Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

У чому ми, сучасники, схожі на гадаринських мешканців?

Версия для печатиВерсия для печати
09 листопада 2014 | Проповіді

У чому ми, сучасники, схожі на гадаринських мешканців, — розмірковує протоієрей Георгій Коваленко у коментарі для радіо «Ера».

Гадаринский бесноватый

— Отче, Євангеліє цієї неділі переносить нас на землю Гадаринську. Це та сама Свята Земля — навпроти Іудеї, на іншому боці Генисаретського озера, де також жили ті, хто сповідував віру ізраїльського народу. Звідки ж взялися свині, адже не лише іудеї, мусульмани, а й багато інших східних народів не вважають за можливе споживати свинину. Чи не є ця історія якоюсь притчею, іносказанням, бо надто неймовірно це все звучить…

Це перше питання. Друге — це поведінка бісів, які просять, щоб їм дозволили увійти в стадо свиней. І чому стадо кинулося в море?

— По-перше. Думаю, немає нічого неймовірного в тому, що існувало місто, мешканці якого відмовилися від Закону Божого з його забороною богообраному народові вживати в їжу свинину. Людина завжди бажала їсти, і їсти смачно, і іноді саме їжу вважала головним сенсом власного життя. Невипадково існує приказка, що треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.

Це якраз той випадок, коли люди жили, щоб їсти. А свинина – це легкий спосіб постійно мати їжу на власному столі, не зважаючи на те, що це було заборонено навіть релігійними приписами.

У цій історії є досить цікаві моменти. Її дійсно можна вважати притчею, оскільки вона має декілька вимірів, декілька різних ліній — і історичних, і богословських.

Наприклад, ми бачимо, що Господь робить добру справу. Він не тільки звільняє гадаринського біснуватого від одержимості, Він позбавляє весь цей народ від гріха, знищуючи те, що було заборонено. Ці люди знали, що Христос — не звичайна людина, вважали Його за пророка чи навіть більше. І вони не виходять Йому подякувати, а навпаки — приходять і кажуть: «Іди від нас!» Тобто, вони не приймають Христа, тому що їм дорожче сало, ніж Божа правда і Божий закон.

Так іноді і в нас — коли Господь забирає те, що нам заважає йти шляхом спасіння, забирає в нас ту чи іншу гріховну пристрасть чи гріховну можливість, ми не завжди дякуємо Богові, а навпаки, починаємо Йому дорікати. Бо нам було тепліше, затишніше жити з гріхом. Гріх забезпечував наше життя, а без нього треба робити зусилля над собою, шукати вузький шлях – дорогу праведності.

Тому цю історію можна сприймати не буквально, а робити з неї висновки, як із притчі.

— Чи не здається вам, що сучасне людство повторює ці слова гадаринців: «Відійди від нас!» своїми вчинками?

— Думаю, можна навести багато прикладів подібного сучасного ставлення до Христа і до віри.

Ми живемо в суспільстві, де корупція є нормою, а це заборонено Божою заповіддю.

Ми живемо у суспільстві, де перелюб, подружня зрада, розлучення є нормою. А це заборонено Законом Божим.

Ми живемо у суспільстві, де не шанують батька й матір, де брешуть, де бажають чужого.

І навіть попри це, коли Господь віднімає у нас можливість красти, брехати чи зраджувати, ми зазвичай ремствуємо і знову шукаємо місце, де можна було б грішити.

З іншого боку, ви питали, чому біси попросилися у стадо свиней, а не просто на волю. Напевне тому, що вони не можуть бути просто так, на волі, бо є невільниками пекла. І людина для них — саме те приміщення, якщо можна так сказати, де вони почуваються досить комфортно. Тоді як свині збожеволіли й відразу кинулися в море. Тобто тварина не може вживатися з бісом, зі злим духом.

А от людина, на жаль, може бути навіть гіршою за злого духа, якщо одержима злом. Саме тому нам треба бути пильними, бо в іншому місці в Євангелії, коли Господь очищає душу від бісів, Він говорить про те, що ця душа не має бути порожньою, оскільки через певний час ті самі злі духи повертаються і вже в більшій кількості поселяються в ній, якщо на місце зла не прийшло добро, якщо на місце бісам не прийшли ангели, якщо на місце гріха не прийшла чеснота.

Тому дуже важливо, позбавляючись від злих звичок, вчитися добрим справам.

Бесіду вів протодиякон Миколай Лисенко

Протоиерей Георгий Коваленко
протодиакон Николай Лысенко
Воскресное Евангельское чтение
гадаринский бесноватый
исцеление бесноватых

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2432

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар