Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

КОМЕНТАР. Митрополит Митрофан: «Невизнана автокефалія і розкол ― різні речі»

Версия для печатиВерсия для печати
10 листопада 2014 | Актуальний коментар

 «Невизнана автокефалія і розкол ― різні речі», ― про це заявив голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви митрополит Луганський і Алчевський Митрофан в коментарі порталу «Православіє в Україні».

Митрополит Луганский и Алчевский Митрофан

 

Владика дав відповідь на питання щодо можливості визнання так званої УПЦ КП світовим Православ’ям подібно до того, як певний час не визнавали деякі Помісні Православні Церкви, зокрема Елладську чи Болгарську.

«Дійсно, в історії бували моменти, коли деякі Церкви проголошували автокефалію, але певний час не були визнані. В такому стані знаходилась Болгарська, Елладська Церкви і навіть Московський Патріархат.

Головна різниця між отриманням законної автокефалії згаданими Церквами та ситуацією з так званою УПЦ КП полягає в тому, що в тих Церквах в питанні набуття статусу автокефалії був консенсус серед народу й духовенства. Автокефалії бажала вся Церква чи, принаймні, критична її більшість. У той час як в Україні це питання спричинило розділення.

Залишитися в єдності з Руською Православною Церквою на початку 90-х років ― це був вибір більшої частини саме церковного народу. Тому в українському випадку так звана УПЦ КП ― це не невизнана автокефальна Церква, а розкол. А відтак ця структура не має жодного шансу на визнання», ― сказав митрополит Митрофан.

У відповідь на закиди розкольників щодо того, що, мовляв, Московський Патріархат також не визнавали протягом 141 року (з 1448 по 1589 рр.) владика Митрофан сказав наступне: «Дійсно, весь той період Москву не визнавали автокефальною Церквою, її просто вважали однією з митрополій Константинопольського Патріархату.

Однак на Московський Патріархат не накладалася анафема, священнослужителів не відлучали від Церкви, як це є з так званою УПЦ КП.

Якщо взяти до прикладу Православну Церкву в Америці (ПЦА), на яку інколи посилаються в УПЦ КП, то і тут ситуація є зовсім іншою. Автокефалію ПЦА не визнають деякі грецькі Церкви, однак визнають слов’янські Церкви і Грузинська Церква.

Проте жодна з цих Церков не оскаржує канонічність та апостольську спадкоємність цієї Церкви. Просто одна частина світового Православ’я визнає її як автокефальну, а друга частина як самокеровану у складі РПЦ. Та всі вони мають між собою євхаристичне спілкування! Невизнання автокефалії і розкол ― різні речі!»

За словами архієрея, в історії відомі випадки, коли ієрархи інших Православних Церков, зокрема Єрусалимської, приїжджали до Москви в той період і висвячували своїх архієреїв. Зокрема, російський історик М. Ф. Каптєрєв свідчить, що у 1464 році в Москві представники Єрусалимського Патріархату висвятили на митрополита Кесарії Филипової протосингела Йосифа, вихідця з Єрусалима, від руки московського митрополита Феодосія (КАПТЕРЕВ Н.Ф. Сношения Иерусалимских Патриархов с русским правительством с половины XVI до конца XVIII столетия. СПб., 1895 / Православный Палестинский сборник; Том 15. Вып. 1(43). С. 2-5).

І це було саме в період так званої «неканонічності» московських єпископів, як це особливо підкреслюють в УПЦ КП.

Цей факт свідчить про те, що таїнства «неканонічних» московських єпископів визнавалися, ― те, чого немає зараз у «Київському патріархаті» і бути не може.

Тому посилання на випадок з Московським Патріархатом та гучні заяви представників УПЦ КП, що їх рано чи пізно визнають, є, м’яко кажучи, перебільшеними.

«Не потрібно змішувати невизнану автокефалію, як це було у випадку з Московським Патріархатом та деякими іншими Церквами, з розколом, чим нині є так звана УПЦ КП», ― сказав владика Митрофан.

Голова ВЗЦЗ УПЦ також вважає, що в намаганні виправдати розкол нинішній лідер так званої УПЦ КП свідомо маніпулює церковною історією й канонічним правом.

«Автокефалія дається всій Церкві в рамках окремої держави, за наявності бажання переважної більшості церковного народу, а не окремим її частинам чи областям.

Тому, по-перше, ставити питання про зміну статусу Української Церкви можна лише тоді, коли розкол буде подолано.

А по-друге, таке питання може ставити лише визнана Церква, зокрема, в нашому випадку Українська Православна Церква як конфесія, присутня в канонічно-правовому полі світового Православ’я. А не ті чи інші розкольницькі угруповання, якими б високими цілями вони не прикривались», ― сказав на завершення митрополит Митрофан.

МИТРОФАН (Юрчук), митрополит Луганський і Алчевський
Відділ зовнішніх церковних зв’язків УПЦ
раскол
диалог УПЦ и УПЦ (КП)

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
8627

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар