Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

#Отченаш рекомендує: 10 картин Івана Айвазовського

Версия для печатиВерсия для печати
30 квітня 2015 | Постать

2 травня — 115 років від дня смерті видатного художника-мариніста, який народився і помер у кримській Феодосії.

Усе почалося, як у романах, із неймовірно щасливого випадку. Стара Феодосія. Бідний вірменський хлопчик Ованес Гайвазян малює вугіллям корабель на ліхтарному стовпі, а повз нього проїжджає градоначальник. Очікуючи гнівної реакції чиновника, хлопчик кидається навтьоки, а пан Казначеєв, зупинившись перед зіпсованим стовпом, замиловується і починає розпитувати інших бешкетників: «Чиє дитя так малює?»...

Батько хлопчика, Костянтин Гайвазовський (Гайвазян) був негоціантом і старостою феодосійського ринку, але до описуваного часу його справи серйозно похитнулися, і сім'я ледве зводила кінці з кінцями. Мати, Репсіме, мала славу майстерної вишивальниці. Підростав старший брат, Габріел (Гаврило): цей бідний вірменський хлопчик стане священиком, знаменитим ученим і просвітителем, займе пост директора Вірменської колегії в Парижі і повернеться на батьківщину в сані архімандрита.

А Ованес-Іван поселяється в будинку градоначальника, починає відвідувати сімферопольську гімназію. Хлопчику було тринадцять, коли нова благодійниця, пані Наришкіна, написала до Петербурга своєму другу-художнику Тончі: «Прийміть його під своє заступництво... Він схожий на Рафаеля і з його ж прекрасним виразом в обличчі. Хтозна, може, він зробить честь Росії...» До листа докладався малюнок Івана...

Зрозуміло, у провінційному містечку він не міг здобути достатньої фахової освіти, щоб на загальних підставах вступати в Академію мистецтв... Зрештою «государ імператор височайше повеліти зволив: 13-річного сина вірмена з Феодосії Івана Гайвазовського прийняти до Академії мистецтв пенсіонером Його Величності і привезти сюди на казенний кошт».

На цьому роль впливових покровителів у долі юного художника закінчується.

Вірменський хлопчик із Феодосії дуже швидко наздоганяє і переганяє академічно підготовлених однокашників. Однак блискуче освоївши «джентльменський набір» умінь і навичок тодішнього художника-академіста, він залишається вірний своїй головній і єдиній темі творчості, доступній йому краще, аніж будь-кому - морю.

Відповідно до існуючої тоді чудової традиції, Академія мистецтв своїм коштом відправляє талановитого студента на практику: спочатку до Криму, потім за кордон, до Італії. Зазвичай практиканти привозили з таких поїздок нові картини, свіжі враження, відточену майстерність. Айвазовський же прихопив заодно усесвітнє визнання і славу.

Тоді йому було усього 27 років. Він - академік Петербурзької академії мистецтв і п'яти європейських академій. Багатий і знаменитий. Він може дозволити собі оселитися в будь-якому куточку земної кулі. Але він повертається до Феодосії.

Пензлю Айвазовського належить понад шість тисяч полотен. Переважна більшість - марини, морські пейзажі. «Писати блискавки, порив вітру, сплеск хвилі - немислимо з натури, - стверджував живописець. - Сюжет картини складається в мене в пам'яті, як сюжет вірша у поета». Зрозуміло, така впевненість з'явилася лише після безлічі етюдів і начерків із натури, без ліку перероблених у молодості. Він працював легко і дуже швидко: один-два дні на полотно середніх розмірів.

Айвазовський залишив слід в історії не тільки, як талановитий живописець, але і меценат. Скопивши завдяки популярності своїх робіт чималий капітал, Айвазовський щедро займався добродійністю. На його гроші була збудована будівля археологічного музею у Феодосії, проведена велика кількість робіт по впорядкуванню міста. З його майстерні Феодосії вийшло багато відомих художників. Також пензлю І.К. Айвазовського належить образ Спасителя на кіоті верхнього храму Володимирського собору в Севастополі.

2 травня 1900 року Іван Костянтинович Айвазовський відійшов до Господа. Він помер раптово, уночі, від крововиливу в мозок, залишивши на мольберті картину «Вибух корабля», розпочату напередодні. Художник був похований в огорожі древньої вірменської церкви Святого Сергія у Феодосії. Його ховали із військовими почестями, місцевий гарнізон поклав на труну адміральську шпагу. На могилі висікли напис вірменською мовою: «Народжений смертним, залишив по собі безсмертну пам'ять».

І ще одна цитата, висічена в камені; цього разу при вході в галерею Айвазовського. Це виписка з духівниці художника: «...Моє щире бажання, аби будинок моєї картинної галереї в місті Феодосії з усіма в ній картинами, статуями й іншими творами мистецтва, що знаходяться в цій галереї, складали повну власність міста Феодосії, і в пам'ять про мене, Айвазовського, заповідаю галерею місту Феодосії, моєму рідному місту...»

***

Увазі читачів порталу «Православіє в Україні» пропонується 10 найлегендарніших картин ― вибір редакції.

Іван Айвазовський
#Отченаш.укр

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
3013

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар