Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

На шляху до єдності українського християнства та святкування 2000-річчя Воскресіння

Версия для печатиВерсия для печати
12 червня 2017 | Репортаж

Вперше за свою десятирічну історію Екуменічний соціальний тиждень відбувся у Києві. А Відкритий Православний Університет вперше приймав у себе його учасників — богословів та науковців, які взяли участь у роботі семінару  «Єдність християн України — новий формат».

«Єдність християн України — новий формат»: ВПУ та УХАТ провели спільний семінар. Фоторепортаж

«Ми тут були гостинними господарями, — розказав після відкриття семінару ректор Відкритого Православного Університету Святої Софії-Премудрості прот. Георгій Коваленко. — Ми приймали у ВПУ засідання Українського християнського академічного товариства — спільноти  віруючих християн різних конфесій, які в той чи інший спосіб долучені до академічної чи релігійної освіти.

Для нас було важливим мати це спілкування, поставивши тему: «Єдність українського християнства. Новий формат». Ми хотіли почути думки і дуже задоволені, що серед учасників семінару були не тільки християни України, а й Франції, Італії, Швейцарії. Був головний державний чиновник у справах релігій — Андрій Юраш, який багато років бере участь у Християнському товаристві і є фаховим релігієзнавцем та науковцем.

Для Відкритого Православного Університету це певною мірою новий проект, хоча в темах, які обговорювалися, ми знаходимося постійно. Тож тут поєднався певний новий формат зустрічі із класичними для нас інформаційним полем.

Я переконаний — те, що ми робимо, це не тільки слова. Тому що обговорення дає можливість сформулювати той формат, якого всі чекають, сформулювати те, що ми називаємо єдністю, освітою чи просвітою — релігійною, богословською — в нашій країні.

Я вважаю, що подібні зустрічі надихають кожного з нас у власній традиції, у власній конфесії, у власному проекті реалізовувати ті ідеї, які ми почули.

У нас не було завдання доходити якоїсь згоди, видавати якийсь спільний документ чи робити спільний «Символ віри». Ми якраз і демонстрували єдність у розмаїтті. А це передбачає вміння слухати, поважати іншу думку й іншу традицію. І ми всі разом вчимося чути іноді й неприємні речі, для того, щоб замислитися, звідки вони виникають».

***

А замислитися було над чим. Розпочався семінар із соціологічних даних від Центру Разумкова, які оприлюднив ректор Відкритого Університету прот. Георгій Коваленко.

Соціологія показала певний зріз проблем і опис міжрелігійної ситуації в Україні.

За останні 10 років майже не змінився відсоток людей, які вважають себе віруючими —  67% українців. Так само стабільним за останні 20 років є конфесійний ландшафт України.

За 2000 – 2017 рр. не змінився рівень довіри до церкви — близько шістдесяти відсотків. Але, на жаль, упав рівень визнання церкви моральним авторитетом. Він сьогодні менше п’ятдесяти відсотків.

Статистика щодо міжконфесійних відносин показала абсолютно позитивне ставлення неправославних до православних.

Але за рік (2016 – 2017) проявилася тенденція збільшення негативу по відношенню до неправославних і майже абсолютної байдужості. І якщо відсоток негативу не такий високий, то байдужих 60%.

«Цю інформацію варто донести до церков, — прокоментував цифри прот. Георгій. — Церкви мають серйозно ставитися до соціологічних досліджень. Гадаю, вони мажуть і самі замовляти ці дослідження. Тоді вони будуть більш глибинними, а їхні результати — більш репрезентативними. Тому що не можна відкидати те, що говорять соціологи, науковці, громада… Думаю, що відкритість дозволить мати більш адекватну картину. І у відповідності до неї вживати адекватних дій.

Ми ж як релігійна спільнота маємо знайти мову, яка б збільшила кількість позитиву і зменшила кількість негативу і байдужості».

***

Основним меседжем роботи УХАТ були саме позитив і примирення. На цьому наголосив один із модераторів семінару — співдиректор Департаменту «Свобода. Суспільство. Мир» Коледжу Бернардинців (Франція) Антуан Аржаковський.

Антуан Аржаковський

«Для нас, в УХАТе, очень важно, что мы встречаемся здесь, что у нас есть возможность работать в Святой Софии совместно с Университетом Святой Софии.

Украинское христианское академическое товарищество существует уже 12 лет. У нас была идея — встречаться в разных университетах Украины и не только, чтобы говорить о будущей «Киевской церкви». Поэтому это не первая наша встреча. Но мы впервые встречаемся здесь. Для нас важно говорить о современных социальных проблемах в Украине.

Сегодня наша тема — «Единство христиан Украины. Новый формат». Что такое «новый формат»? Сегодня война в Украине, мы понимаем, что ситуация очень серьезная и не способствует развитию достоинства, служению и солидарности.

Но благодаря молитвам, академическим дискуссиям возможно думать об ином пути: более длительном, но более эффективном — когда богословы, историки, журналисты вместе могут найти пути примирения. И мне кажется, правительство Украины играет в этом очень важную роль, не только моральную, но и финансовую. Думаю, такие усилия примирения нужно финансировать.

Поэтому для нас очень знаково и приятно, что Андрей Юраш среди нас, потому что он является представителем правительства государства. А также Андрей — член УХАТа, один из первых, кто участвовал в сессии УХАТ.

Все 12 лет во время наших встреч мы говорили открыто, с уважением друг к другу. Поскольку основная наша идея — дружба и примирение».

***

Андрій Юраш як головний державний чиновник з релігійних питань (директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України) також говорив про тенденції у суспільстві.

Андрій Юраш

«За три роки відсоток громадян України, які визнають церкву за безумовний авторитет, впав на 10% — з 52% до 42%. Це дуже драматично. Треба говорити про це відверто, бо тільки так ми зможемо побачити, чому все це відбувається. Чому в момент суспільної кризи, зламу, коли традиційно запит до релігії збільшується, коли релігія починає відігравати унікальну роль в кожному суспільстві, ми маємо зворотні моменти?»

Крім того, говорячи про задачі Товариства, пан Андрій їх бачить у тому, щоб створити «механізм ретрансляції до своїх церковних лідерів, до лідерів релігійних громад у нашій державі для того, щоб це інтелектуальне багатство, імпульси від нашої душі і від нашого серця увійшли в суспільство і стали не лише на інтелектуальному рівні, не лише на рівні ідей чи ідеологій, але в тому числі ставали фактором, який впливає на перебіг інституційних процесів у державі. І щоб ми найближчим часом бачили зміну трагічних тенденцій у релігійній галузі».

Пан Андрій переконаний, що об’єднання інтелектуалів, богословів основних християнських напрямів є запорукою того, що ті ідеї, про які говорили під час семінару, яких насправді потребує суспільство, будуть втілюватися в життя.

«Є суспільний запит — на діалог, на підтримку плюралістичної форми мислення (об’єктивного і неупередженого підходу до всіх).

У нас де-факто існує та схема, про яку Франція (доповідач монс. Паскаль Ґольніш) з гордістю говорить — нейтральність. Вперше ми, Українська держава, починаємо нейтрально, однаково ставитися до всіх. Система переходить від штучного підтримування до натурального самовідтворення, саморегулювання.

Запитів дуже багато. По-перше, є запит в тому, що церква до цього часу є одним із беззаперечних лідерів довіри.

Друге, наприклад, запит на помісність. 40% населення має про це усталену думку, з них 2/3 «за», 1/3 — «проти». Напевно, було б краще, щоб 90% мали про це міркування. Але оскільки 60% усувається, тому ми орієнтуємося на активних».

Щодо «Київської церкви», про яку йшлося під час роботи семінару, то пан Андрій вважає, що Київська церква — це дуже складний формат. «Вона мені дуже подобається і за назвою, і за ідеєю, але вона ще не стала усвідомленим концептом, який би рухав суспільство. Це ідея хороша, красива, але працювати над нею треба набагато глибше.

Зараз траєкторія розвитку релігійно-церковного життя дещо поступається темпам і модернізації суспільства. Церква штучно уособлює і бачить себе вже досконалим продуктом, який не потребує ніякої модернізації. А суспільство бачить, що глобальні процеси оживлення, оновлення, одухотворення того, що є в суспільстві, мають зачіпати всіх, в т.ч. і релігійну сферу».

***

Про модернізацію релігійного життя, про відновлення релігійної єдності, про рух до співпричастя та взаємне прощення, про сумісність нашого православ’я з плюралістичною моделлю міжконфесійних відносин тарозкол між західним і східним християнством говорили під час семінару його учасники.

Та справжнім одкровенням зустрічі стала ідея вже сьогодні розпочинати підготовку до відзначення 2000-ліття Воскресіння Христового — у 2033 році.

«Для мене відкриття цієї зустрічі ця ідея, — зазначив прот. Георгій. — Її презентував представник Швейцарії, який представляє міжконфесійну спільноту, яка вже сьогодні починає готуватися до святкування 2000-ліття Воскресіння Христового.

Ми всі пам’ятаємо, як весь світ святкував 2000-ліття народження Христа. Які зміни відбулися в нашій країні після святкування 1000-ліття Хрещення Київської Русі. Але ми іноді не замислюємося, що до 2033 р. залишилося дуже мало часу. І дуже важливо знайти той формат святкування, в якому ми не закриємося кожен в середині своєї спільноти, храму, а де ми вийдемо у публічний простір — у простір наших міст, у медійний простір. Чи знайдемо ми той формат відзначення цієї дати, який дозволить нам знову і знову свідчити про це воскресіння, свідчити, зокрема, перед нерелігійним світом про власну віру, про відповідність власного життя вірі, про вміння формулювати ці вічні сенси мовою, зрозумілою сучасній, зовсім іноді нерелігійній людині?»

Протоиерей Георгий Коваленко
Андрей Юраш
Антуан Аржаковський
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
610

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар