Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Особливості церковної ієрархії: хто, як і навіщо? У програмі Ultima Cena на «Ісландії»

Версия для печатиВерсия для печати
17 грудня 2018 | Інтерв’ю

Напередодні Об’єднавчого собору православних церков в Україні програма Ultima Cena з’ясовувала особливості церковної ієрархії. Гості програми: Костянтин Сігов, директор Центру європейських досліджень та видавництва «Дух і Літера» та о. Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету. Тема програми: «Папа та Патріарх: особливості церковної ієрархії».

Разом з ведучим Кирилом Караченцевим гості розбиралися, хто є хто в християнському світі, говорили про Патріарха Варфоломія та Папу Римського Франциска, з’ясовували, чим католицька модель церковного устрою відрізняється від православної та як біографія очільників церков впливає на церковну політику.

Георгій Коваленко

Церковна ієрархія — ієрархія любові

Церковна ієрархія походить з того служіння, яке запропонував Христос. Її плутають із земною ієрархією. Іноді вона вибудувана на зразок земної, але насправді ієрархія любові походить з того місця, яке Христос зі Своїми учнями посідали на Таємній вечері. Тобто ієрархія потрібна для євхаристії, для звершення трапези любові. Також ієрархія потрібна для проповіді, навчання. А ще для того, щоб облаштовувати життя церковної спільноти.

Звідки походить місце ієрархії в структурі церкви? З того місця, яке єпископ посідає за Божественною літургією, яка є тою Таємною вечерею, яка триває в просторі і часі. Ми читаємо у богослова І ст., учня апостола Петра, св. Ігнатія Богоносця: «Шануйте єпископа, як Христа. Пресвітерів — як апостолів. А дияконів — як заповідь Божу». Так, у зібранні спільноти єпископ є тим, хто звершує богослужіння, хто переломлює євхаристичний хліб і роздає вірним. Він є «живою іконою» яка діє, рухається, говорить, яка втілює для нас Самого Христа.

Священики — ті, хто допомагають. Як Христос посилає апостолів на проповідь, так і єпископ посилає священиків до народу Божого. Коли Христос перед Вознесінням посилає апостолів, то говорить: «Йдіть, навчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа». «Ідіть, навчіть… Всьому, що Я заповідував вам…». «Навчання» — це дуже важлива функція церковної ієрархії.

***

Церковна структура складається з чотирьох частин

В основі — народ Божий. І це теж частина ієрархії. Ми часто помиляємося, коли говоримо, що є церква (ієрархи, священики) і є миряни. Навіть саме слово «миряни» не відповідає сенсу того служіння, яке віряни мають у церкві. Тому в нашій українській мові є слово «віряни». Це людина, яка вірна і яка вірує.

Наступна сходинка — диякони. Це перша сходинка висвячення. Диякон сам не звершує чогось, він служить. Слово «дияконія», служіння  використовується, наприклад, для соціального служіння. І найперше дияконів поставляли для того, щоб вони служили бідним, доглядали за вдовами... Навіть церковна ієрархія перших віків служіння знає і дияконів, і дияконис. Але це окрема історія.

Наступний рівень — пресвітери, священики, які звершують богослужіння та всі таїнства, окрім поставлення у священики.

І найвищий ступінь ієрархії — єпископи. Важливо, що патріарх, митрополит, архієпископ і єпископ знаходяться на одній ієрархічній сходинці, всі є єпископами.

Тобто: єпископ — пресвітер — диякон — вірянин. Така структура церковної ієрархії.

***

Церква — це люди, об’єднані довкола євхаристії

Якщо дивитися на ієрархію як на організаційну структуру, то існує вселенське, світове православ’я — церква всього світу. І помісні церкви — окремі незалежні церкви, які, маючи всі права незалежності в управлінні, є частиною цілої церкви. Главою всієї церкви є Христос.

Ми маємо розуміти, що церква — це не тільки будівлі і території. Це люди. І тут і є  перший рівень спільноти. Це громада, яка об’єднується не довкола храму чи у відповідності до території, а довкола євхаристії, для звершення богослужіння.

Костянтин Сігов

Про Патріарха Варфоломія знають менше, ніж про папу Франциска

Патріарх Варфоломій був секретарем великого патріарха Афінагора, людини, яка разом з папою Павлом VI після ІІ Ватиканського собору спростувала анафеми. Після 9-ти століть православні припинили виголошувати анафеми по відношенню до католиків, а католики — по відношенню до православних. І скасування (анафем — ред.) тут, у Києві нагадує про те, що Афінагор недаремно працював, що це можливо. І далі наступний акт — стирати з пам’яті образи і хибні слова, які були сказані і в Києві, і поза Києвом. Дуже важливо очищувати нашу пам’ять вже тепер, якщо ми думаємо про майбутнє християнства в нашій країні.

Повний запис програми дивіться на ВІДЕО.

За матеріалами YouTube-каналу Ісландія

Протоиерей Георгий Коваленко
Константин Сигов
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості
«Дух и литера»

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
464

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар