Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

О.Войчех та Олексій Браславець — про відкритий католицизм та теологію Томи Аквінського

Версия для печатиВерсия для печати
16 березня 2018 | Репортаж

Бути відкритими для інших — значить бути відкритими для самих себе… Ця думка пройшла крізь усю зустріч, яка відбулася у Відкритому православному університеті 15 березня 2018 р.

«Відкритий католицизм»: ФОТОкадри публічної лекції у ВПУ

Цього разу публічний захід було присвячено відкритому католицизму. Проводили його о.Войчех Сурувка (ОР) спільно з Олексієм Браславцем, викладачем Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського. Говорили про сьогодення найбільшої християнської деномінації — католицизму, спираючись на традиції. Модерував зустріч ректор ВПУ о.Георгій Коваленко.

***

Відкритість у церкві є головним принципом стосунків між нею та суспільством. Церква — це завжди спілкування вірних, щире та відкрите, вірних, які мають уділ у Святій Трійці, спосіб буття якої є зразковим для християн, бо в ній єдність співіснує з багатоманіттям. У Святій Трійці закорінено таємницю самої Церкви.

Про відкритий діалог, який є процесом збагачення людей всередині церкви та людей світу, говорив на лекції о.Войчех. Разом із тим він наголошував, що відкритість розуміє під собою обов’язкове збереження індивідуальності. А на зміни, реформи у Церкві варто дивитися очима папи Бенедикта XVI, який казав: «Реформувати церкву — не наша справа. Ми можемо реформувати те, що є в церкві, — нас самих».

Йдучи за чотирма принципами спокус у церкві, які сформулював французький богослов та священик Ів Конгар, о.Войчех наголосив на постійному переосмисленні католицькою церквою ідеї відкритості.

О.Войчех Сурувка, католицький священик із Домініканського Ордену, директор Інституту св. Томи Аквінського у Києві

Сегодня на встрече в Открытом православном университете в Софии Киевской я говорил об открытом католицизме. Я представил взгляд кардинала Ратцингера, который говорил о двух разных подходах к герменевтике собора: одном, который разрывает связь с прошлым, и втором, который называет герменевтикой реформы, переосмыслением нашей традиции.

Также речь шла о конкретном подходе к этой реформе, который предложил в 50-х гг. ХХ в. доминиканский богослов Ив Конгар. Он не говорит нам о том, должна ли быть церковь открыта или нет, а только показывает нам принципы ее открытости. Если церковь хочет реформироваться, меняться в зависимости от современного мира, то она должна придерживаться нескольких принципов, преодолевая искушения.

Первое — это искушение системы, второе — искушение эксклюзивизмом, третье искушение — искушение нетерпения и четвертое — искушение инновацией. Эти четыре принципа работают не только в церковных, но и в семейных общинах и, конечно, в обществе.

Думаю, главное для нас — попытаться увидеть, как мы эти четыре принципа можем использовать в общественной жизни и применить их к политике.

***

Після цього  Олексій Браславець представив слухачам книгу Френсіса Селмена «Святий Тома Аквінський. Учитель істини». Вона вийшла у видавництві «Кайрос». Над українським перекладом працювали Микола Бакаєв та Вероніка Пугач. Наукову редакцію здійснив відомий філософ та богослов Олег Хома.

Книга складається з дванадцяти розділів: «Вступ», «Бог», «Аналогія», «Сотворіння», «Зло», «Трійця», «Душа», «Христос», «Знаки і реальності», «Благодать», «Чесноти», «Молитва і провидіння».

Олексій Браславець, педагог, економіст, магістр юридичних наук, докторант Папського університету Йоана Павла ІІ в Кракові, викладач Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського у Києві

Один із найбільш вражаючих розділів книги Френсіса Селмена — останній, «Молитва і провидіння». Тут йдеться про молитву. Мене завжди вражало вміння Томи показати, що кожен віруючий повинен в молитві знайти точку діалогу з Богом. Коли молитва стає діалогом із Богом — це є найвищій ступінь молитовної досконалості.

Гадаю, саме ця думка може поєднати католиків і православних, тому що розумна молитва — як розумне думання, але не абстрактне, а в розмові з Богом.

Є оповідь про святого Тому, що за два дні до смерті у нього було містичне видіння, про яке він сказав: «Я бачив Таке і розмовляв із Таким, що все, що я зробив до цього, — солома». Книга завершується приблизно такою самою нотою. Все, про що ми говорили до цього, дуже цікаво. Але коли є молитва і провидіння, то більше нічого й не скажеш. Це богослов’я найвищого пілотажу.

***

Про технічні особливості роботи над ексклюзивним виданням про Тому Аквінського розповіла Юлія Карпицька.

Юлія Карпицька, редактор видавництва «Кайрос»

Ідея видавництва полягала у тому, щоби випустити книгу, яка могла б ознайомити читача, непризвичаєного до академічної науки, зі схоластичною думкою та теологією святого Томи Аквінського.

Цільова аудиторія — студенти, які цікавляться богослов’ям, та віруючі люди.

Книгу видано в достатньо доступній манері, наскільки це можливо стосовно трудів Томи Аквінського. Є багато матеріалів про його філософські та антропологічні праці, і от нарешті вперше в Україні з’явилося видання українською, яке розповідає про його теологію. Це бліц основних тем теології святого.

Книга Френсіса Селмена «Святий Тома Аквінський. Учитель істини» є перекладом з англійської. Ми дуже ретельно добирали автора. Бо на Заході досить багато томістів — істориків, теологів, — які писали про Аквіната. Але саме ця книга найбільш відповідає нам культурно. Сам автор, Френсіс Селмен, є священиком, але водночас і людиною з широким колом інтересів. Він творчо підходить до викладу теології св. Томи.

Ця книга буде цікавою всім, хто хоче вивчити теологію томізму, або просто цікавиться Томою.

Труднощі під час роботи були пов’язані із тим, що це перша книга з теології українською мовою. Тож перед нами постало питання термінології, і ми мали дуже обережно формувати переклад, подаючи в дужках термінологію мовою оригіналу — латиною.

***

Традиція тільки тоді буде живою і перейде до наступних поколінь, коли ми, сучасники, пропустимо її через власний досвід та особисте життя. Відкрити для себе по-новому католицизм, пізнати  багатоголосся схоластичних диспутів ХІІІ ст. — значить збагатити свою традицію. А інтелектуальним зусиллям долучитися до кіл професури та студентів старовини, які своїми дискусіями продовжили напружені діалоги між Христом та книжниками та фарисеями на вулицях Єрусалима, — наче стати ланкою великого ланцюга, в якому Христос і вчора, і сьогодні, і навіки Той Самий…

Підготували Анна Власенко та Вікторія Кочубей

Войчех Сурувка
Олексій Браславець
Протоиерей Георгий Коваленко
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
417

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар