Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

О. Генріх Папроцький та сестра Мері Тодд — 2 постаті XVII Успенських читань

Версия для печатиВерсия для печати
25 вересня 2017 | Інтерв’ю

З 23 по 25 вересня у Києві проходять Успенські читання-2017. Їхніми учасниками стали гості з семи країн, які приїхали до Києва, аби обговорити тему «СВОБОДА. АВТОРИТЕТ. СЛУЖІННЯ».

Відкритий Православний Університет традиційно підтримує конференцію. Цього року в ній взяли участь ректор ВПУ прот. Георгій Коваленко та науковий секретар Університету прот. Богдан Огульчанський.

Це вже сімнадцяті Успенські читання — єдина у своєму роді конференція на пострадянському просторі від Таллінна до Владивостока і від Мінська до Казахстану. Саме в Києві щороку поспіль, починаючи від дати 2000-ліття Різдва Христового, збираються філософи, богослови, представники гуманітарних наук і аналізують актуальні питання. Не лише богословського і релігієзнавчого характеру, а й соціального.

Одні з організаторів зібрання — видавництво «Дух і Літера» — вже вкотре показали, що богослов’я, релігія та філософія йдуть у фарватері сучасних подій, тому й обрали таку тему.

«Ми вважаємо, що саме зараз відбувається чи не найважливіша криза авторитету, влади не тільки в Україні, а взагалі в Європі, на нашому континенті», — розповів про ідею цьогорічних Читань директор «Духу й Літери» Костянтин Сігов. — «Тому дуже важливо, поринаючи до джерел християнської традиції, європейської культури, по-новому проаналізувати, зрозуміти, якими можуть бути правдиві, неперекручене співвідношення між свободою, авторитетом і служінням. Мабуть, сьогодні це саме ті три ключові поняття, які є настільки важливими і для нашого суспільства, і для всієї європейської культури».

Вперше за вісім років приїхав на Читання священик Польської Православної Церкви отець Генріх Папроцький. Богослов зі світовим ім’ям, настоятель парафії св.Григорія Перадзе у Варшаві, де богослужіння правлять польською, науковий працівник університету та православної семінарії, телеведучий релігійних програм на Другому каналі польського ТБ, автор та видавець наукових трудів про св. Григорія Перадзе, о.Генріх дав Відкритому Православному Університету ексклюзивне інтерв’ю.

О преподавании

Раньше я преподавал в трех учреждениях, теперь в двух. Читал лекции, как ни странно, в Театральной академии в Варшаве, предмет «Библия в культуре Европы». Для режиссера очень важно, чтобы он сумел найти разное отношение к вопросам религии. Как, например, сделать постановку Достоевского «Идиот» или «Братья Карамазовы» и не взять во внимание, сколько там текстов из Библии и отцов церкви? Это значит, вообще не сделать этой постановки! Я обращал внимание на эти моменты. Теперь я читаю лекции по основам богословия.

О приходе

Приход существует уже 12 лет. Инициатива его создания шла от молодых людей — студентов Варшавского университета и Высшей школы торговли. Я перевел весь круг богослужения с греческого на польский язык. Довольно быстро организовали хор. Сейчас на воскресную службу приходит 150-160 человек.

8 лет назад мы нашли место для большой часовни, которую построили сами. А рядом с часовней у нас музей — мы собираем иконы, книги и есть уже довольно обширная коллекция. Там устраивают дискуссии музыковеды, не только на темы православной, но и вообще религиозной музыки. Работают школа иконописи, три группы по изучению Закона Божьего…

При приходе действует «Библейская группа в Варшаве». Это люди, которые хотят больше познакомиться с Библией. Они собираются у нас раз в неделю-две. Приходят специалисты, и они обсуждают разные вопросы, касающиеся Библии — понимания текста, перевода. Мне кажется, это хорошая идея, потому что среди верующих возрастает знание Святого Писания, особенно среди молодого поколения. Ведь в группе очень активные молодые люди в возрасте от 18 до 36. Есть даже те, кто приехал в Польшу из Украины и России.

О задачах на Чтениях

Это мой второй приезд на Успенские чтения, первый был 8 лет тому назад. У меня доклад на тему: «Авторитет как служение», как понимать авторитет с христианской, православной точки зрения. Это не такой авторитет, как например, генерала в армии, он совершенно другой, его нужно разъяснить. Думаю, во время этой конференции мы найдем ответ на этот вопрос, выслушаем точки зрения, выясним, что это такое на самом деле. Я всегда настроен на научный диалог, потому что во время таких прений, дискуссий можно дойти до очень интересных результатов.

О новых подходах к богословию

От Чтений ожидаю, что у меня будет возможность познакомиться с каким-нибудь новым подходом к определенным предметам богословия. Нужно взять во внимание, что богословие — это такая же наука, как и всякая другая, оно развивается. Тут ничто не застыло в V или X веке и не превратилось в музей. Не так, как Соловьев в рассказе об антихристе сказал: «Этот фальшивый император дал православным музей иконы, чтобы они были счастливы». Так вот, богословие — это не музей, потому что беспрерывно появляются новые вопросы, которых не было ни во время отцов церкви, ни после.

Взять хотя бы во внимание биоэтику. Как мы, христиане, можем относиться ко всему тому, что происходит в области медицинских наук или вообще в биологии? Часто люди, которые этим занимаются, сами теряют возможность объективного взгляда. В Польше я какое-то время был членом независимой комиссии: профессора медфакультетов обратились к священникам, богословам с просьбой создать комиссию, которая занималась бы вопросами биоэтики. И интересно, что они сами на первой встрече сказали: мы теряем объективный взгляд.

Или вот еще один пример: в мире перестают существовать национальные государства, их очень мало, например, Китай. А вот Франция не является государством одной нации. Там живут арабы, индусы, китайцы, поляки, русские, украинцы… И это такое явление, которого раньше не было. И здесь должна быть реакция со стороны Церкви и богословов.

Богословыдолжны давать ответы на то, что происходит в современном мире, ведь отцы Церкви отвечали на вопросы своего времени. Наше время может быть похожим, но неповторимым, ведь человечество, наука, техника развиваются…

Хотя опыт истории очень полезен, и ответы отцов могут быть для нас примером. Думаю, исторический опыт имеет огромное значение, особенно в философии и богословии. А вопросов к современным явлениям будет все больше.

О мобильности, популярности и доступности богословия

Богословие должно становиться мобильным, готовым входить в диалог с современностью — прежде всего, найти общий язык с наукой. Ведь многие считают, что наука и религия — это абсолютно разные вещи, не имеющие точек соприкосновения. Религия занимается спасением человека, а наука — нет. Но наука раскрывает тайну природы.

Известный бельгийский католический священник Жорж Леметр, профессор физики, человек уровня Эйнштейна, выдвинул очень интересное предложение, что между наукой и религией не должно быть никаких конфликтов. Часто люди религии хотят диктовать ученым, чем им заниматься, и наоборот. Тогда получается конфликт. А должна быть симфония науки и религии.

Кроме того, богословие должно быть популярным и доступным. Потому что если человек не знает своего вероисповедания, значит, он находится на уровне безграмотного. Каждый верующий должен знать основы своего вероисповедания. Для этого нужно учиться, начиная с 5-6 лет, вводя постепенно более трудные вопросы. И это неправда, что люди не хотят или не поймут!

У меня был период, когда я в лицее преподавал философию. С каким интересом студенты занимались, особенно, когда мы дошли до первого века, и появилось христианство, Вселенские соборы! И важно не отходить от философии, потому что все категории богословия есть философскими.

Что почитать: о своих последних изданиях

Моя последняя работа, она еще в печати, называется «Время». Книга о времени в истории, о том, как люди понимали время, как время понимается в литургии. Литургическое время ведь совершенно другое. Воскресенье как восьмой день, или греческая идея четырех веков в истории человечества. И, конечно, как наука понимает время и пространство теперь.

Также я занимаюсь переводами с французского и русского. Последний перевод — отца Павла Флоренского «Воспоминания из детства на Кавказе». Книга позволяет познакомиться с жизнью того времени — рубежа XIX-XX веков.

Пожелания украинцам

Хочу сказать, что мы в Польше знаем все ваши проблемы, мы вам сочувствуем, молимся за вас и желаем вам всяких успехов, прежде всего, церковного единства. Да благословит вас Господь.

***

«Відкриттям» Читань-2017 стала сестра Мері Медлін Тодд, ОР, (США, Нешвіл). Вона в Україні не була ніколи. Її виступ «Любов сильніша за смерть: прощення як основа свободи» справив дуже сильне враження на учасників конференції. Вона говорила про сучасне мучеництво.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Любов сильніша за смерть». Мері Медлін Тодд, OP (Нешвіл, США)

Із сестрою Мері ми зустрілися на відкритті Читань, у соборі Святої Софії. Вона також погодилася відповісти на кілька наших запитань.

Про мету конференції та її значення для звичайних людей

Я гадаю, мета конференції завжди є такою: допомогти нам іще більше бути єдиними во Христі. Іще більше побачити, що люди із багатьох різних місць, які ведуть дослідження у багатьох різноманітних галузях, можуть збиратися разом і в процесі обміну думками доходити правди. Побачити, що в усьому світі, і в різних  релігіях ми шукаємо одного Бога. І послання Бога є важливим і доцільним для нашого щоденного життя: наші життя покликані до того, щоб шукати добро, правду, красу. Ми маємо більше спільного, ніж відмінного.

Навіть незважаючи на те, що я ніколи на була в Україні, не знаю мови, це прекрасне місце і чудово бути тут, зустрічати гарних людей, які також є у пошуку шляху, який веде до Бога та миру. Я вірю, що люди всіх національностей прагнуть миру.

А мир приходить через діалог. Коли ми ділимося ідеями у дусі взаємоповаги, коли слухаємо один одного, ми приходимо до розуміння, що є важливим. І цей процес будує мир.

Про світову увагу до проблем України

У нашій країні (США) є дуже велике усвідомлення, що українці борються — за свою ідентичність як українців. Навіть ті, хто не знає добре вашої історії! Україна має боротися, аби віднайти ідентичність. Гадаю, вона має приховані складнощі  у політичних аспектах. І в релігійних також.

Ми спостерігаємо за Україною на сучасному етапі, коли ви прагнете більшого союзу з ЄС, бажаєте бути в НАТО — це політичний момент, більш важливий для українців, і ваша незалежність прийшла до вас недавно, порівняно з багатьма іншими народами. Але, я думаю, дуже важливо для нас бачити й те, що ви маєте допомогу від інших людей, які моляться, які працюють заради добробуту вашої країни. Тож Україна може залишатися тою, ким вона є, зберігати свою глибинну ідентичність. Вам не треба бути, «як інші країни», щоб вони вас не поглинули.

Ми живемо у світі, де «мир» не означає, що всі мають бути однаковими, але означає повагу до спадку, культури, релігії, мистецтва всіх людей. Навіть мови та ідентичності. І прямо тут, у соборі Святої Софії, видно, яка у вас є гарна історія, віра, прекрасна ідентичність людей. І ми не хочемо, принаймні з точки зору США, щоб ви втратили себе — хто ви є. Вам не слід втрачати своєї ідентичності, треба ставати місцем, де ваші сім’ї зможуть жити в мирі.

І не такою вже й компрометуючою виглядає та річ, що єдиний шлях поступу для суспільства лежить тільки через процвітання та добробут (один чоловік зі мною поділився думкою, що тут є велика небезпека корупції в людському серці. Це є в усьому світі, чи не так? J).

Ми можемо думати: «о, моє життя буде кращим, якщо я матиму більше речей, грошей…» Але насправді кращим життя є тоді, коли ми є вільними, живемо у вірі. Коли ми вільні, як сім’ї збиратися разом, молитися разом, навчатися, бути освіченими… Думаю, в Україні ви маєте глибокий, багатий спадок віри та родинних цінностей. І сподіваюся, ви збережете це для подальшого руху вперед та ще й за допомоги та підтримки національних громад та міжнародної спільноти.

Підготували Анна Власенко та Вікторія Кочубей

прот. Генріх Папроцький
Мері Медлін Тодд
Константин Сигов
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості
Успенские чтения

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
423

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар