Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Ізраїль об’єднує. Частина 3 подорожі

Версия для печатиВерсия для печати

Фортеця Масада, королівство «Тімна-парк», Мертве море... Ще чимало цікавих місць, захоплюючих пригод і позитиву, який дарує ця країна. Втім, все в очах того, хто дивиться.

Поїхали далі!

Початок дивіться тут:

Ізраїль гостинний. Ізраїль запрошує. Ізраїль об’єднує

Ізраїль гостинний… Частина 2

На східній околиці Іудейської пустелі, серед спокійний і погордливих камінних ландшафтів височіє Масада ― символ мужності та волелюбності єврейського народу.

Історія ця ―  давня і вічна. Оповита ореолом незбагненно-величного промислу.

***

У І ст. до н.е. у віддаленому від очей безлюдді, на високій горі зі зручним плато іудейський цар Ірод збудував палац.

Архітектурний геній розрахував усе бездоганно: культивовані сільськогосподарські поля, на яких росли овочі та злаки (дивовижно, але під цим камінням ― родюча земля!),

система водозбору,

дорога, якою піднімалися цілі каравани тварин, доставляючи в царські палати їжу та предмети розкоші,

шикарне оздоблення інтер’єру…

Та 200 років потому місце, покликане возвеличити славу царя, уславило простих людей, бо стало останнім оплотом єврейських повстанців, що боролися за право бути вільними господарями на своїй землі.

Але ціна тієї свободи виявилася дуже високою.

У І ст. вже н.е. фортеця Масада прихистила останніх «300 спартанців» ― сікаріїв на чолі з Елазаром. Вони повстали проти римського панування.

На час опору римським легіонам палац Ірода перетворився на оборонну споруду, в якій євреї облаштували синагогу та ритуальні басейни для омовіння (мікве) ― навіть у часи війни вони суворо дотримувалися приписів своєї релігії.

Римський легіон, розділившись на 8 таборів, взяв в облогу фортецю, ізолювавши її від решти світу, оскільки взяти Масаду приступом не вдавалося.

Упродовж року легіонери будували земляний насип, обстрілювала камінними ядрами та підпалювали сікаріїв. Мужні повстанці трималися з останніх сил. А їх полонені брати-євреї вже в покорі трудилися на своїх панів-римлян, добуваючи тим воду та їжу.

Та не такої рабської долі бажали собі та своїм нащадкам повсталі.

Коли земляний вал сягнув 70-ти метрів, і римський легіон був готовий взяти фортецю, ватажок повстанців Елазар зібрав товаришів, їхні сім’ї та сказав останнє слово:
«Мужайтеся, герої, вкрийте себе славою! Вже давно вирішили ми не підкорятися ані римлянам, ані іншим володарям, окрім лиш Бога, бо тільки Він є істинним і справедливим царем над людьми… Не віддамо ж себе добровільно ні в рабство, ні на ті жахливі муки, які на нас чекають… Велику милість дав нам Господь, подарувавши нам можливість померти смертю героїв, загинути вільними людьми… Хай наші дружини помруть не знечещеними, а наші сироти не звідають гіркоти рабства. Адже, що може бути, брати, кращим за саван свободи?»

Кинувши жереб, вони обрали десятьох зі своїх чоловіків, якім належало заколоти решту. Кожен ліг на землі біля своїх мертвих дружини та дітей, обхопивши їхні тіла руками. Обрані закололи мечами всіх, одного за одним.

Потім  вони кинули жереб між собою і обрали одного, який мав убити дев’ятьох товаришів, а потім накласти руки на себе…

Коли на Масаду піднялися римські завойовники, вони знайшли груду мертвих тіл. Склади фортеці були заповнені їжею, а водозбірні повні води ― повстанці не страждали ні від голоду, ні від спраги. Римляни лише мовчазно зупинилися, вражені мужністю, величчю духу і незламним презирством до смерті.

***

…Після того, як римляни у 111 році залишили Масаду, фортеця багато віків стояла забутою посеред пустелі. І лише у ХІХ ст. нею зацікавилися науковці. Завдяки тому, що довгі століття сюди не ступала нога людини, історикам та археологам дістався багатющий матеріал для досліджень. А нащадкам ― увіковічений символ героїзму та боротьби за свободу і незалежність.

Це ― учні 7-го «D» класу.

 

В них тут, у стінах Масади, проходить урок історії та патріотичного виховання. Кожен школяр має знати своїх героїв і ту ціну, яку заплатили їхні предки за свободу.

До речі, якщо дитина пропускає цей урок, то мусить надати записку від батьків про те, що пропуск ― з поважної причини.

А на цій площі, де колись було поле, плац, де приймають присягу воїни ізраїльської армії. Її елітні підрозділи.

Це місце, а ще площа біля Стіни плачу в Єрусалимі, вважаються найпочеснішими для присяги солдат, які захищатимуть Батьківщину. Воїн бере зброю, кладе її на Тору і виголошує клятву.

Піднімаються вони на Масаду «Зміїною стежкою».

45 хвилин. Бадьорим кроком. Такий собі невеличкий тест на витривалість і шана до жертви своїх предків.

***

Надвечір потрапляємо до Мертвого моря.

Після приголомшливої екскурсії на Масаду ― трохи релаксу в готелі на узбережжі,

Ірина Головатенко в басейні з водою Мертвого моря...

… ранкові водні процедури у гліцериновій ропі…

...і в самому Мертвому морі

останні хвилини на найнижчому в світі (відносно рівня моря) пляжі

… і знову в дорогу.

***

День 4. 20-те листопада

По дорозі з Мертвого моря до Ейлата ми в’їжджаємо до суто екскурсійної частини програми. І вона буде не менш емоційно і пізнавально насиченою, ніж паломницька.

Погода чудова. Комфортні +22 – 230С. Автобан ― як масло. Корків ― жодного.

Зробили «pit-stop» по дорозі до Ейлата і дозаправились у міні-зоопарку новими враженнями

та морозивом.

Підкупає щирістю і простотою можливість бути частинкою всього, що бачиш.

***

Наш шлях до Ейлата пролягав через мідне королівство «Тімна-парк».

Це древня скельна пустеля, де понад 6000 років тому почали видобувати мідь.

Унікальний «марсіанський» ландшафт

Соломонові стовпи

і приємна можливість для туриста у комфортній кінозалі дізнатися про це дивовижне місце, історія якого, як і все найбільш загадкове і захоплююче, пов’язана із жінкою та історією кохання.

І ще територія цієї пустелі колись була… морем. Воно, відступивши, лишило по собі корисні копалини, які згодом і прийшли видобувати рудокопи.

«Тімна» вітає туристів non-stop. І тільки-но залишили залу ми, як перегляд розпочали для двох нових відвідувачів.

Пустеля «Тімна» радує око різноманітністю форм і скульптур, створених природною ерозією.

Цей гриб ― результат процесу ерозії червоного піщаника. Ми перейнялися його долею, поливали…

… і він виріс :)).

***

Бути в «Тімні» і не відвідати Скінію просто неможливо. Скінія, або ж шатро, ― це Старозавітна історія, що ожила посеред тисячолітнього каміння.

10 заповідей, які Бог дав Мойсею, зберігалися всередині. В натуральних розмірах та навіть кольорах відтворено макет Скінії, яка подорожувала з дітьми Ізраїлю пустелею.

Тут і вівтар, і мідяний рукомийник, і престол хлібів насущних, і менора (колись така ж була із щирого золота), і власне Ковчег із заповідями.

А охороняють його херувими, посередники між Богом і людиною, сповіщувачі Його волі.

***

Здається, що можна робити в пустелі? Кілька годин, які ми провели серед червоно-чорних скель, справили дивний ефект: жодної втоми, азарт нових відкриттів, відчуття того, що пустеля «поглинає», затягує тебе… Та не спустошує, лиш забирає зайвий вантаж.

***

Нарешті Ейлат. Місто-курорт. Звучить доволі знайомо? Та це вже давно звичний його девіз. 90% населення працюють у сфері обслуговування та туризму. І все, навіть найменша тераска у скелях, використовується для втілення туристичних  зручностей та створення «куточка раю».

***

Відпочинок на морі ― це не лише пляж, вода і сонце. Тим паче, що в Ізраїлі так званий «внутрішній туризм» (коли країною подорожують самі ізраїльтяни) з усіма зручностями облаштований для сімейного відпочинку. Приїжджих гостей із дітками теж чимало.

Для малечі є умови навіть на такому «дорослому» курорті, як Мертве море. Що вже казати про Ейлат, де у морі можна дозволити собі найулюбленіші розваги.

Тут повітря ― +290С. Вода ― +230С. І це листопад! Маса готелів дружньо збіглася до «червономорського» узбережжя. Тут же ― і розваги.

Музей риб Червоного моря.

Декілька зал з акваріумами. Тут ми на рівні моря.

А тут ― на 3-му поверсі під водою

Акваріум з акулами, скляна підводна галерея…

Кожна зала обладнана електронним гідом. Береш навушники, обираєш мову і вирушаєш залами.

Також по всьому маршруту розставлені панно з тачскрінами, на яких можна прочитати своєю мовою про кожну рибину (рослину), яка плаває (живе) в акваріумі.

***

Далі буде… )))

День 5-й. 21 листопада

Величезна подяка за фото Ірині Головатенко та фотокору УНІАНа Олександру Синиці

Израиль
паломничество в Израиль
Святая Земля

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1644

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар