Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Головне завдання християнина — за версією преподобного Іоанна Лествичника

Версия для печатиВерсия для печати

Ім’ям Іоанна Лествичника освячено не лише день 12 квітня, а й 4-ту Неділю Великого посту та весь наступний тиждень.

***

Чи доводилося вам відповідати на запитання, що таке любов? Різні джерела дають різні відповіді. Наш час дуже принизив значення цього слова, знівелювавши його до звичайного бажання володіти чи насолоджуватись.

Але водночас існує діаметрально протилежна думка. Любов це — Сам Бог! Принаймні так стверджує Святе Письмо.

Один зі святих християнської Церкви, про якого сьогодні ви зможете дізнатися більше, писав: «Любов – подателька пророцтв, любов – винуватиця чудотворінь, любов – безодня осяяння; любов – джерело вогню в серці, котрий тим більше палає, чим більше випромінюється…»

Щоб дати таке визначення любові, треба дивитися на життя в духовному вимірі. Тобто так, як робив це видатний святий Православної Церкви преподобний Іоанн Синайський, якого ми частіше називаємо Лествичником. Він залишив неперевершений внесок у скарбницю досвіду Православної Церкви, яка й по сьогодні залишається не лише хранителькою сивочолих передань, а й носієм вічно молодих істин, народжених Вищою Любов’ю – тобто Самим Богом.

Преподобний Іоанн Лествичник

Про Лествичника

Ім’ям Іоанна Лествичника освячено не лише день 12 квітня, а й 4-ту Неділю Великого посту та весь наступний тиждень.

Як відомо, одним із важливих завдань постування є наше покаяння – не просто сповідь гріхів, а справжня зміна себе накраще. Однією з найлаконічніших думок з приводу того, що ж таке справжнє покаяння, є вислів преподобного: «Покаяння – це наше примирення з Богом». У цьому визначенні можна побачити глибокого мислителя та водночас блискучого практика справжнього християнського життя. Про це ж засвідчують не тільки його численні цитати, а й сама біографія.

«Не той виявляє смирення, — вчив святий, — хто сам себе сварить, але той, хто бувши збезчещений іншим, не зменшує своєї любові до нього».

Народившись у побожній родині, Іоанн у віці 16 років розпочав шлях духовного подвигу, оселившись у знаменитому Синайському монастирі та довірившись досвідченому духівнику.

Одного дня разом зі своїм наставником вони відвідали знаменитого подвижника Іоанна Савваїта. Несподівано маститий старець омив юнакові ноги та поцілував його руку. На запитання келійника, чому він так вчинив, Савваїт промовив: «Я не знаю його імені, але достеменно знаю одне, синку: сьогодні я приймав майбутнього настоятеля Синаю, і вмив ноги ігумену».

Пророчі слова старця збулися: у віці 75 років Іоанна Лествичника було обрано настоятелем великої Синайської обителі.

Пустинь прп. Іоанна Лествичника. Синай, Єгипет

Але цьому передувало сходження східцями духовних подвигів до справжньої досконалості, 19 років якого Іоанн присвятив перебуванню в монастирі у послуху в духівника, а наступні 40 років – аскетичним подвигам у віддаленій пустині.

***

Про силу молитви преподобного розповідає випадок з його учнем: якось Іоанн послав його обробити шматок землі. Був спекотний літній день, і учень, втомившись від спеки, ліг спочити під скелю. Тим часом Іоанн відпочивав в келії. І тут йому несподівано явився невідомий подвижник та промовив: «Ти тут спокійно спочиваєш, а учень твій у смертельній небезпеці!»

 Іоанн відразу підвівся та почав палко молитися. Коли ж увечері учень повернувся, Іоанн запитав: «Синку, чи не трапилася з тобою яка небезпека?» — «Отче, сьогодні, коли я спав, уві сні несподівано почув твій голос, і вирішивши, що ти мене кличеш, швидко підвівся та побіг. Тієї ж миті величезний шматок скелі відірвався та впав на місце, де я мить тому спокійно відпочивав…»

***

У повсякденному житті Іоанн оминав крайнощів аскетизму – їв та спав, але рівно стільки, щоб відновити сили.

«Я не постував надмірно, – згадував преподобний, – і не зловживав посиленим нічним неспанням; натомість змирявся, і Господь скоро спас мене…»

Головним завданням в житті християнина преподобний вбачав внутрішню постійну духовну працю над собою, без виконання якої неможливо досягнути досконалості. Багато ченців приходило до нього з інших монастирів, щоб отримати духовну настанову. Але, коли дехто почав із заздрості звинувачувати Іоанна в гордощах та славолюбстві, подвижник наклав на себе обітницю мовчання, не промовивши за рік жодного слова. І лише у відповідь на прохання багатьох, у тому числі й тих, хто раніше звинувачував його, Іоанн продовжив надавати корисні духовні поради, перевірені власним життям. Згодом усі ці повчання Іоанн зібрав у книгу, названу Лествицею, або ж східцями, а до імені самого Іоанна додали ймення Лествичника.

***

Про Лествицю

Ось як сам преподобний зауважив про це: «Згідно з малим розумом, даним мені, як невмілий архітектор збудував я східці для сходження нагору. Кожен нехай зважить на себе та роздивиться, на якій він стоїть сходинці...»

У «Лестивці» Іоанна кількість сходинок дорівнює тридцяти – за числом земного повноліття Господа Іісуса Христа. Кожна з них пояснює, яким чином людина має крок за кроком удосконалювати своє життя на шляху до Царства Небесного.

Умовно можна згрупувати всі східці в декілька груп.

Перша група – це боротьба зі світською метушнею. Вона включає в себе здобуття таких чеснот, як безпристрасність та послух.

Далі йдуть східці, якими долаються скорботи на шляху до істинного блаженства – покаяння, пам’ять про смерть та плач про власні гріхи.

Наступний етап — боротьба з пороками через подолання гніву, боротьба зі сріблолюбством, обжерливістю, лихослів’ям; викорінення злопам’ятства.

Наступна група допомагає подолати перепони в аскетичному житті. Це – перемога над байдужістю, обмеження зайвого сну, старанність у молитві, відсутність гордині.

Передостання група східців допомагає встановити душевний мир, і зробити це за допомогою внутрішньої безмовності душі, молитви та безстрастя.

І нарешті – вершина східців – це союз трьох головних чеснот: віри, надії та любові, досягнути яких можливо, здійнявшись поступово усіма попередніми сходинкам.

***

«Будемо прислухатись до себе, — радив досвідчений духівник Іоанн Лествичник, — щоб, міркуючи, йти вузьким шляхом спасіння, не ходити широкими шляхами загибелі. Ось вірне накреслення вузького шляху: помірність черева, помірне пиття… мужнє терпіння нападів та образ, відсутність обурення, коли зводять наклеп; відсутність гніву, коли засуджують; смирення, коли принижують…»

***

Перебуваючи в часовому просторі 5-го тижня Великого посту, згадаймо ще одну цитату зі скарбнички преподобного Іоанна Лествичника: «…Розум пісника молиться тверезо, натомість розум нестриманого повний нечистих марень».

Чому це важливо, спитаєте ви? Справа в тому, що саме молитва, а не харчовий склад їжі є першим показником правильного постування. Тож, якщо триматимемо розум у тверезості від усілякого роду зайвих бажань, тоді й тіло наше матиме змогу достойно очищуватись, отримавши підкріплення від справжньої молитви, без якої, за висловом Спасителя, очистити людину від спокус нечистої сили неможливо.

Христос посеред нас! І є, і буде!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВИДЕО. О 4-й неделе Великого поста, прп.Иоанне Лествичнике, о своих книгах и героях своих рассказов — протоиерей Александр Авдюгин

Епископ Иона (Черепанов). «Лествица» и Лествичник: зачем мирянам читать книги, написанные монахами для монахов

«Верую, Господи! Помоги моему неверию!» Апостол и Евангелие 4-го воскресенья Великого поста — с толкованием

Сходи до Царства Небесного – до дня пам’яті прп. Іоанна Лествичника СЛУХАЙТЕ, як з’явилася його відома "інструкція спасіння"

Преподобный Иоанн Лествичник
Лествица

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2609

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар