Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Читаємо і розуміємо Євангеліє. Притча про милосердного самарянина

Версия для печатиВерсия для печати

Цієї неділі (26-та після П’ятдесятниці) продовжуємо читання листа апостола Павла громаді міста Ефес — тогочасного визначного культурного центру в Малій Азії. Цю християнську спільноту Павел створив сам, проживши серед ефесян три роки. І коли відчув, що його життєва дорога добігає кінця, вирішив дати цій спільноті потужний імпульс збереження та примноження віри.

Сучасні руїни міста Ефес

Для цього Павло розкрив перед ефесянами велич християнства та ствердив їх в думці про необхідність єдності – вочевидь, і розуміння першого, і відчуття другого Ефесянам бракувало.

Це послання умовно можна розділити на дві частини: догматичну (1-3 роділи) та морально-повчальну (4-6 розділи). Нині читається уривок з 5-ї глави, в якій можна спостерігати певну інструкцію життєвого благочестя, а серед загальних побажань трапляються й досить чіткі конкретні вимоги.

А тепер – ближче до самого тексту.

До єфесян послання святого апостола Павла. Глава 5, вірші 8 – 19

Ви були колись темрявою, а тепер – світло в Господі: робіть, як діти світла, бо плід Духа є у всякій благості, праведності та істині. Досліджуйте, що угодне Богові, і не беріть участі в безплідних ділах темряви, але і викривайте. Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити.

Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло. Тому сказано: встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос.  Отже, глядіть, поступайте обережно, не як нерозумні, а як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві.

Отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа.

І не впивайтесь вином, від якого буває розпуста; а наповняйтесь Духом, повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа.

***

Це послання – про плоди, які ми, як християни, повинні приносити. Серед головних плодів – наше світле, благочестиве життя. Як рослина, що не здатна плодоносити без сонячного світла, так і людська душа потребує сонця. Наше духовне Сонце Правди – це Христос, мірило всього нашого земного існування. Тож апостол і закликає нас не брати участі у справах темряви, натомість долучатися до Світла.

Серед важливих практичних порад – не упиватися вином, бо це може стати джерелом розпусти. Та навчитися цінувати час, відчуваючи його швидкоплинність – тобто поспішати робити добро і змінювати себе на краще, не відкладаючи «на потім», бо «…дні лукаві».

Євангеліє від Луки. Глава 10, вірші 25 – 37

Перед тим, як зануритись в Євангельський текст, нагадаю: юдеї з самарянами були дуже близькі за етнічним походженням. З часом внаслідок багатьох політичних та конфесійних колізій ці колишні брати по крові стали справжніми ворогами, вважаючи спілкування між собою  духовним і тілесним оскверненням.

Милосердный самарянин

А тепер – до Євангелія:

І ось, один законник встав і, спокушаючи Його, сказав: Учителю! що зробити мені, щоб успадкувати життя вічне? Він же сказав йому: в законі що написано? як читаєш? Він сказав у відповідь: возлюби Господа Бога твого усім серцем твоїм, і усією душею твоєю, та усією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого, як самого себе.

Іісус сказав йому: правильно ти відповідав; так роби і будеш жити. Він же, бажаючи виправдати себе, сказав Іісусові: а хто мій ближній? На це Іісус сказав: один чоловік ішов з Ієрусалима до Ієрихона і потрапив до рук розбійників, котрі зняли з нього одежу, поранили його і пішли, залишивши його ледве живого.

Трапилось одному священникові йти тією дорогою і, побачивши його, пройшов мимо.

Так само і левіт, що був на тому місці, підійшов, подивився і пройшов мимо.

Якийсь же самарянин, проїжджаючи, натрапив на нього і, побачивши його, змилосердився і, підійшовши, перев'язав йому рани, поливаючи оливою і вином; і, посадивши його на свого осла, привіз його до гостиниці і потурбувався про нього; а на другий день, від'їжджаючи, вийняв два динарія, дав власникові гостиниці і сказав йому: потурбуйся про нього; і якщо витратиш на нього більше, я, повертаючись, віддам тобі.

Отже, хто з тих трьох, здається тобі, був ближній для того, що потрапив до рук розбійників?

Він сказав: той, що змилосердився над ним. Тоді Іісус сказав йому: іди, і ти роби так само.

***

Ми часто сподіваємося або на якісь чудодійні закони та кредити, або на дешеві ресурси, не розуміючи при цьому, що головний закон – це той, який прописаний на серці в людини, а головний ресурс – це Богом дана рідна земля, таланти та працьовитість.

«Закон Євангельського самарянина»: не бути байдужими. Тобто не проходити повз біду ближнього, навчитися любити тих, хто поруч, дієво дбати про людей. Виконання цього закону здатне припинити духовну посуху в суспільстві, а кожному з нас допомогти стати людьми, достойними Вічності.

Христос посеред нас!

«Навіть Голодомори переживав наш народ. І ці труднощі маємо витримати», — протоієрей Георгій Коваленко

Голодомор: как почтить память жертв? Накормите человека!

Надо ли мыть руки... помогая бездомным?

Притча о милосердном самарянине
Кто мой ближний?
Воскресное апостольское чтение
Воскресное Евангельское чтение

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1845

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар