Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Єпископ Іона запропонував ассирійцям звершити у Іонинському монастирі Літургію мовою Іісуса Христа

Версия для печатиВерсия для печати

Захід, що відбувся у Києво-Печерській Лаврі 11 листопада, має подвійне змістовне навантаження. З одного боку, це зустріч голови Синодального відділу УПЦ у справах молоді з представниками Ассирійської діаспори. А з іншого — діалог духівника Ассирійської діаспори Грузії схиархімандрита Серафима (Бітбунова) з українськими священиками (з ассирійців) та їхніми парафіянами.

 

Темою зустрічі стала пастирська опіка над представниками стародавньої народності в нашій державі.

Єпископ Іона представив присутнім отця Серафима як людину, яка має вагомий досвід у цьому напрямку та вже декілька років опікується ассирійцями, котрі мешкають у грузинському селищі Канда (більше 2000 чоловік).

Гість із Грузії поділився досвідом і відповів на запитання. Аби згуртувати доволі розрізнену громаду, він використав методику роботи «Молодіжок», які регулярно проводяться у Київському Свято-Троїцькому Іонинському чоловічому монастирі.

Цікаво, що на початку цієї роботи Католікос-Патриарх всієї Грузії Ілія II знайшов для отця Серафима вчителів, які допомогли йому опанувати читання та писемність, а також передав для користування текст молебню святителю Іоанну Златоусту арамейською мовою. Отець Серафим розповів, як велася робота з перекладу Божественної літургії.

До речі, в ассирійській єктенії немає двох прохань: про місто і державу та про Предстоятеля. Адже одного і другого представники цієї народності позбавлені вже багато років.

У свою чергу, протоієрей Володимир Косточка, настоятель Миколаївського храму при Київській міській лікарні №17, поділився досвідом пастирської опіки над ассирійцями, які є в Українській Православній Церкви. Благословення на цю діяльність він отримав від Блаженнішого Митрополита Володимира багато років тому, ще коли служив дияконом у столичному храмі святителя Михаїла, Митрополита Київського (при Олександрівській лікарні), який, до речі, теж був ассирійцем за походженням. Тоді ж Блаженніший Владика доручив йому звірити ассирійське віровчення з традиційним християнським.

Тож пастирське служіння серед ассирійців в Україні полягає в тому, що вони збираються у святкові дні, разом моляться, читають молитву «Отче наш» арамейською мовою (єдиний текст, що був доступний до сьогодні), а також влаштовують агапи, під час яких багато спілкуються.

Найбільша кількість ассирійців мешкає у Житомирі, Вінниці, Золотоноші (Черкаська область), Прилуках і Ніжині (Чернігівська область), а також у Києві. До речі, тут вони вперше з'явилися у 1830 році. З ними пов’язано багато історичних подій. Наприклад, столичний район «Виноградар» отримав свою назву від того, що тут жили ассирійці і вирощували виноград, що мав великий попит серед киян.

Друга частина ассирійців приїхала до Києва на початку XX століття, коли проти них почався масовий геноцид від турків.

Духівник Житомирської єпархії архімандрит Гавриїл (Варда), який теж є ассирійцем, розповів про роботу, яка ведеться в його регіоні. Він торкнувся теми ассирійського богослужіння. Виявляється, це звичайне молитовне послідування, яким користується Антиохійська Православна Церква.

До речі, єпископ Іона запропонував ассирійцям зібратися у Київському Свято-Троїцькому Іонинському монастирі та звершити Божественну літургію арамейською мовою — мовою, якою говорив Іісус Христос.

Не менш цікава деталь: дві найпотужніші богословські школи — Олександрійська та Антиохійська — переважно складалися з ассирійців.

Під час зустрічі також піднімалася тема богослов'я. Це дуже важливо, адже, у більшості, ассирійці асоціюються з несторіанами.

Отець Володимир Косточка зауважив, що справжні ассирійці сьогодні не можуть назвати себе несторіанами. Вони цінують свою історію, особливо, позбувшись Батьківщини. Єдине, що в них залишилося, це стародавня традиція. І вони не можуть прийняти щось інше. А Несторій був греком. Також обговорювалася проблема асиміляції ассирійців і переходу їх в інші релігійні традиції та, навіть, секти.

Щоб запобігти цьому, було прийняте рішення поширювати у суспільстві історію ассирійського народу та популяризувати його зв'язок з містами та країнами, у яких вони мешкають.

Зокрема, під час цієї зустрічі говорили про Київ, де до 1937 року були ассирійський театр, дві загальноосвітні школи, газета, а богослужіння за антиохійською традицією звершувалися у каплиці, що була на території нинішнього музею-заповідника «Софія Київська».

Учасники зустрічі продовжать досліджувати питання про наявність ассирійців у різних регіонах України, налагоджувати контакти, проводити спільні заходи, удосконалювати навички читання та письма арамейською, а також проситимуть правлячих архієреїв Української Православної Церкви дозволити звершувати богослужіння для ассирійців у храмах єпархій мовою Господа Іісуса Христа.

ІОНА (Черепанов), єпископ Обухівський, вікарій Київської Митрополії
Троїцький Іонинський чоловічий монастир (Київська єпархія)
Синодальний відділ у справах молоді
архімандрит Гавриїл (Варда)
Схиархимандрит Серафим (Бит-Хариби)
Ассірійська діаспора

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2856

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар