Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Діалог про минуле, щоб зупинити війну

Версия для печатиВерсия для печати

Ректор Відкритого православного університету о.Георгій Коваленко разом із богословами, істориками, філософами України, Росії та країн Європи взяв участь у діалозі задля припинення російсько-української війни. З цією метою наприкінці травня 2018 він побував на міжнародному семінарі у Парижі.

Публікуємо звернення до українського та російського суспільств, яке прийняли учасники семінару за результатами зустрічі.

«Принцип солідарності спонукає нас звернутися до діалогу як до спільного засобу опору недовірі, страху та насильству. Учасники діалогу з Росії, України, Франції та інших країн Європи, бажаючи покласти край війні між Росією і Україною, зустрілися 23-26 травня 2018 року в паризькому Коледжі бернардинців, щоб почати діалог про майбутнє примирення і побудову стабільних добросусідських відносин між двома державами.

Усвідомлюючи свою відповідальність перед нашими народами і народами Європи і ґрунтуючись на європейському досвіді післявоєнного примирення, ми хочемо позначити загальні принципи і цінності, на яких базується наш діалог: сторони є рівноцінними і рівноправними партнерами, що поважають державний суверенітет, принцип непорушності кордонів в Європі, верховенство права, свободу совісті і гідність кожної людини.

Ми вважаємо, що окупація і подальша незаконна анексія Росією Криму та ініціювання Росією збройного конфлікту на Донбасі є фактом порушення міжнародних і двосторонніх договорів і територіальної цілісності України. Необхідною умовою для досягнення миру є припинення війни і відновлення суверенітету України на всій її території.

Ми розуміємо, що для досягнення міцного миру необхідно не тільки вирішення нинішнього конфлікту, але і проведення відкритого діалогу про спірні питання історії, які часто стають предметом спекуляцій і пропаганди. Ми також вважаємо, що необхідно відмовитися від міфології винятковості стосовно один до одного і прийняти правдивий і врівноважений погляд на історію. Це допоможе вивести національну свідомість з нинішнього замкнутого кола хронічного фізичного та інтелектуального насильства.

Ми хочемо виробити новий підхід до вивчення історичних фактів і запропонувати найбільш об'єктивний і правдивий, з наукової точки зору, виклад подій, залишаючи при цьому місце для різних інтерпретацій історичних фактів всередині національного наративу. У цьому процесі ми спираємося на роботи філософів історії, які наполягали на методі перехресного зіставлення різних точок зору, вважаючи їх основою викладу подій, прийнятного для всіх сторін.

Ця нелінійна історія, зосереджена на ключових моментах і важливих для національної самосвідомості фігурах, дозволяє деміфологізувати ексклюзивний виклад національної історії та реконструювати впевнену у собі та відкриту національну самосвідомість, засновану на критичному погляді, в тому числі, і на власну історію. Цей підхід залишає більше місця для людського виміру минулого і є мозаїкою, яка дозволяє побачити широку картину, а також додавати в неї нові елементи в міру появи майбутніх досліджень.

В історичних дослідженнях нам видається важливим запропонувати таку періодизацію формування національної свідомості українців і росіян:

1) з середини X століття до середини XV століття: типи свідомості в середньовічній Русі;

2) від середини XV століття до кінця XVII століття: розкол руської свідомості;

3) з початку XVIII століття до 1921: донаціональні типи свідомості;

4) з 1922 по 1991 роки: Національні та радянські типи свідомості;

5) з 1991 по 2013 роки: Нові національні та пострадянські типи свідомості;

6) починаючи з 2014 року до наших днів: свідомість homo dignus і реабілітація homo sovieticus.

Спираючись на вже існуючий в Європі досвід франко-німецького і німецько-польського примирення, ми хотіли б використовувати його для початку українсько-російського справедливого і правдивого діалогу. Ми сподіваємося досягти примирення пам'яті, виявити справжню самосвідомість кожного з народів, точки дотику, відмінності і динаміку розвитку для того, щоб, кажучи словами одного з творців нової Європи Роберта Шумана, «розкрити в минулому близькість і спільність інтересів, що несуть в собі можливість майбутнього розвитку».

РОСІЯ: Микола Еппле, культуролог, Москва; Ірина Карацуба, історик, Москва; Микита Петров, історик, Москва; Ольга Сєдакова, поетеса, Москва; Андрій Зубов, історик, Москва

УКРАЇНА: Борис Ґудзяк, історик, Львів / Париж; Георгій Коваленко, філософ, Київ; Костянтин Сігов, філософ, Київ; Олег Турій, історик, Львів; Євстратій Зоря, теолог, Київ

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: Антуан Аржаковський, історик, Париж; Корін де Франс, історик, Берлін / Париж; Войцех Сурувка, філософ, Варшава / Київ; Сесіль Весьє, історик, Ренн; Тетяна Вікторова, літературознавець, Страсбург».

За матеріалами Радіо Свобода

Антуан Аржаковський
Войчех Сурувка
Протоиерей Георгий Коваленко
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1317

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар