Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Ірина Марголіна про Кирилівську церкву: «Ми відкриємо вікно у ХІІ ст.»

Версия для печатиВерсия для печати
28 березня 2017 | Інтерв’ю

Чи знаєте ви, де в Києві, крім Лаври, є церква з печерами? А де знаходиться храм-фортеця ХІІ ст.? В якому поряд із ликами святих — світські постаті, а один із київських князів зображений у вигляді… візантійського імператора? Це все опис однієї святині — пам’ятки князівських часів, Кирилівської церкви. Але «давній» зовсім не означає «старий за змістом». Останнім часом Кирилівська церква несподівано розкриває секрети, а образи зі стін говорять прямо до сучасників…

30 березня в таємничій церкві, яка й досі чекає своїх дослідників, лекцію-екскурсію проведе Ірина Марголіна — кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України, яка упродовж 36 років працює у Національному заповіднику «Софія Київська»; історик-медієвіст і культуролог, авторка 7 монографій та понад 200 наукових і науково-популярних статей.

Напередодні події ми попросили Ірину Євгенівну розповісти нам, чим же особливим вирізняється Кирилівська церква з-поміж ансамблю пам’яток Національного заповідника «Софія Київська».

— Ірино Євгеніївно, розкажіть, будь ласка, що чекатиме на відвідувачів, які прийдуть до вас на лекцію-екскурсію в Кирилівську церкву?

— Перш за все треба сказати, що це унікальна пам’ятка і вона дещо таємнича. Тому що біля неї, в ній і поза нею ще дуже багато питань, які не розгадано. Чимало дослідників торкаються історії, живопису, некрополя, печер, які знаходяться під Кирилівською церквою, які, до речі, на сьогодні достеменно не досліджені. Це така царина, яка ще чекає свого вивчення.

Те, що вона збереглася з ХІІ ст., це вже унікальне явище. Унікальне тим, що ми можемо прийти туди і послухати її історію, побачити її архітектуру, живопис, який складається з фрески ХІІ ст., портрету ХVII ст. і живопису ХІХ ст. — українських художників ХІХ ст., які, як я написала у власній книжці, «оповиті серпанком забуття».

«Серед цього живопису ХІХ ст. яскравим акордом вирізняються роботи Михайла Врубеля»

Дослідники звертаються до них, описують їх. Їх досліджують мистецтвознавці. А от ті українські художники ХІХ ст., які працювали поряд із ним, вони стали «за спиною» робіт Михайла Врубеля і «за спиною» фресок ХІІ ст. Отже, на це маємо обов’язково звернути увагу.

Окремо можна говорити про живопис Михайла Врубеля, про його ікони, про іконостас ХІХ ст. Про те, що тут працювали такі українські художники, як відомі усім Пимоненко, Їжакевич. І маловідомі — Селезньов, Васильченко, про яких ми майже нічого не знаємо. Там ми не тільки познайомимося з їхньою біографією, але й побачимо ті твори, які сьогодні зберігає на своїх стінах Кирилівська церква.

«Поза сумнівом, більш за все
нас цікавить фреска ХІІ ст. 800 м2!
На теренах Східної Європи це найбільший ансамбль фрескового живопису ХІІ ст.»

У Софії 3 000 м2, але у Софії фрески одинадцятого століття. А ось ХІІ ст. — тільки у Кирилівській церкві. Фреска відкрита, повні композиції, окремі зображення, які ми можемо прочитати, дослідити. І таким чином ми «відкриємо вікно» у ХІІ ст.

Там є і графіті ХІІ, XVII, XVIII ст., які також становлять для нас величезну цікавість. І це також віконце в ту давнину. Бо ми можемо доторкнутися і дізнатися, хто працював, як працював, хто керував, замовляв, яка була іконографія у ХІІ ст. Чому дуже багато світських зображень? Чому там є зображення засновника Кирилівської церкви князя Всеволода Ольговича, який мав християнське ім’я Кирил — на честь Кирила Александрійського (тому і церква має назву «Кирилівська»)? Тобто там відкриються такі горизонти, простори, які нас заведуть в цю історію, в царину унікальності цієї пам’ятки.

Архітектори говорять: це — церква-фортеця

Чому і як саме в цій місцевості, яка була далекою околицею Києва, Всеволод Ольгович вирішив заснувати Кирилівську церкву? Це місце, де проходили війська. Це зручний плацдарм, з якого навала ворогів постійно йшла на Київ і саме тут відбувалися військові суперечки. Чому ж саме тут він вирішив заснувати церкву? Архітектори, які досліджують її, говорять, що це не просто церква, це — церква-фортеця. Величезні, товстенні стіни, які за необхідності мали виконати функцію фортеці. От чому вона тут постала.

Всеволод був дуже добрим стратегом, він намагався консолідувати Київську державу. Він хотів набути влади, подібної владі візантійського імператора. Тому він у фресках вівтаря зображує себе у вигляді візантійського імператора. І вже доведено, що це зображення князя Всеволода Ольговича. Він диктував художникам ХІІ ст. кого, де і як зобразити. Тобто були відображені головні християнські канони, але було внесено і те, що диктував саме засновник Кирилівської церкви.

Коли ми заходимо до Кирилівської церкви, в нартексі, в західному коридорі, у товщі стіни знаходяться т.зв. ніші-аркасолі — поховальні ніші. Всеволод будував цю церкву, перш за все, як сакральну споруду, як фортецю, як свою князівську церкву і як родову усипальню. У цих чотирьох нішах мали покоїтися представники його княжого роду.

Він помирає наглою смертю. Є припущення, що його отруїли. І так сталося, що Кирилівська церква була не зовсім упорядженою, тому його поховали у Вишгороді, у церкві свв. Бориса і Гліба. А тут, у цих нішах, були поховання його дружини Марії Мстиславівни, яка пережила його на 33 роки; його онука Всеволода Чермного (Рудого); дружини онука — польської князівни Марії Казимирівни, яка приїхала з Польщі, побралася з Всеволодом Чермним і дуже швидко померла. Татіщев припускає, що, скоріше за все, від пологів. Там же поховано і сина князя Всеволода Ольговича, одного з головних героїв славетної поеми «Слово о полку Ігоревім», Святослава.

«Все життя я розповідала про «якихось князів» на фресках.
Та одного разу придивилася до них уважніше і…»

Я дослідила одну фреску з композиції «Страшний суд». Там є зображення «Рух або шестя князів». Останнім часом я атрибутувала, кого там зображено. Все своє життя я казала: шестя князів, це зображення князів, «якихось князів»... Та коли стукаєш, двері відкриваються…

І от коли я до них уважніше придивилась, то зрозуміла, що це не просто «якісь» князі. Це князі з роду князя Всеволода Ольговича! І першим іде засновник роду Олег Святославович, за ним Всеволод Ольгович, далі йде його брат Ігор і останнім іде Святослав. Саме він звернувся до князів зі словом про те, що перед обличчям ворогів треба припинити суперечку, міжусобицю. І на сьогодні це дуже актуальний образ.

Князь Святослав був дуже розумний, він мав владу. А у нас є дуже багато розумних, хитромудрих людей, які мають гроші, владу... І от сьогодні, якби вони звернулися до того «Золотого слова Святослава», звернулися до своїх побратимів, які мають гроші, владу, щоб вони припинили чвари між собою і стали обличчям до тієї проблеми, загрози, яка стоїть сьогодні перед Україною… От про це також можна говорити в Кирилівській церкві, показувати Святослава, «Слово» якого сьогодні стало дуже і дуже актуальним.

— Ви сказали, що це церква-фортеця, але це діюча церква.

— Кирилівська церква є музеєм-відділом Національного заповідника «Софія Київська», куди входять Софійський собор з оточуючим ансамблем, Золоті ворота, Андріївська і Кирилівська церкви.

У певні дні і години там проводить богослужіння Українська Православна Церква. Тобто на сьогодні це пам’ятка сумісного використання. Вона залишається і державною національною пам’яткою і, сподіваємося, що так воно й буде надалі. Знаєте, духовна сторона дуже важлива. Але для мене ці пам’ятки — це унікальні споруди, які держава і люди мають охороняти. Сьогодні у нас спокійна співпраця із церквою. Якщо так буде і надалі, буде дуже добре. Є люди, які йдуть до церкви лише як до сакральної споруди, є люди, які йдуть як до унікальної пам’ятки, а є і такі, які приймають і ту, й іншу сторону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Культовий екскурсовод та культова споруда зібрали аншлаг — фоторепортаж з лекції Надії Нікітенко у Софійському соборі

Дипломати, екскурсоводи та релігієзнавці стояли в черзі, аби попасти «в Софію на Нікітенко»

Резюме Надії Нікітенко до лекції-екскурсії у Софії Київській

Бесіду вела Вікторія Кочубей

Фото з офіційної ФБ-сторінки Музею "Кирилівська церква" 

Ірина Марголіна
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості
Кирилівська церква

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1544

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар