Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Поштова, 75 днів культурного спротиву

Версия для печатиВерсия для печати
07 вересня 2018 | Репортаж

Громадськість столиці продовжує боротьбу за створення #МузеюНаПоштовій. До неї приєдналися вчені та науковці. Так ГР «Почайна» спільно з Інститутом філософії НАНУ та Інститутом історії України НАНУ виступили організаторами Міжнародної науково-практичної конференції «Поштова площа у Києві: історичний та культурний вимір». Співорганізатором стало Міністерство закордонних справ України, а партнерами — Міністерство культури та ініціативна група «Музей на Поштовій». Підтримали захід Національний заповідник «Софія Київська», Центр археології Києва, Всеукраїнська кампанія «Пам’ять нації», урядовці, медіа.

Конференція, яка відбулася у києві 5-6 вересня 2018 р., залучила до практичного обговорення і вирішення питання Поштової площі не лише громадські організації, держустанови та владу України, а й представників церков та світову спільноту.

У конференції взяли участь міністр культури Євген Нищук та міністр закордонних справ Павло Клімкін. Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності представила Ірина Подоляк. Від інституту історії України був присутній академік Валерій Смолій, який виступив також одним з ініціаторів конференції.

Підтримали ідею створення #МузеюНаПоштовій церкви. На зібранні із доповіддю виступив патріарх Філарет, предстоятель УПЦ КП. Вітальне слово до учасників конференції надіслав постійний представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков архієпископ Тельмісський Іов. Відеозвернення на підтримку #МузеюНаПоштовій записав арх. Кирило (Говорун).

Учасникам конференції направила відеолист із пропозиціями допомоги у створенні #МузеюНаПоштовій і Ана Шкоебель, представниця Дирекції департаменту культури та культурної спадщини при Раді Європи.

Чи було хрещення саме на Поштовій, насправді не так важливо

Неля Куковальська, директор НЗ «Софія Київська»

«Я щиро вітаю вас на святій землі Софії Київської — в місті, де зароджувалася духовність, історія, наука, культура. Сьогодні ми говоримо про ще одне таке місце, яке ще більше підкреслює сакральність України і Києва. Мені дуже приємно констатувати, що сьогодні громада столиці вже доросла до такого рівня, коли бере у свої руки управління і захист таких пам’яток (як Поштова площа — ред.). Якби не було цієї ініціативи, мабуть, сьогодні вже б закінчували будівництво торговельного центру. Тільки завдяки ініціативі спершу громади, учених, а потім і посадовців ми можемо мати величезний музей археології. Ми говоримо про пам’ятку національного значення, яку ми плануємо створити, — музей чи відділ музею, нариклад, філію Музею історії України.

Нажаль, сьогодні на місце розкопів затікає вода, воно не захищене, там не прибирається, не іде процес консервації…

Серед істориків іде полеміка, чи саме там було хрещення. Але насправді це не так важливо, бо вся ця місцевість є історичною і сакральною, і цього достатньо, щоб привести на Поштову людей і розповісти їм про велич і площі, і нашої історії. Безперечно, ця пам’ятка має жити і зберігатися в особливому статусі».

Аннабелла Моріна, голова ГР «Почайна»

Ми за широкий статус: історія + археологія

«Ця міжнародна конференція — перший захід, орієнтований на надання пам’ятці на Поштовій площі національного статусу. Зараз розробляється проект постановив Кабміну відносно надання національного статусу за видом «археологія». За видом «історія» експертна рада Міністерства культури рекомендувала провести Міжнародну наукову конференцію. Її результати повинні стати підставою для включення додаткового виду «історія» до пам’ятки.

Це важливо тому, що у чистих пам’яток археології є специфіка: археологи, вивчаючи пам’ятку, поступово опускаються до «денної поверхні», розкопують пам’ятку і вона врешті… припиняє існування. Вона може залишитися тільки у разі, якщо якийсь пласт культурного шару не розкопають, а залишать для майбутніх поколінь.

А пам’ятка історії та археології — це вже набагато ширше поняття. Ми однозначно окреслюємо це місце як визначне та таке, що пов’язане з історичними подіями. А це підтверджують, зокрема, знахідки археологів.

Це було неможливо, але ми організували міжнародну конференцію за три тижні

У серпні експертна рада Мінкульту постановила нам провести цю конференцію, і за три тижні ми її організували. Це було практично неможливо! Але ми змогли, в першу чергу завдяки допомозі наших партнерів. Це Міністерство закордонних справ. Моя особиста подяка міністру Павлу Клімкіну, який сприймає Поштову площу як щось особисте і дуже щиро підтримує цей проект.

Також висловлюю подяку іноземним вченим, які нас підтримали. Це й ізраїльський вчений Ян Приворотський; і звернення Ани Шкоебель з Ради Європи; і представник Вселенського Патріарха у Всесвітній раді церков архієпископ Іов; і о.Кирило (Говорун) —це дуже солідний статус. І це все завдяки тому, що дипломати організували їхню участь. Величезна дяка МЗС, яке попрацювало задля Поштової!

Також особлива подяка в організації конференції Інститутами історії та філософії НАН України. Вони швидко зібрали вчених: доктори, кандидати наук, академік — це дуже високе представництво.

Ми вже працюємо над наступною зустріччю

Ми опублікуємо матеріали конференції, подамо резолюцію і будемо працювати, щоб до національного статусу додали вид «історія».

Ця конференція була першою, але ми вирішили, що буде продовження. І вже у листопаді-грудні плануємо разом з Міністерством культури організовувати наступний форум, на якому будуть музеєзнавці, світові фахівці з консервації археологічних знахідок... Люди, з якими можна буде поговорити про концепцію самого музею. І МЗС вже почав цих людей запрошувати!

Усе це буде проходити в рамках інформаційного форуму «Історія. Цінності. Державність» і матиме на меті відновлення справжньої історії України, розвою в ній ідеї не лише Києва, а й національної ідеї, яка свідчить про те, що у нас є, чим пишатися з минулого і з чим іти у майбутнє».

Документи з конференції пришвидшать надання національного статусу

Євген Нищук, міністр культури України

«Вже зараз, коли триває дискусія, чи мають ці надбання (знахідки археологів на Поштовій площі — ред.) просто вилучитися і кудись передаватися, чи їх законсервувати і залишити там (на Поштовій — ред.), ми однозначно за те, щоб цей об’єкт, хоч і дороговартісний, залишився там. І тут потрібне розуміння всіх: і держави, і інвесторів, з якими КМДА підписувала угоди. Документи, які будуть вироблені і підписані на цій конференції, дадуть нам добру підпору і можливість пришвидшити процес надання національного статусу цьому об’єкту».

Павло Клімкін, міністр Закордонних справ України

«Я вважаю, дуже добре, що ми зібрали таке представництво науковців і своїх, і з-за кордону, також долучилися учасники й по відеолінку. Дехто каже, що Поштова має археологічну цінність, але не має історичної. Ця конференція і має на меті донести до всіх те, що дуже добре розуміє історична громада: Поділ, його середньовічний ансамбль і, звичайно, це особливе місце на Поштовій є надзвичайно цінними в історії України.

Ми вже захистили місце на Поштовій. Але справжня перемога буде тоді, коли там буде музей археології. Скільки б ми один одному не розповідали, але потрібно бачити, яка в нас була історія, розуміти, що в нас намагалися її рейдерським шляхом забрати. Тому сьогодні важливо, що зібралися науковці, філософи і дуже серйозно розмовляють про те, які нам потрібні подальші кроки».

Поштова муже бути нашим «місцем сили»

Ірина Подоляк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності

«Столичний орган місцевого самоврядування має всі підстави і можливості ухвалювати рішення, важливі не тільки для киян, а й для народу України.

Поштова площа муже бути нашим «місцем сили», відправною точкою для формування політики держави стосовно нашої історії та дослідження артефактів, яка буде дискусійним майданчиком для істориків, археологів.

Активісти привернули увагу і парламенту, і уряду України, і президента, і КМДА до Поштової площі».

Лист Іова, архієпископа Тельмісського, постійного представника Вселенського Патріархату при Всесвітній раді церков

«З великою зацікавленістю прийняли інформацію про проведення в Києві конференції, присвяченої Поштовій площі у Києві та її історичного виміру. Сподіваємося, що археологічні розкопки та їхні історичні дослідження висвітлять ще більш тісні зв’язки, що існували між Київською Русю та Візантією» (повністю читати тут).

Патріарх Філарет, предстоятель УПЦ КП

«Ми підтримуємо цю ідею тому, що це пов’язано з хрещенням Руси-України. Тому ми хочемо, щоб наша історія мала матеріальні докази. Виходячи з того, що ми повинні знати свою правдиву історію, ми повинні дослідити це місце, надати йому національного статусу. У зв’язку з цим відкриття музею «Поштова площа» має велике значення».

Вітчизняні та європейські науковці — ЗА! #МузейНаПоштовій

Валерій Смолій, директор Інституту історії України НАН України

«Цінність об’єкту не вимірюється модерними архітектурними формами, найкращими матеріалами чи виконанням, а вимірюється тим місцем, яке він займає в історичному розвитку Києва і Києворуської держави. Втручання у навколишній історичний ландшафт вимагає особливої делікатності. Також уваги вимагає проблема «чорної археології». У мене немає сумніву, що Поштовій площі треба надати статус пам’ятки історичного значення».

Сергій Йосипенко,  заступник директора Інститут філософії НАН України

«Наш інститут радо підтримав ідею проведення цієї конференції, оскільки ми вважаємо, що питання збереження історії, ідентичності, нашої національної пам’яті виходять за межі компетенції одних тільки археологів чи інженерів. Це питання загальної суспільної дискусії, тому ми, філософи, радо долучимося до неї, підтримаємо її і скажемо своє слово. Ми радо будемо брати і надалі участь у публічних дискусіях з приводу нашої історії і, головне, з приводу нашого майбутнього».

Ана Шкоебель, представниця Дирекції департаменту культури та культурної спадщини при Раді Європи

«Сьогодні ми раді зробити свій внесок у нашу давню традицію європейського міжнародного культурного співробітництва та взяти на себе зобов’язання перед Україною щодо захисту архітектури, археології та культурних прав її громадян. Україна, безумовно, є прикладом прихильності до різних європейських конвенцій, які стосуються спадщини…

Ми хотіли б послатися на основу, яку пропонують, зокрема, «Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини» (Валлетта, 1992 р.) та рамкова «Конвенція Ради Європи про цінність культурної спадщини для суспільства» (2005 р.), щоб ми підтримали конструктивне проведення дебатів з питань проведення археологічних пошуків на Поштовій площі».

Ймовірно, саме сюди приїхав з Константинополя перший Київський митрополит Михайло

Арх. Кирило (Говорун), професор Університету Лойола Мерімаунт (Лос-Анджелес, США)

«Ми знаємо про археологічне значення Поштової площі,.. не слід забувати і про історичне значення  цього місця, яке краще за все підтвердять історики. Можна сказати, що, безумовно, це місце символізує собою хрещення киян у Дніпрі-Почайні. Є передумови думати, що справді це і є те місце, де відбулося хрещення.

Але відбувалися ще події, які мають особливе значення зараз.

Ми знаємо, що це був порт Києва. Це значить, що тут було місце, куди приїздили і звідки виїжджали важливі делегації. Зокрема, це було сполучення Києва з Візантією через Дніпро і Чорне море. І ті делегації, які приїздили до Києва, які вели переговори про хрещення киян (тому що хрещенню, очевидно, передували переговори між владою Київської Русі і Візантії), прибували саме сюди.

Ми можемо зробити припущення (і це дуже ймовірно), що саме в це місце приїхав митрополит Михайло, який був призначений Константинопольською церквою як перший Київський митрополит, який фактично створив Київську митрополію, про відновлення якої зараз йдеться. І сучасні події, пов’язані з Томосом і незалежністю Української церкви, перегукуються з тими подіями, коли приїхав митрополит Михайло і заснував одну з митрополій Константинопольського патріархату…»

Люди сприймають це місце як пульсацію життя

Ольга Рутковська, мистецтвознавець, член ініціативної групи «Музей на Поштовій»

Сьогодні пишеться цікава історія цього музею. На Поштовій вже сьогодні створене кількасотметрове живописне полотно, яке стає дуже цікавим мистецьким прецедентом.

Сьогодні вже пишеться документальне кіно про щоденне життя громадського музею та його ініціаторів. Ми вже готуємо тимчасову експозицію, яка буде розгорнута на Поштовій площі. Її буде присвячено історичним вимірам і контекстам. Відбувся кількаденний музичний марафон… І усе це без підтримки будь якого комерційного, фінансового чи політичного ресурсу. Це роблять самі люди.

Долучаються діти, які готують унікальні речі, наприклад промо-ролики про наш майбутній музей.

У нас відбувається щоденна імплементація норм статті №9 ратифікованої Україною у 2004 році «Європейської конвенції про охорону археологічної і культурної спадщини» —це екскурсії на територію музею.

Головним фактором для всіх, хто відвідав територію майбутнього музею, залишається бажання безпосереднього збереження автентичних прив’язок до історичних періодів, які є сьогодні в натурі. Люди одразу переймаються ідеєю, що це може бути однозначно музей, а не щось інше. Коли вони власними ногами стоять на рівні XI-XII ст., коли бачать терасу прибережного кварталу XVI-XVII ст., то сприймають це як пульсацію життя.

Тобто, пам’ятка має дуже широкий історичний ресурс і контекст.

Зараз на Поштовій триває безстрокова потужна акція мирного протесту. За 75 днів культурного спротиву ми можемо говорити про виважене, детальне бачення того, в який спосіб громада може досягти своєї мети.

Реалізація потужного ресурсу Поштової площі має розв’язання у багатьох площинах, зокрема у повноцінній науково-практичній конференції. Нам необхідно підняти питання про те, якими є сучасні практики в цій площині, в деталях вивчити консервацію та музеєфікацію археологічної деревини, сучасну музеологію та музейну технологію. Окремо зосередитися на формуванні експозиційних просторів та туристичних ресурсів».

***

Закінчився перший день конференції роботою секцій. Їх було присвячено питанням «Історичного значення місця Поштової площі в історії України та світу» та «Сакральній географії території Поштової площі в історико-філософському вимірі».

У другий день відбулася екскурсія до безпосереднього місця розкопів на Поштовій. Результати конференції у вигляді експертних висновків і рекомендацій буде оприлюднено незабаром.

***

З історії питання

Від 20 червня 2018 року на Поштовій площі столиці триває безстрокова акція із захисту унікальних розкопів сучасного Києва. У захисті майбутнього Музею на Поштовій беруть участь активні кияни — більше 25 громадських об’єднань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Перемога історії над комерцією: на Поштовій площі буде підземний музей

Перша перемога! Верховна Рада прийняла постанову про створення Музею на Поштовій

Без їжі, з вірою у перемогу: Аннабелла Моріна тиждень голодує на Поштовій за створення музею

#МузейНаПоштовій: затверджено Паспорт пам'ятки національного значення

Анабелла Моріна
Євген Нищук
Павло Клімкін
Неля Куковальська
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості
#МузейНаПоштовій

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1052

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар