Версия для печати

В это вос­кре­се­нье вспоминается биб­лей­ское по­ве­ст­во­ва­ние об Ада­ме и Еве, зло­упо­т­ре­бив­ших да­ром сво­бод­ной во­ли и на­ру­шив­ших бо­же­ст­вен­ную за­по­ведь по­слу­ша­ния.

Вступая в Великий пост, вспомним, с чего всё начиналось: Адамово изгнание

Старий Заповіт
 
Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?

І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.

І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фігові листя, і зробили опаски собі.

І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жівід Господа Бога серед дерев раю.

І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?

А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався.

І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.

Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя. І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.

І вислав його Господь Бог із едемського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від едемського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Книга Буття, глава3

Окон­чи­лось бла­жен­ное мла­ден­че­ст­во че­ло­ве­че­ст­ва. «От­кры­лись гла­за», как ска­за­но в Би­б­лии, но ос­ле­п­ло серд­це. В мір во­шёл грех, а че­рез не­го при­шла смерть. По­те­ряв пер­во­здан­ную сво­бо­ду, че­ло­век от­дал се­бя в раб­ст­во. Раб­ст­во гре­ху, ко­то­рый стал ме­рой рас­сто­я­ния от Бо­га, уве­ли­чи­ва­ю­ще­е­ся в на­ши дни, ко­г­да по­пи­ра­ет­ся са­мо по­ня­тие нор­мы.

Спа­се­ние от это­го раб­ст­ва при­нёс Хри­стос – Бо­го­че­ло­век. Этим ис­по­л­ни­лось обе­ща­ние Бо­жие о при­ше­ст­вии в мір То­го, Кто бу­дет по­бе­ди­те­лем над злом, гре­хом и смер­тью. Он при­ми­рил че­ло­ве­ка с Бо­гом. И, за­кон­чив Свой под­виг, ос­та­вил че­ло­ве­ку но­вое обе­ща­ние, за­клю­чил с ним Но­вый За­вет о вто­ром Сво­ём при­ше­ст­вии в мір «су­ди­ти жи­вым и мер­т­вым, Его же Цар­ст­вию не бу­дет кон­ца». Вот для че­го – пост. Для то­го, что­бы по­сто­ян­но го­то­вить­ся к до­с­той­но­му вос­хо­ж­де­нию в это Цар­ст­вие.

Се­го­д­ня же чи­та­ет­ся Еван­гель­ское по­ве­ст­во­ва­ние, в ко­то­ром Гос­подь Ии­сус Хри­стос по­я­с­ня­ет со­дер­жа­ние мо­лит­вы «От­че наш»: «Ес­ли не бу­де­те про­щать лю­дям со­гре­ше­ния их, то и Отец ваш не про­стит вам со­гре­ше­ний ва­ших».

Сказав Господь: якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.

Також, коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони приймають похмуре обличчя, щоб на людях бути такими, що постяться. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою.

А ти, коли постишся, помасти голову твою і вмий лице твоє, щоб явитися пісником не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Котрий в таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.

Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа точать, і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не точать, і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.

Євангеліє від Матфея.Глава 6, вірші 14-21

Про­щать и про­сить о про­ще­нии. Это два са­мых ве­ли­ких ка­че­ст­ва, при­на­д­ле­жа­щих че­ло­ве­ку. Оба тре­бу­ют на­пря­же­ния ве­ры и во­ли. Оба тре­бу­ют под­ви­га люб­ви. И оба вклю­ча­ют «свет ра­зу­ма», яс­ность ума, зор­кость му­д­ро­сти.

В Про­щё­ное вос­кре­се­нье Цер­ковь да­ёт на­ста­в­ле­ния ве­ру­ю­щим от­но­си­тель­но пра­виль­но­го по­ве­де­ния во вре­мя Ве­ли­ко­го по­ста и при­зы­ва­ет при­хо­жан по­ка­ять­ся друг пе­ред дру­гом во всех оби­дах и гре­хах, по­ми­рить­ся и про­стить всё на­ко­пив­ше­е­ся. При этом свя­щен­ни­ки са­ми по­да­ют до­б­рый при­мер и пер­вы­ми про­сят у сво­ей па­ст­вы про­ще­ния.

ЧИН ПРОЩЕНИЯ: молитвы, поклоны, песнопения. Текст с переводом

С это­го мо­мен­та ве­ру­ю­щие дол­ж­ны стро­го со­блю­дать чи­с­то­ту те­лес­ную и ду­шев­ную и впредь уже ни­ко­го не осу­ж­дать.

ЧИТАЙТЕ И СКАЧИВАЙТЕ

Текст службы в формате .doc

Текст службы в формате .pdf

***

Текст книжки составлен обществом им. М.Н.Скабаллановича и печатается по благословению Почетного председателя общества, наместника Киевского Троицкого Ионинского монастыря епископа Обуховского Ионы.

Составлен для Ионинского монастыря, но содержит все песнопения и последования праздничной службы. Приводится на церковнославянском языке с параллельным переводом на русский и объяснениями.

Приєднані документи: 

adamovo_izgnanie_2016.pdf

adamovo_izgnanie_2016.doc