Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Переможець міжусобиць

Версия для печатиВерсия для печати

Хто є найкращим інструктором з Великого посту? Звісно, той, хто спромігся перемогти свої власні гріхи й пристрасті, здобути справжні євангельські чесноти та закарбувався у пам’яті сучасників як достойна людина.

21 квітня знаходимо такий приклад в особі святого ХІІ століття, нашого співвітчизника, архієпископа Нифонта.

Не зважаючи на те, що більшість життя цей святий провів у Києві, де, зрештою, і відійшов до Господа, він був святителем Новгородським. Річ у тім, що Києво-Печерська Лавра в ХІ-ХІІ століттях стала одним із головних кадрових джерел священства та єпископату для всієї Русі. Тому й недивно, що новгородці шукали собі першосвятителя саме там.

Вибір був свідомий, адже слава про духовні подвиги Нифонта линула далеко за межі монастиря. Перед тим, як прийняти чернецтво, він роздав майно нужденним, а потім довгі роки ніс послух, проявляючи при цьому повну покору ігумену та виявляючи братню любов до кожного з братії. Зрештою і ченці, і миряни, спостерігаючи за подвижником, почали шукати порад і благословень Нифонта. А в 1131 році він був обраний на високу Новгородську кафедру.

І тут Нифонту судилося звершити одну з головних справ свого життя, втіливши слова Христові: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться». Міжусобиці в ті роки постійно шматували Русь. Та коли Київські, Чернігівські та Новогородські князі вкотре вирішили з’ясувати стосунки за допомогою меча, на заваді став Новгородський єпископ. Його слово, сповнене любові та благодаті, виявилося сильнішим за залізні обладунки ворогуючих сторін, і велике кровопролиття було зупинене.

Проте не лише зі словом примирення приходив Нифонт до можновладців. Відомі факти, коли єпископ кілька разів виступив категорично проти порушення князями канонічного права, не дозволяючи сильним світу цього трактувати Божий закон на власну користь. Спершу це трапилося тоді, коли Новгородський князь захотів незаконно одружитися. І хоча правитель таки здійснив свій задум, проте благословення правлячого архієрея на це так і не отримав.

Потім Нифонт проявив принципову непоступливість, коли інший правитель – вже Київський князь – втрутився у церковні справи та поставив «свого» митрополита в обхід Константинополя, тобто з порушенням діючих на той час норм канонічного права. За свою тверду позицію Нифонту навіть довелося побути «під домашнім арештом» у Лаврі. Щоправда, святитель сприйняв це покарання як нагороду – адже нарешті отримав можливість помолитися в тиші та спокої.

Останній урок від святителя Нифонта – це його ставлення до хвороби. Незадовго до смерті, опинившись у справах в рідній Києво-Печерській Лаврі, він важко захворів. Але згадавши нещодавнє з’явлення уві сні преподобного Феодосія, переосмислив хворобу та сприйняв її з подякою і радістю – як останнє випробування перед довгоочікуваною подорожжю до Неба.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Святитель Нифонт, єпископ Новгородський († 1156)
Киево-Печерская Лавра
Киево-Печерский патерик
преподобные отцы наши Печерские

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
848

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар