Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

КІРОВОГРАД. Керуючий єпархією звернувся до вірян у зв’язку із обранням Предстоятеля УПЦ

Версия для печатиВерсия для печати

Пропонуємо вашій увазі «Послання Високопреосвященнішого Іоасафа, архієпископа Кіровоградського і Новомиргородського віруючим Кіровоградської єпархії в зв’язку з обранням Предстоятеля УПЦ».

 

 

Всечесні отці, возлюблені брати та сестри!

Українська Церква: єдність всередині, єдність зі світовим Православ’ям

В кожну історичну епоху, особливо в переломні моменти історії, Господь закликає на високе служіння людей, які всім своїм життям засвідчили відданість Йому і Його Церкві.

13 серпня 2014 року, з ласки Божої через волевиявлення Собору єпископів Предстоятелем Української Православної Церкви було обрано митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія.

Незважаючи на важкі політичні обставини, український єпископат, який представляє всі регіони країни, продемонстрував згуртованість і братерську єдність.

17 серпня у святій Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулася Інтронізація Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

На площі перед Успенським собором було звершено Божественну літургію, в якій взяли участь представники всіх Помісних Православних Церков світу, які прибули, щоб засвідчити єдність нашої Церкви зі світовим Православ’ям та підтримати новообраного Предстоятеля і народ України в цю нелегку пору.

Відповідальність, покладена сьогодні на Предстоятеля Української Православної Церкви, як ніколи велика

Блаженніший Митрополит Онуфрій вступає на посаду у непростий і трагічний для українського народу час. На Сході країни йде війна, ллється кров, гинуть і страждають люди, кожен день приносить нові жертви. І тут на Церкву покладається особлива відповідальність.

Сьогодні вона покликана сказати своє примирливе слово, звернувши його до всіх сторін конфлікту. А тому першочерговим завданням Церкви сьогодні є пошук миру.

І невипадково промислительний Божий перст, через вибір українського єпископату, звів на пост Предстоятеля нашої Церкви владику Онуфрія, якого в православному світі знають і люблять як пастиря глибоко духовного й молитовного, що користується незаперечним авторитетом серед єпископату, священства, монашества та широких кіл мирян.

Митрополит Онуфрій ― ревний прихильник єдності Православної Церкви.

Як і личить істинному пастирю, Владика, за заповітом апостола Павла, старається «бути всім для всіх, щоб врятувати хоча б деяких» (1 Кор. 9: 22).

«Понад 40 років тому я приніс Небесному Владиці чернечі обітниці. Одна з яких ― це зречення своєї волі перед всесвятою волею Божою.

Тому обрання мене Митрополитом Київським і всієї України сприймаю не як пошану і честь, а як відповідальний послух Матері-Церкві, за який мушу дати відповідь на страшному Божому суді, ― сказав Блаженніший Митрополит Онуфрій в день своєї інтронізації. ― Тому всю свою надію я покладаю лише на допомогу Божу і Його благу волю.

Воля ж Господня в тому, щоби всім нам спастися і прийти до пізнання істини. Це пізнання, яке відкриває дорогу до спасіння, можливе лише в Єдиній Святій Соборній і Апостольській Церкві».

Божа правда ― виклик людській совісті

Церква ж Божа з апостольських часів покликана здійснювати своє служіння світу, та говорити людям Божу правду так, як говорили про неї старозавітні пророки, як сповіщав цю правду пророк, Предтеча і Хреститель Іоанн.

І що ж ми бачимо в історії? Ми бачимо, що Божа правда, з одного боку, приймається мільйонами; з іншого ― викликає у певної частини людей неприйняття і навіть спротив та бажання покарати її провісників.

А коли немає можливості змусити людей мовчати? Коли закони і суспільство цього не дозволяють?

Є інші способи і інші методи, які сьогодні стають особливо легкими у користуванні.

Використовуючи різні засоби масової інформації, можна вилити на Церкву величезну кількість наклепу, бруду, неправди, абсолютно не намагаючись хоч якось довести свої твердження, ― все розраховано на те, що хтось повірить, спокуситься, відвернеться від Церкви, від слова Божого...

Чому ж так? А все тому, що Божа правда є величезної сили викликом людській совісті.

Заглушити голос Церкви

Людина живе так, як бажає жити, ― за законом плоті, за законом похоті. Вона звикла грішити, звикла саму себе вважати центром всесвіту, а головним критерієм істини «те, що думаю, те й істинно», «що хочу, те і роблю», посилаючись на хибне розуміння свободи.

Такі люди занурюються в стихію самообману, вважаючи, що лише вони можуть визначати від початку до кінця своє власне життя, нікого в це життя не впускаючи, а по можливості нав’язуючи свою думку іншим.

І коли така людина зустрічається віч-на-віч з Божої правдою, усвідомлюючи, що цю правду не прийме, вона раптом з жахом бачить, що цю правду приймають багато інших людей!

А що за цим стоїть? Загроза власному благополуччю! Ось тоді розвивається неприборкане прагнення боротися з Богом, заглушити пророчий голос Церкви.

Нам сьогодні кажуть: «Яке вам діло до молоді? Навіщо ви займаєтеся соціальною роботою? Навіщо ви оцінюєте стан суспільства, яке право ви на це маєте?», ― забуваючи, що Церкві є справа до всього, де вирішується питання людського спасіння.

І Церква буде нести своє служіння з повним розумінням того, що це служіння є святе й спасительне.

Бути мужнім і мудрим

Сьогодення ставить численні виклики перед нами, православними християнами.

Бути християнином означає нести Божу правду, а це накладає величезну відповідальність. Потрібно бути мужнім, потрібно бути готовим прийняти будь-який виклик за цю правду і одночасно бути мудрим, щоб не давати приводу тим, хто його шукає, тим, хто прагне обрушитися на Святу Божу Церкву.

Сьогодні, як ніколи, ми повинні показати світу свою стійкість та внутрішню єдність. Бо де єдність ― там любов, а де любов ― там Бог, Котрий з'єднує нас у Таїнстві Святої Євхаристії.

А якщо так, то якими людськими аргументами, якими людськими мріями, якими людськими цінностями може розділитися Тіло Христове?

Немає такої ідеї, немає таких цінностей, заради яких було б дозволено розділяти те, що сам Бог з'єднав та про що молився Христос у Своїй Первосвященицькій молитві: «Щоб усі були одно, як Ти, Отче, в мені, а я в Тобі, щоб і вони були в нас об’єднані» (Іоан. 17, 21).

Віримо, що Господь допоможе нам зберегти духовну та громадянську єдність

Дорогі брати та сестри!

Зберігайте віру православну, незважаючи на всі спокуси життя! Зберігайте єдність нашої Церкви ― Церкви-мучениці, сповідниці, яку зберегли для нас наші попередні покоління ціною великих жертв; Церкви, яка веде нас до спасіння і яка понад тисячу років є запорукою єдності нашого народу.

Нехай благословення Боже перебуває над усіма нами: над нашою улюбленою Батьківщиною і Святою Православною Церквою, яка незмінно зберігає передання святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира.

І віримо, що Господь допоможе нам зберегти духовну та громадянську єдність, допоможе подолати труднощі, які випали сьогодні на долю України, котра є для нас нашим спільним домом.

Закликаю усіх вас бути єдиними у Христі та не допускати, аби дух ворожнечі і розбрату потрапляв до наших сердець.

Будемо зміцнювати єдність нашої Святої Церкви на чолі з новообраним її Предстоятелем Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм, будемо зростати у справжній християнській любові, будемо нести світло Христове нашим співвітчизникам.

«Бог же миру нехай буде з усіма вами, амінь» (Рим. 15, 33).

Божою милістю,

смиренний Іоасаф, архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський.

http://orthodox-kr.org.ua/

1.Блаженніший ОНУФРІЙ, Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Православної Церкви
ІОАСАФ (Губень), архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський
Кіровоградська єпархія
Выборы Предстоятеля Украинской Православной Церкви

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2397

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар