Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

ЭФИР Громадского.тв: Спикер УПЦ о вводе российских войск в Украину (+текст)

Версия для печатиВерсия для печати
01 березня 2014 | редакция | Події

Выступление спикера УПЦ протоиерея Георгия Коваленко в прямом эфире Громадского.тв прошло с 18:45 до 19:15.

Отче, Ви прийшли до нас, очевидно, маєте якусь заяву від Московського патріархату в Україні чи з якихось інших мотивацій?

— Я прийшов, тому що мене запросили. Відразу приїхав, тому що немає жодних нових заяв, та їх, напевне, в такий час у такій швидкості бути не може.

Але я тут зараз, як реальна людина, реальний речник Церкви, реальний громадянин України... Якщо ви спитаєте, то я скажу те, що я думаю з цього приводу. Можливо, це буде  тим словом. Бо зараз не час заяви писати…

Час кожному сказати, що він думає.

— Так, час кожному сказати, що він думає.

То що ж Ви думаєте, власне, стосовно сьогоднішнього рішення Росії про введення військ на Українську територію? Те, що ми вже бачимо в Криму, і ми не знаємо насправді, чи буде наступний наступ, і за Крим.

— Я повторю те, що говорив протягом останніх трьох місяців майже щодня.

Привід для вводу — це порушення заповіді «не бреши». І фактично, все те, що говорилося як привід, і все, що лунало з екранів російських каналів, все, що лунало вчора і на прес-конференції Януковича… Навіть ще вона не закінчилася, я у фейсбуці написав, що там була брехня, в тому числі і про Церкву.

Я — людина, яка живе в Києві, яка ходить по цих вулицях. Я як міг спростовував це.

З іншого боку, ми постійно говорили про те, що «не вбий!» — це Божа заповідь, і якщо на сучасній мові – це «ні насильству!». І агресія однієї держави по відношенню до іншої держави — це насильство, це порушення також Божої заповіді.

На жаль, це роблять люди, які вважають себе по відношенню до нас єдиновірними, які вважають Київ Матір’ю міст руських. Але вони не хочуть чути киян.

Ми знову на межі… Не знаю, ми на межі, чи ми її знову перейшли. Але ми маємо зробити все, щоб не допустити кровопролиття. Ми маємо зробити все, щоб війська іноземної держави покинули нашу територію, і немає Божого благословення на тому, хто застосовує насильство.

Більш того, десята заповідь — вона говорить «не забажай майна ближнього твого, не забажай дружини ближнього твого». Тобто, якщо ближній — на рівні держав — це різні держави, то це також порушення Божої заповіді.

Я не знаю, зараз не мені радити політикам, не мені радити військовим, не мені радити державним мужам. Але Церква молиться. І Церква буде робити все, і Церква завжди буде зі своїм народом, бо це наш народ, і ми є цей народ. Ми плоть від плоті і кров від крові нашого народу і ми будемо з ним до кінця.

Ці люди на Сході, які сьогодні прийшли на масові акції проросійські… Як Ви вважаєте, це здебільшого православні християни? Чому вони настільки непатріотичні?

—    Я особисто спілкувався зі священиком, який був першим, хто виступав на мітингу в Донецьку. Це отець Георгій Гуляєв. Він у фейсбуці виклав так само своє слово, яке він там говорив. І це слово, знову ж таки, було про заповіді. Воно було про те, що ми маємо почути один одного. І закінчувалося побажанням єдності Донбасу і єдності України. Це — слово Церкви.

І те, що я від нього почув — це те, що більшість дончан була налаштована не агресивно, а мирно. Вони були налаштовані на те, щоб втримувати свою владу, владу в регіоні. Вони не були налаштовані на відокремлення України чи ще інше. Що там вже потім відбулося, я не знаю, але думаю, що зараз так само буде здавати іспит кожен священнослужитель. Іспит не тільки на патріотизм, але і знову іспит на вірність Богові.

Тому що вірність Богові — це говорити правду. Вірність Богові — це бути зі своїм народом до кінця. Вірність Богові — це значить робити все, щоб не пролилася жодна краплина крові людської, щоб не було вбивств, не було насилля. Не було того, про що ми навіть у страшному сні не могли подумати, і те, що відбувається зараз у нашій країні.

Отче, може Ви знаєте, чи була якась реакція Патріарха Кирила? Він завжди був активний і до українського життя, оскільки він має тут велику паству. І якщо зараз ця реакція піде в розріз з тим, що говорите Ви, і він фактично схвалить акт агресії Росії…

— Жодну політичну заяву Патріарха ми не сприймемо. Ми вірні Української Православної Церкви, і якщо Патріарх наш пастир, наш отець, він має зробити все, щоб зупинити російські війська, і вони мають повернутися назад в Росію.

Ми зараз не чули заяв останнім часом. Це напевне також мудра позиція — Патріарх дав говорити нам. Він не робив заяв суперечливих по відношенню до позиції Української Православної Церкви. Остання заява Вищої церковної ради була на днях, де вона підтримала всіх, хто прагне миру в Україні і забезпечив охорону святинь. Тобто, фактично Патріарх заявив свою позицію щодо миру.

Я думаю, він також зараз робить певний вибір, а ми будемо дивитися на його реакцію.

Хоча, ви знаєте, я їхав сюди, мені люди телефонують, питають: може, варто вже не поминати Патріарха? А я відповів — ви знаєте, це вже не принципово. Не принципово, кого ми поминаємо. Принципово, що ми робимо, за що ми молимося — за мир чи за війну. Що ми робимо — зі своїми ми людьми чи ми вже розбіглися.

Тому це вже питання совісті кожного священика. Не питання, кого поминати. Питання — капеланом в якому війську і в якій групі людей бути.

Навіть так…

— Навіть так.

Ми відмовилися від намету на Майдані, тому що говорили: це не війна, це політичний мітинг, і це не капелані, це мирні протести. Але якщо дійсно починаються бойові дії, то священик стає капеланом — хтось зі священиків. Хтось зі священиків залишається на парафії, хтось зі священиків намагається бути посередником між ворогуючими сторонами.

Церква робитиме все задля того, щоб у нашій країні запанував мир.

З іншого боку, нагадаю, що всі священнослужителі Української Православної Церкви є громадянами України. Я голосував за незалежність України, робив це свідомо. І на сьогоднішній день не збираюся бути громадянином іншої країни.

...

Пряме включення по скайпу з очільником УГКЦ Святославом Шевчуком.

...

Ми продовжуємо свій телемарафон, який присвячений фактичному оголошенню війни Україні Російською Федерацією. Я вже не перший раз за сьогодні повторюю ці слова. І це, власне, та реальність, з якою ми сьогодні стикаємося.

Ми ведемо марафон, який транслює Перший національний, за що дякуємо Першому національному, який надав ефір Громадському, попри ті домовленості, які існували, вони надали нам ефір цілодобовий. І отже ми закликаємо всіх брати участь у нашій програмі. Ми будемо запрошувати сюди політиків, державних діячів, звичайно, церковних діячів так само.

І в нас отець Георгій Коваленко бере участь у нашій програмі, речник Української Православної Церкви Московського Патріархату.

Отче Георгій, можливо, Ви так само хотіли би звернутися до вірних Вашої Церкви, щоби сказати їм, як діяти в цей непростий час.

— Знаєте, я, напевне, буду говорити зараз спочатку не духовні слова, бо воно мені прийшло на думку.

Колись за Радянських часів мені моя бабця в Святогірську в Донецькій області, де місцеве населення україномовне, а говорять російською вже ті, хто були завезені після Голодомору, після всіх цих індустріалізацій — вона мені колись казала: Юра, пам’ятай, ми — українці. Я це запам’ятав на все життя. Я це вже говорив своїм дітям.

Але дуже важливо зараз нам, українцям, зрозуміти, що якщо хтось думає інакше, то, можливо, не варто задля того, де проходить кордон, когось вбивати.

Давайте визначимося, де наші люди, які вважають Україну своєю державою, де наша земля, де живуть ці люди, і давайте нікого на цю землю не пустимо.

Але якщо, на жаль, в нашій державі є території чи люди, які вважають, що вони не українці, не громадяни нашої держави, наші хлопці там не мають гинути. Ми маємо боронити свою землю.

З іншого боку, Українська Православна Церква залишається Церквою, яка об’єднує Україну в тому державному кордоні, який визнали всі, включаючи Російську Федерацію. І тому, я думаю, нам, церковним людям, треба зробити все, щоб не розірвати Тіло Христове — Церкву.

І сьогодні це випробування дуже небезпечне і суворе. Тому ми, як віруючі люди, маємо пам’ятати, що від наших слів, від наших гасел, від наших проповідей залежить життя людей. Тому ми маємо все робити, щоб зберегти життя, щоб зберегти єдність нашого народу, щоб зберегти єдність нашої країни і щоб знову не лилася кров. Тому що давайте не тільки робити все як громадяни, не тільки як чоловіки, а давайте ще будемо робити все як віруючі люди. Бо якщо ми віруючі люди, якщо ми з Христом, якщо Христос воскрес, то воскресне й Україна — якщо ми будемо йти за Христом і боронити свою землю, але не порушуючи заповіді по відношенню до тих, хто думає інакше, хто робить інакше.

І хай нам помагає Бог, і хай нас благословляє.

Дякуємо, отче, за участь у нашій програмі. Отець Георгій Коваленко, речник Української Православної Церкви Московського Патріархату.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВАЖНО! Местоблюститель УПЦ направил письмо Святейшему Патриарху Кириллу в связи с угрозой ввода российских войск

Протоиерей Георгий Коваленко
Україна єдина
Громадське.тв

З 1 січня 2015 року найстаріший церковний інтернет-ресурс «Православіє в Україні» працює без фінансування. Якщо читачі нас не підтримають, редакція буде змушена припинити роботу.

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку» — 4149 4978 2406 2196
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
14256

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар