Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Пам’ятаєте, які дива для нас творив Господь?

Версия для печатиВерсия для печати

У неділю за Літургією читалося Євангеліє про те, як Господь іде по водах і благословляє на це апостола Петра.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ходіння по водах. Цей уривок — про кожного з нас

Цей євангельський уривок — про наше з вами релігійне життя.

Колись ми так само, як апостол Петро, пішли за Христом. Це здавалося дуже простим, зрозумілим. Ми починали свій духовний шлях, бачили і вірили, що Господь може творити дивні речі, справжні дива, і зверталися до Нього зі своїми проханнями. Ми не боялися нічого і будували своє життя так, як зазвичай люди цього не роблять.

І Господь допомагав. Тоді в житті траплялися події, які інакше, ніж оцим прямим благословенням Божим — іти по водах — не назвеш. Ми проходили крізь певні перепони, робили ті речі, на які в нас, можливо, не було ані хисту, ані таланту, ані можливостей. Але Господь благословляв…

Однак з часом ми починаємо озиратися довкола і бачимо, наскільки складне життя, який ворожий світ. Бачимо, як насуваються ті чи інші проблеми, відчуваємо страх і починаємо тонути. І в цей момент підносимо свій голос до Господа і благаємо: Господи, помилуй! Господи, прости! Господи, допоможи!

Можливо, тому в історії Церкви поступово ставало дедалі більше молитов покаянних, аніж радісних, як у перші християнські часи. Тому що і Церква, і ми стаємо дорослішими, і Господь вже дає можливість рухатися самим…

***

Після того, як Господь увійшов у човен і заспокоїв бурю на морі, апостоли вклонилися Йому. Далі їхнє життя пішло своїм ладом, але вони добре розуміли, що їхнє завдання — не по воді ходити, а іти «по Христу» ― жити по-християнськи.

Так само і ми.

В апостольському читанні сказано: кожен хай будує, хто з чого може. Хто з каменю, хто з золота, хто із соломи… Але головне, щоб підґрунтям цієї церковної будівлі був Христос.

Храми бувають різні, служіння бувають різні, люди ― священики, парафіяни ― теж різні… Все по-різному. Але тільки той будинок встоїть, навіть із соломи, який збудований на міцній основі — на Христі.

Та влада встоїть, яка буде громадою християн. Не просто людей, які один одному приємні, або які люблять той чи інший спосіб богослужіння чи красу того чи іншого храму або монастиря. В основі нашої віри, релігійного життя має бути Христос. Апостол Павло так і говорить: я закладав фундамент, а інші будують.

І в нашому житті — хтось приводить нас до віри, хтось веде по цьому життю. Ми змінюємо парафії, переїжджаємо з місця на місце. Нічого в цьому поганого немає тоді, коли в основі нашого релігійного життя ― Христос. Коли ми і в собі будуємо Христа і все навколо ― на основі Христа і за зразком Христа.

***

Давайте завжди будемо слухати, читати Євангеліє, апостольські послання і розуміти, що це ― про нас. Не про ту історію, яка була колись. Це про нас і для нас.

І дай Бог, щоб ми завжди пам’ятали ті дива, які для кожного з нас в житті зробив Христос. І коли Господь дає можливість іти самим, а ми починаємо тонути, щоб не забували сподіватися на Нього і благати: Господи, спаси! Господи, помилуй! Господи, допоможи і збережи!

Протоиерей Георгий Коваленко
хождение Спасителя по водам
спасение Петра

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1312

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар