Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Некласична річниця в некласичному навчальному закладі: ми зробили більше, ніж реально могли

Версия для печатиВерсия для печати
06 березня 2017 | Репортаж

Некласична річниця у некласичному навчальному закладі… Так можна сказати про святкування першого дня народження Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості.

Жодних традиційних урочистостей, а спершу — вистава. Театральна постановка від «Радощів» і Sergij Dudko «Древо Ярослава Мудрого». 
«Який мир несу я?» — відповідь шукав свого часу Ярослав Мудрий. Відповідь мав дати кожен глядач у залі…

ФОТОРЕПОРТАЖ з першої річниці Відкритого Православного Університету

А потому, як пролунали аплодисменти після вистави (якими, як відомо, все закінчується), некласичний нетрадиційний навчальний заклад…розпочав свою «офіційну» частину.

Чому «офіційну» в лапках? Бо який же може бути офіціоз у дружній розмові про вже здійснене й про омріяне, яке ще попереду?

Та починалося все з ідеї. Декілька людей, які понад 20 років створюють просвітницькі проекти в Церкві, вирішили одного разу збагнути — чим їм займатися далі, про що говорити, як себе ідентифікувати і позиціонувати та як спільно вибудовувати майбутнє. Так виникла ідея Відкритого Православ’я.

Звісно, був і звіт від ректора ВПУ прот. Георгія Коваленка про здобутки першого року та плани. Він розповів не лише про результати (а це й десятки публічних лекцій, і тисячі їхніх відвідувачів, і десятки тисяч переглядів університетських відео на YouTube-каналі, круглі столи, дитячий клуб вихідного дня, новий формат свят, книги під брендом ВПУ...).

Відеокоментар ректора ВПУ до першої річниці Університету

А ще як ректор іменинника отець Георгій загадував бажання…

Прот. Георгій Коваленко, ректор Відкритого Православного Університету

«Мені хотілося, щоб кожен з тих, хто долучається до мережі Відкритого Православ’я чи до проектів Відкритого Православного Університету, мав власний проект. Ми маємо щось приносити до місця, де ми збираємося.

Одночасно мені хотілося, щоб ми об’єднувалися, щоб обговорювали власні можливості, власні бажання, власні ідеї. І не залишалися на рівні обговорень, а все ж таки створювали спільні проекти.

І одночасно, створивши власні проекти чи спільні, не забували, що є щось більше, що нас об’єднує, — наша віра, Бог, спільна ідея, як сама ідея Відкритого Православ’я.

Важливо, щоб у нас був баланс між бажанням кожного і відчуттям себе як частини цілого. Мені хотілося, щоб Відкрите Православ’я і було таким об’єднанням людей, які вільно збираються, вільно вирішують, що вони будуть створювати. Але, створивши, не приписують все собі, а не забувають дякувати Богові і тим, хто поруч із ними.

Звичайно, нам багато чого не вдалося, — оповів прот. Георгій. — Ми мріяли набагато масштабніше, нам хотілося набагато більшого. Але насправді ми зробили більше, ніж реально могли зробити. Тому, мені здається, що перший рік виявився доволі продуктивним та ефективним. Тепер ми розуміємо більш фахово, куди нам рухатися, якими будуть наші наступні проекти.

У нас залишається простір для мрії, творчості, креативу, тому що сама ідея Відкритого Православ’я і тих проектів, які ми створюємо в рамках Відкритого Православного Університету, — це врахувати бажання тих, хто об’єднується для створення спільної справи.

Ці об’єднання можуть бути найрізноманітнішими, найнесподіванішими. Це додає непередбачуваності і, можливо, виллється в якісь інші формати чи інші проекти, які ми будемо втілювати у майбутньому».

Першим таким несподіваним проектом вже стала трансляція святкового богослужіння, очолюваного Вселенським Патріархом. Ідея виникла під час спілкування з Його Святійшеством. І вже через два тижні після цього втілилася у першу трансляцію. Її у неділю Торжества Православ’я спільно організували Відкритий Університет спільно з ТСН.

Пряму трансляцію патріаршого онлайн-богослужіння з Константинополя подивилися понад 60 тисяч глядачів

Поперед у планах — реалізація телепроекту.

«Ми розповідали Вселенському Патріарху про телепрограму, яку створюємо. Бо вже бачимо, що вона за форматом виходить не тільки для України. І ми б хотіли її титрувати грецькою чи англійською мовою і пропонувати для телеканалів поза межами України. Це вже зворотній зв’язок. Це наш дар Вселенському Православ’ю.

Думаю, що це рух у дві сторони, певна комунікація, процес. У які форми він втілиться? Час покаже. А в нас для реалізації є і можливості, і бажання».

***

Звичайно, були вітання друзів та колег.

Прот. Богдан Огульчанський, науковий секретар Відкритого Православного Університету

«Сьогодні було багато яскравих виступів, таких, я б сказав, афористичних, які стимулюють. Люди відчувають потенціал, перспективу, тому що є дійсно дуже багато напрямків, які допомагають підключитися людям з різними здібностями, з різним баченням напрямку руху. І відчувається, що нас стає більше, і ми маємо натхнення».

Протоієрей Богдан Огульчанський

У перший день народження були й подарунки. Так, прямо до свята вийшов друкований варіант минулорічних лекцій про Великий піст та Страсну седмицю отця Георгія Коваленка. Презентували й інші видання, які упродовж року з’явилися під брендом Відкритого Православного Університету.

Прот. Андрій Дудченко, упорядник  #Молитовника православних вірян

«На мій погляд, жива традиція втілюється, зокрема, в тих виданнях, які за участю Відкритого Православного Університету були представлені сьогодні. Власне, та діяльність, яку ми бачимо у відкритих лекціях, — це намагання сучасною мовою, сучасними термінами пояснити, дати відповіді самим собі, суспільству на те, що таке значить бути сьогодні християнином, до чого це нас кличе і зобов’язує.

Протоієрей Андрій Дудченко

Жива традиція — це звернення до витоків, до своїх джерел, пошук цих джерел і заново їх відкриття. Але при цьому слід розуміти, що ми не можемо повернутися в минуле, вдягнути ризи ХІХ-го, ХVII-го, IV-го чи І-го ст. — ми не можемо знову стати тими людьми. Ми живемо сьогодні. Але, вивчаючи наше спільне надбання, ми можемо сьогодні формулювати відповіді так, щоб вони були актуальними, зрозумілими і водночас вірними в цьому самому руслі, в якому рухалися люди церкви в минулі часи.

Відкритому Православному Університету бажаю, як усім нам (бо це наш спільний проект), успіху, щоб про нього дізнавалося побільше людей, щоб однодумці об’єднувалися. Адже насправді зацікавлених Відкритим Православ’ям є дуже багато.

І нехай ці однодумці стають співтворцями, співучасниками процесу — утворюється така літургія Університету у сенсі нашої спільної справи».

***

Людмила Филипович доктор філософських наук, професор, зав. відділом історії релігії і практичного релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України

«Є життя, а є події в житті. І я думаю, що поява Відкритого Православного Університету є саме такою подією з великої літери.  Нам необхідні явища, які несуть за собою величезні ціннісні змісти. Ми, можливо, зараз навіть не усвідомлюємо, чим може завершитися цей проект. Мені на згадку приходять різноманітні проекти, наприклад, Французької енциклопедії. Хто думав, що це завершиться добою Просвітництв? Можливо, і цей проект також чекають такі самі наслідки.

Але цей проект був би неможливий, якщо б не було людини і того середовища, в якому обертається ця людина — я маю на увазі о. Георгія Коваленка. І коли зараз замислюєшся над закономірностями, випадковостями чи тенденціями, то видається, що все відбувається невипадково. І те, що отець Георгій став флагманом в цьому проекті, Україні дуже пощастило.

Людмила Филипович

Мені дуже хочеться, щоб народ прокинувся. А відкритість цього Університету нас закликає: «Не спати! Нема часу». Такі події, як діяльність Відкритого Університету, мають стати стрижневими, щоб навколо них наше життя почало обертатися з такими швидкостями, які, можливо, іншим народам і уявити складно. Вони вже виконали свою історичну місію. Зараз особлива місія в українців.

Я думаю, що Україна завжди перемагала саме культурою, освітою. Як тільки наступала доба пробудження освіти, Україна одразу виходила в перелік країн, які визначали розвиток не тільки свій, а й навколишніх країн.

Думаю, проект Відкритого Університету підтримають і академічні, й університетські вчені, які свідомі важливості цієї події. Багато залежить від нас. Потрібна молодь. Я бачу тут викладачів, які з собою приводять молодь, студентів, тому що вони будуть реалізовувати більшість тих планів, тих ідей, які є в керманичів Університету.

Треба робити свою справу, і ми досягнемо мети».

Підготували Анна Власенко та Вікторія Кочубей

Протоиерей Георгий Коваленко
Сергій Дудко
Протоієрей Богдан Огульчанський
Людмила Филипович
Юрий Нагулко
Константин Сигов
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
797

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар