Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

ЛУЦЬК. «Пам'ятайте нас, поки ми є» – святковим концертом та подарунками вперше єпархія привітала ветеранів ВВВ (+ФОТО)

Версия для печатиВерсия для печати

28 жовтня, коли Україна святкувала День визволення від фашистських загарбників, вперше єпархія організувала зустріч з волинськими ветеранами – «Пам'ятайте нас, поки ми є». Колишніх бійців вітали піснями зі сцени та вручили подарунки, придбані на пожертви.

 

митрополит Луцький і Волинський Ніфонт

«Скільки то люду полягло, аби ми сьогодні жили під мирним небом», – сказав зі сцени митрополит Волинський і Луцький Ніфонт. Буваючи на парафіях, майже у кожному селі Волині владика бачить чи то стелу, чи цілий меморіал воїнам, які загинули «за други своя» у тій неправедній війні. Люди витирали сльози, коли владика читав «Реквієм» – твір, написаний ним, пережитий ним, пропущений і через його душу.

«Божим провидінням ви живі, – сказав він, звертаючись до ветеранів. – І я прошу Господа про одне: аби Він ще продовжив вам земного віку, аби ви ще побули нам добрим прикладом любові до людей і земної батьківщини, прикладом того, як її боронити».

Виступив перед ветеранами і найстарший клірик єпархії – 90-річний протоієрей Петро Влодек, чиї груди на священицькій рясі в такому обрамленні бойових орденів і медалей, наче у маршала. Отець Петро, який війну закінчив у Берліні,штурмуючи рейхстаг, є прикладом тієї любові до Бога і рідної землі, про яку й говорив владика Ніфонт.

Моя сусідка у залі, колишня вчителька географії восьмої луцької школи і дитина з партизанської сім'ї, яка перебувала у загоні в Шацьких лісах, Галина Іванівна Петренко чи не вперше за досить тривалий час вийшла, як кажуть, «у люди». На таких заходах, як концерт «Пам'ятайте нас, поки ми є», вона не бувала цілу вічність. Каже, що «ізолювала себе від світу» після того, як пішли у вічність обидва її сини...  Вдома ж має ще й не ходячого чоловіка, з яким і коротають свої дні. У сумочці колишньої партизанки – дуже дорога їй річ, яку вона мені показала. Це – старенький-старенький знімок її, зовсім юної, і брата Івана, який, не маючи і 19 років, загинув у Шацьких лісах. І могилка його невідома, проте жива пам'ять про нього. Та «Вічна пам'ять», яку заспівали на початку концерту студенти Волинської духовної семінарії, і жива надія сестри на вічне життя його і її душі і майбутню їхню зустріч.

Пригадала Галина Іванівна Петренко і богоборчі часи, коли вона, як вчителька, не тільки сама боялася переступити поріг церкви, а перед Великоднем мусила з колегами чатувати, аби не допустити до Бога дітей... Каже, що для неї ті часи були пеклом на землі... Подруга її так і померла, не переступивши поріг храму, бо боялася втратити роботу.

А концерт, у якому взяли участь вихованці недільної школи при Покровському кафедральному храмі, священнослужителі, учні духовної семінарії та хор ветеранів «Подвиг», нагадав: кожна людина – творіння Господа, і всі ми – на Його долоні...

Чи не вперше ці люди почули на свою адресу «Многоліття»: «Многая вам літа» – співали і владика Ніфонт, і священики, і студенти духовної семінарії.

Після концерту люди ще довго не розходилися, бо кожному з ветеранів хотілося сфотографуватися з владикою, поспілкуватися чи просто подякувати за пам'ять.

За матеріалами прес-служби Волинської єпархії

НИФОНТ (Солодуха), митрополит Волинський і Луцький
Волинська єпархія
протоієрей Петро Влодек
Велика Вітчизняна війна
День освобождения Украины от фашистов

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2387

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар