артикульована солідарність.

Думаю, обидві книги дають нам можливість краще зрозуміти, що відбувається зараз, після того, як ситуація з Помісною православною церквою в Україні стала історичною реальністю. Відбувається aggiornamento, оновлення східного християнства.

І тут ми підходимо до дуже важливого моменту: діалог між секулярним світом і світом християнства прямо пов’язаний з тим, щоб теологи знали сучасну соціологію, а соціологи були відкриті до теологічної проблематики, щоб ця компетенція навзаєм працювала. Думаю, що це майбутнє для освіти в Україні і в Європі».

Аудіозапис виступу Костянтина Сігова слухайте на SoundCloud ВПУ

Віктор Єленський, релігієзнавець

«Ця книга має бути у всіх, хто цікавиться не просто соціологією релігії, а релігією як такою. І ми бачимо там не тільки релігію, а цілий сучасний світ, який щодня стискується глобалізацією, робить зустріч релігій і культур неуникненною. Робить можливим те, що не було можливо навіть 20 років тому, — індуса і буддиста на твоїх східцях у сусідній квартирі. І раптом стиснення світу не призводить до появи єдиної релігії… Навпаки, люди починають наполягати на своїй релігійній виключності, на своїх релігійних ідентичностях, починають переосмислювати їх.

 

Звичайно, релігія нікуди не зникала. Але перед нею стояли ідеології, які, як казав М.Бердяєв, намагалися бути церквою. Стояли комунізм, нацизм і націоналізми в множині, які захоплювали собою все ХХ ст. і пропонували людині якщо не есхатологічну перспективу, то, принаймні, Царство Боже на землі. До кінця ХХ століття ці ідеології впали.

У цьому світі, як його атрибутує професор Казанова, дійсно почалися тектонічні зміни в 70-х рр. в 1978 р. від конклаву, на якому обрали папу Павла Іоанна ІІ і який зовсім інакше почав свій діалог зі світом. Релігія потрапила на перші шпальти західних газет і стала предметом публічних подій і публічної політики. В цьому світі, який описує професор Казанова, піднімаються дотепер сплячі гіганти, про релігійні вірування яких ми знали дуже мало, або не знали нічого, або знали щось у дуже сумнівний спосіб. Це Індія і Китай.

Професор Казанова говорить про те, що зараз дуже динамічно ширяться світом вияви духовності, які дуже погано описані знавцями організованої релігії. Це явище, зокрема, «новітнього атеїзму», яке теж претендує на те, щоб зробити наш світ абсолютно неповторним, несхожим ні на що, і ситуацію, що відбувається з глобальною релігією, також абсолютно унікальною. Немає, звичайно, такої планети, з якою ми могли б це порівняти, тому всіх закликаю читати книгу професора Казанови».

Аудіозапис виступу Віктора Єленського слухайте на SoundCloud ВПУ

Олена Богдан, соціолог, викладач

«Соціологія релігії за останні 50 років пройшла доволі кардинальний шлях. У 1960-х рр. в американських університетах на кафедрах соціології часто лунала думка, що до кінця ХХ ст. релігія зникне з нашого життя. Власне, цій моді піддалися багато інтелектуалів, потужних постатей, навіть Пітер Бергер. Він уже наприкінці 90-х рр. зауважив: «ми помилилися, ці очікування — зникнення релігії з нашого життя — були помилковими».

А роботи професора Казанови цінують в усьому світі, зокрема, за інтелектуальну сміливість. Він не слідував моді, очікуванням про відмирання релігії, він запрошував подивитися на факти, які ми бачимо в дійсності. Він вніс дуже важливі корективи в дискурс. У той час, коли всі захоплюються тезою про те, що секуляризація є наслідком модернізації, професор Казанова звертає увагу на таку логіку: більш модернізована Західна Німеччина має бути менш релігійна, ніж Східна. Але ж ми бачимо, що є навпаки.

Звертаю вашу увагу на те, що ми могли б відповіді на ці питання знайти в історичній перспективі, коли ми звертаємо увагу на динаміку взаємодії державних інституцій і релігійних, а також на те, які в нас відбуваються поєднання національних і релігійних ідентичностей.

Коли ви будете читати книжки, підготовлені для українських читачів, думаю, ви зможете прочитати між рядків два аспекти, завдяки яким отримаєте особливу насолоду від цих книг.

Один аспект полягає в тому, що, як я відчуваю, професорові Казанові властива глибока повага до внутрішньої свободи людини і вболівання за цю свободу. Думаю, ви це відчуєте. Інший аспект, важливий для читача, — панорамна ерудиція Хосе Казанови. Вона дає змогу відчути близькість до різних куточків світу. На обкладинці останнього видання — глобус. І я мушу сказати, що тексти Хосе Казанови, безумовно, виправдовують будь-яке зображення глобусу на його працях. Тому що, читаючи його книжку, відчуваєш, що наш дім — це не лише Україна і Європа, наш дім — це планета Земля».

Аудіозапис виступу Олени Богдан слухайте на SoundCloud ВПУ

Хосе Казанова
Константин Сигов
Олена Богдан
Олег Турій
В'ячеслав Карпов
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
289

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар