Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Притча про гергесинських біснуватих ― євангельська історія з розбіжностями

Версия для печатиВерсия для печати
04 липня 2015 | Проповіді

Навіщо духам тіло? Про що свідчать невідповідності в євангельських текстах? Як символи часів Христа тлумачаться в наш час? ― про це та інше розмова в ефірі радіо "Ера" з протоієреєм Георгієм Коваленком.

У неділю п’яту після П’ятдесятниці в храмах читається уривок з Євангелія від Матфея:

«І коли Він прибув на інший берег, в країну Гергесинську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.

І ось, вони закричали: що Тобі до нас, Іісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.

А далеко від них паслося велике стадо свиней. І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.

І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли в стадо свиней. І ось, все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилось у воді.

Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, і про те, що було з біснуватими.

І ось, все місто вийшло назустріч Іісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов за межі їхні.

Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста».

Євангеліє від Матфея, глава 8, вірш 28глава 9, вірш 1

Гергессинские бесноватые

Духовний світ є реальним

— Отче, п’ятої неділі після П’ятдесятниці знову перед нашими очима розгортається історія, яка показує нам Христа не видуманого, не міфічного ― безтілесного, беземоційного, ― а Христа зцілюючого, Христа-Переможця над демоном.

Христос у цьому євангельському читанні діє таким чином: Він наказує демонам переселитися в стадо свиней. Як ця символіка стосується нашого часу? Хто ми є по відношенню до цього євангельського тексту?

—  У цій історії ми бачимо і чуємо про реальність духовного світу. Зокрема, про реальність світу ангелів, які відпали від Бога і почали боротись проти Бога за душі людей.

Ми бачимо, як Христос зцілює двох біснуватих. І ці демони свідчать, що Христос є Сином Божим. Вони кажуть: «Чого Ти прийшов нас мучити передчасно?» Тобто вони знають, Хто перед ними. І самі просять, щоб їх відправили не до геєни огненної, а хоча б у свиняче стадо.

Перед обличчям гріха ми починаємо відходити від Бога

З іншого боку, ми маємо зрозуміти євангельський контекст. Адже відбулася ще одна дивна подія. Жителі міста, яким докучали ці біснуваті, не зустріли Христа з радістю після того, як Він зцілив цих двох людей, а навпаки попросили Христа, щоб Він пішов від них.

Чому? Тому що ці люди де-факто порушували біблійну традицію ― не вживати свинини — і розводили свиней. Вони добре розуміли, що чинять гріховно. І Своїми діями Христос вказує їм на їхній гріх.

Що ж роблять ці люди? Вони не каються у своєму гріху, а навпаки просять Бога від них відійти.

Так само іноді в житті чинимо і ми. Коли бачимо, що Господь вказує нам на той гріх, який заважає нам іти шляхом спасіння, ми не плачемо, не відмовляємося від нього,  а починаємо відходити від Бога.

Гріх «гріє» наше земне життя

Тому що нам зручніше жити з гріхом. Ми вже до нього звикли. Цей гріх "гріє" наше земне життя. І ми обираємо життя плинне, матеріальне замість духовного, замість вічності.

Тож коли чуємо цю євангельську історію, маємо розуміти: Господь сильніший за демонів.

Більш того, біси вірують і тремтять. Та при цьому не змінюють свого життя. Якщо ми не змінюємо свого життя, просимо Христа відійти від нас, не заходити в наше серце, в життя, залишити нас такими, якими ми є зі своїми гріхами, тоді ми уподібнюємося до цих демонів, їхньої демонської віри.

Вони ж бо сповідували Христа Сином Божим, але не каялися. І якщо ми не каємося, то доля наша ― разом із тими свинями, які ідуть на погибель: ідуть у море і тонуть у ньому.

Якщо ж згадаємо продовження цієї історії, то побачимо, що люди, яких зцілив Христос, вигнавши з них демонів, сіли біля Його ніг і слухали Його проповідь.

Біснуваті, які стали проповідниками Христовими

— Чи існує якесь припущення — чи вони були городянами цього міста?

— У Святому Письмі є паралельне місце, яке описує ту саму історію. І там історія закінчується тим, що Господь каже біснуватому, з якого Він вигнав бісів у свиняче стадо, щоб той не залишився з Ним, а пішов до свого міста і розповів, що зробив Господь.

Тому, якщо Господь зцілив цих людей від біснування, то поселився в їхніх серцях. І вони стали проповідниками Христа.

Розбіжності в євангельських текстах ― наслідок їхньої Богодухновенності

— Стосовно цього євангельського уривка є певні розбіжності: в одного євангеліста ― Матфея ― ідеться про двоє біснуватих, а в Луки ― про одного. Колись ця невідповідність стала аргументом для атеїстичної літератури. Чи можуть бути такі розбіжності свідченнями проти євангельської історії?

— Цей аргумент ― за Євангеліє як Богодухновенну книгу. Христос має в Собі дві природи ― божественну і людську. Він Боголюдина.

Так і Святе Письмо, Слово Боже. Це ― боголюдське творіння. Тобто Господь доносить до нас Свою правду і істину через людей, не змінюючи людської природи.

Уявімо собі, що ми стали свідками якоїсь події. Ми починаємо про неї розповідати. І зазвичай розповіді різних людей про ту саму подію відрізняються одна від одної в деталях. Але в головному сходяться.

Так само і тут. Ми бачимо, що різні євангелісти по-різному пригадують деталі історії. Але в суті своїй ― це одна і та сама історія, яка навчає нас правді, істині, яка доносить до нас те, що Христос є Син Божий, що Він творить дива.

Тому деякі розбіжності між свідченнями різних євангелістів не роблять Святе Письмо менш достовірним. Це протиріччя ― доказ того, що Євангеліє є Словом Божим і боголюдським творінням. Є словом, яке Господь дає через людей.

Інструмент впливу демона на людину

— Навіщо демонам, відпалим духам тіло? Ми бачимо, що вони вселяються в людину, а потім, коли не хочуть іти просто так, просять, щоб їх вселили в тіла свиней. Звідки така потреба духовної істоти у фізичному тілі? Невже тіло для чогось потрібне демону?

— Коли демон вселяється в людину, тіло стає інструментом впливу на душу людини. Бо над душею демон не має повної влади.

Що ж стосується входження духів у свиней, то це прояв певного страху. І розуміння того, що Господь не дозволить демону перейти від однієї людини до іншої. Бо Він спасає безсмертні душі людей, захищає їх.

І в цій ситуації демони, напевно, обирають хоча б якийсь шлях, що здається їм спасительним. Тобто певне місце перебування, де їм можна сховатися, перебути певний час, не будучи відправленими до пекла, і є тіло свині.

Але демони помилилися. Бо оскаженілі свині кидаються в море. І таким чином біси позбавлені того місця, де могли б сховатися. Тож, незважаючи на те, що вони випросили собі інший прихисток, все одно потраплять туди, де їм належить бути.

З іншого боку, цю саму історію Господь використовує для того, щоб гадаринським жителям показати їхню гріховність. І цим дивом засвідчити власну силу. Так Він намагається навернути цих людей до каяття.

Господь усе повертає до кращого, усе влаштовує так, щоб людині було краще.

Бесіду вів протодиякон Микола Лисенко

ЧИТАЙТЕ І СЛУХАЙТЕ ТАКОЖ:

Архив 2008 г. Протоиерей Георгий Коваленко. Предстоящие визиты Патриархов и Евангелие. Размышления над воскресным евангельским и апостольским чтениями накануне визита в Украину Вселенского и Московского Патриархов

АУДІО. Православний календар. 5 липня. Річниця смерті Блаженнішого Митрополита Володимира. Євангельське читання про гергесинських біснуватих

АУДІО. Прот.Сергій Ющик — бесіда на апостольське та Євангельське читання про зцілення гергесинських біснуватих

Протоієрей Георгій Коваленко. У чому ми, сучасники, схожі на гадаринських мешканців?

 

протодиякон Микола Лисенко
Протоиерей Георгий Коваленко
Воскресное Евангельское чтение
исцеление бесноватых
гадаринский бесноватый

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
5489

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар