Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Переглядаючи «блокбастер» про прп.Феодору Олександрійську

Версия для печатиВерсия для печати

Іноді ловлю себе на думці, що деякі житія святих нагадують сценарій супер блокбастеру. Головна відмінність апокрифів від «шедеврів» кіноіндустрії в тому, що святі, як правило, підіймають дуже специфічні питання.

Ось наприклад: що таке справжнє каяття, і наскільки воно здатне змінити людину? Про це 24 вересня розповідає дивовижна історія життя преподобної V століття Феодори Олександрійської.  

прп Феодора Александрийская

Початок фільму

Молода гарна жінка. Заміжня. У шлюбі – щаслива і кохана. Ворогу роду людського така картина – не до вподоби. Тому вже скоро на другому плані в кадрі з’являється змій-спокусник. Вона впадає в очі одному багатію-пройдисвіту.

Єгипетський бізнесмен V століття, втершись у довіру молодої родини, починає «волочитись» за Феодорою, постійно переконує її у силі «свобідної» любові та у полум’ї своїх почуттів. Зрештою через іншу жінку він підкидає Феодорі цікаву ідею – начебто гріх, звершений на такому «піці» кохання, та ще й – ВНОЧІ – не буде зарахований, як гріх. Ніхто не побачить. Навіть – у Небесній Канцелярії.

Отже, гендерні ролі в цьому Едемському сценарії помінялись. Чоловік розпаляє та зваблює жінку. Перелюб відбувся… Кінець першої серії…

Серія друга

…Але голос совісті невблаганно сповіщає нещасну: немає різниці між денним та нічним часом. Гріх так само пече серце, якщо воно ще живе, в повній незалежності від того, в яку годину відбувся… Жінка гірко плаче. Їй боляче.

Вона у каятті рве на собі волосся, проливає щирі сльози. Зрештою, отямившись, приймає рішення: піти до монастиря і там спокутувати своє падіння. А щоб не знайшли, іти до чоловічої обителі. Звичайно, у чоловічому одязі.

Пізніше навіть досвідчені ченці здивуються терпінню, смиренню та багатогодинним молитовним подвигам нового інока, і гадки при цьому не маючи, що це – жінка… Серія закінчується несподівано. Особливо – для ворога роду людського (J).

Але це – тільки початок нової сюжетної лінії.

Серія третя

Якось «інок» Феодор опиняється у справах в іншому монастирі. Його вродливе обличчя подобається дочці ігумена, яка прийшла туди, щоб навідати батька. Не знаючи, що перед нею жінка, вона починає схиляти Феодора до розпусти, але, почувши рішучу відмову, вчиняє цей гріх з іншим. Можливо, на зло?

Зрозуміло, що після цього вона завагітніла. На запитання батька-ігумена, хто зробив це з нею, дочка, не вагаючись, вказала на Феодора. Після чого новонароджене дитя було принесене та віддане невинній жертві наклепу. Звичайно ж, інока, не зважаючи на заперечення провини, було вигнано за ворота…

Серія четверта. Найцікавіша

прп Феодора Александрийская…Але Феодора (а як ви вже зрозуміли, це була таки вона) не стала криком та іншими засобами (а вона їх мала) доводити свою невинність. Вона зі смиренням «підібрала» цей хрест, в якому побачила свою спокуту. Після чого сім довгих років ростила дитину самотужки.

Потім настоятель дозволив їм вдвох повернутися до обителі, і вона продовжила виховувати дитину вже у монастирі. Одного разу Господь відкрив, яку велику благодать отримала подвижниця, коли її молитвою під час сильної посухи відновилося джерело води.

А коли вона відійшла до Бога, а відійшла вона до Нього з молитвою на вустах, та з кришталево чистою душею, братія з’ясувала, що була вона жінкою. Довідалися про це й ченці, які звинувачували Феодору в розпусті.

Зі сльозами вони просили прощення, цілуючи ноги спочилої подвижниці. Зрештою, дізнався про все і колишній чоловік Феодори, який вирішив прийняти чернечий постриг у тій обителі разом із названим сином своєї дружини. До речі, згодом цей син, вихований Феодорою у великій побожності, став ігуменом цього монастиря.

Такий несподіваний для багатьох фінал. Особливо для того, хто був свідком розвитку цього сюжету. А що ж залишилося нам?

ЕПІЛОГ. Фінальні титри

Покаяння – це не істеричне биття себе в груди, або психоделічні крики на очах у ближніх. Покаяння – це важка робота, націлена за зміну своєї свідомості, зміну свого життя. А смиренне несіння навіть несподівано «знайденого» хреста – ознака того, що це покаяння насправді відбулося.

Хоча іноді достатньо лише одного руху або слова, щоб себе виправдати (дійсно, Феодорі достатньо було тільки розкрити свою стать, щоб зняти усі звинувачення з себе!), саме подвиг остаточно змиває гріх із людської душі – тож не забуваймо цих важливих уроків, які залишила нам на згадку одна вродлива жінка з Олександрії – преподобна Феодора.

Христос посеред нас!

преподобная Феодора Александрийская

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2708

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар