Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Чому сучасні люди не можуть бути святими? (+аудіо)

Версия для печатиВерсия для печати

У неділю, 7 червня, Церква відзначає День Усіх святих. Це означає, що всі православні християни святкуватимуть іменини.

Згадуючи своїх небесних покровителів, замислімось, чи може сучасна людина досягти їхнього ідеалу? Про те, чи до снаги це нам і чим узагалі грішить людина в наші дні, ― в ефірі радіо «Ера.fm» разом з ведучим — протодияконом Миколаєм Лисенком розмірковує протоієрей Георгій Коваленко.

СЛУХАЙТЕ: Про святість у Неділю всіх святих - о.Георгій Коваленко в ефірі радіо Ера

Обери для себе «модель» святості

— Отче, як правило, більшість людей приходить сьогодні в храм, дивиться на ікони й каже: «Ні, нам це не підходить, ми так не можемо, бо це якийсь особливий подвиг святості, і ми не здатні виконати це. Напевно, треба бути якоюсь особливою людиною, особливо сконструйованою Богом, щоб таке все витримати».

Яку модель сприйняття святості нам потрібно обирати, як треба ставитися до цього з позицій сьогодення?

— Я думаю, треба заглиблюватися у наші традиції й шукати ті образи святості, які є близькими нам за нашим соціальним статусом, за віком.

Один тип святості — образ монаха, подвижника, який живе в пустелі і розбудовує чернечу обитель.

До речі, у когось зі святих є прекрасний приклад, коли до старця приходять учні й питають, що таке святість. Він каже: «Я був у місті і бачив справжню святість...» — «Як, у місті? Ми ж тут, у пустелі, втекли з міста, щоб святості досягти!» — «Ні, я бачив багатодітну матір, яка рано-вранці встала, коли все місто ще спить, і каже: «Господи, благослови!» ― і починає поратися по господарству. Потім вона розбудила дітей і каже: «Господи, благослови моїх дітей!» ― і продовжує свою земну роботу. Ось це святість. Вона не забуває про Бога у такій своїй важкій жіночій домашній праці».

І це говорить подвижник. Тобто, тут, мені здається, варто шукати позитивні приклади.

Чого не вистачає сьогодні? Мені здається, самоспостереження, самозанурення, вивчення себе. Тому що саме зараз людина приходить у храм і каже не про те, що їй якісь святі не подобаються. Вона каже: «А мені нема в чому каятися. Я ― безгрішна. Я нічого поганого не роблю».

Тобто, людина не рефлексує щодо себе, не намагається своє життя якось проаналізувати. Це відсутність самоаналізу в нашому світі, де все наповнено інформаційним сміттям! Ми з ранку до ночі дивимося телевізор, слухаємо радіо, тримаємо ґаджети в руках, дивимося стрічки новин, інтернет, соціальні мережі — нам ніколи побути в тиші і подумати над власним життям.

У цьому сенсі, думаю, саме самоспоглядання і намагання оцінити власне життя з точки зору вічності і не вистачає.

А таким мірилом для нас має бути якраз Євангеліє. Це ― головний орієнтир, тому що там є проповідь справжньої святості. Такий орієнтир ― це діяння і послання святих апостолів, де також є і приклади, і розповідь про перші християнські громади, і настанови ― листи апостолів першим християнським громадам. З цього, гадаю, варто починати, а далі намагатися втілити в життя той чи інший приклад святості.

Подивися довкола. Можливо, святий вже біля тебе?

Також треба розуміти, що кожен подвиг святості є унікальним і має певну мету.

Наприклад, прп. Серафим Саровський 1000 днів простояв на камені. Що треба зробити, щоб повторити подвиг преподобного Серафима Саровського? Невже стати на камінь і рахувати, скільки днів ти на ньому вистоїш? Ми всі знаємо про тисячу днів, але майже ніхто не замислюється, чому він стояв на тому камені?

Якщо ми почитаємо його життя, то побачимо, що він боровся з блудною пристрастю. Тобто, він був здоровим чоловіком, якого охоплювали певні бажання. І щоб подолати цю пристрасть у собі, він, який обрав шлях ченця, відмовився від шлюбу, вирішив стояти на камені. І поки він не відчув, що від нього цей гріх, ця спокуса, ця пристрасть відійшла, він стояв. У нього не було мети простояти 1000 днів. У нього була мета подолати блудну пристрасть.

А в нас сьогодні що проповідується? Що навіть у шлюбі можна не дотримуватися подружньої вірності. А не зійшлися характерами, не сподобалися один одному ― розійшлися.

У людей, в яких не повинно було б бути цих проблем, які живуть подружнім життям, які створили родину, виникають інші спокуси. Тому, можливо, треба навчитися боротися з тими реальними спокусами, які випробовують сьогоднішню людину.

Бо заповідь Божа нам говорить: не перелюбствуй! Тобто, не зраджуй, не руйнуй родини, те, що Бог поєднав, нехай людина не роз’єднує. Це має нам дати приклад. І ми подивимося навколо себе, і, можливо, побачимо родини, які прожили 20, 30, 50 років разом ― і це приклад святості.

Ми можемо взяти іншу заповідь: шануй батька й матір. І подивитися довкола, і побачити людей, які дійсно шанують батька й матір, ставляться до них так, як про це говорить Святе Письмо.

Так само кожну заповідь беремо і починаємо дивитися довкола. І одночасно, віднайшовши приклади їх реалізації, маємо подивитися на себе ― а наскільки я в своєму житті втілюю Божі заповіді? І починати рухатися шляхом праведності, шляхом святості.

І ось цей рух в бік справжньої святості, в Божу сторону, туди, куди нам вказують Божі заповіді, і є шляхом до святості у власному житті в цей час. А щоб нас підтримати на цьому шляху, нам Господь, свята Церква радять, щоб ми не забували читати Святе Письмо, де є зразки і приклади для наслідування, і так само вивчали, читали діяння і життя святих, які жили для нас. Вони нас будуть підтримувати на обраному нами шляху в світі, де є не тільки спокуси і падіння, а є і святість.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

До Дня всіх святих о. Лонгін (Чернуха) - про прагнення до святості (відео)

Епископ Иона (Черепанов). Вопрос к христианам, опаздывающим на Литургию

Протоиерей Георгий Коваленко
День Всех Святых

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2419

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар