Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

«Бог створив нас рівними, хоча й різними. Отже, немає підстав для дискримінації» — конспект виступу о.Георгія на HeForShe Congress

Версия для печатиВерсия для печати

На початку липня ректор Відкритого православного університету о.Георгій Коваленко взяв участь у конгресі, присвяченому питанням рівних прав чоловіків та жінок, — HeForShe. Публікуємо тези виступу, які  для видання  WOMO підготувала Ірина Керст.

«Замість любові людини до традицій — традиція любові до людини». Георгій Коваленко виступив на конгресі HeForShe

Жінка, рівність і Церква… Складно уявити собі такий асоціативний ряд. Чому релігія відвела жінці другорядну роль? І чи є шанс на прогрес в цьому питанні? Відповіді на ці складні питання дав спікер HeForShe Congress Георгій Коваленко, православний священик, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості.

Він для неї, чи вона для нього?

Бог створив людину. Всі знають цю історію, й коли її розповідають, то виникає питання: кого найперше Він створив? Історія каже про те, що спочатку Адама, а потім Єву. Всі ж про таке чули? Я наведу вам пряму цитату із першоджерела: «Бог створив людину – чоловіка і жінку». Це говориться в першій главі Біблії, до того, як починається історія про те, як саме це відбувалося. Напевно, Бог розумів, що на початку треба дати якісь загальні речі, і щоб ні в кого не виникало ніяких питань. У Святому Письмі сказано: «І Бог на свій образ людину створив, на образ божий, як чоловіка та жінку, створив їх». Ще велике питання: наскільки треба фемінізувати ще й Бога, у той час, коли ми надаємо йому тільки чоловічих рис? Але це окрема тема…

Цього року я побував у Парижі у каплиці Сент-Шапель, де я побачив цікаві барельєфи, що зображають історію створення світу. Із Біблії ми пам’ятаємо, що Адам називає тварин й не знаходиться йому помічника. І Бог говорить, що створить помічника. І тут виникає жінка-помічниця. Але у чому жінка може допомогти чоловікові із нашими можливостями, із нашою традицією все добувати й додому нести? У каплиці барельєфи зображають сцени саме у такому побутовому вигляді. Насправді, скоріше, чоловік завжди допомагає жінці. Він для неї — HeForShe.

Слово, яке було перекладене як «помічниця», має декілька значень. Й одне з них – «заповнююча буття», тобто та, яка надає сенс життю. Більше того, щойно з’являється жінка, чоловік починає щось мислити та говорити, а до цього моменту він взагалі мовчить. Так, він дає імена тваринам, але осмислена мова з’являється саме із появою жінки.

Хто саме був першою людиною?

Якщо сказано, що «Бог створив людину – чоловіка і жінку», чому скрізь зображується спочатку створення чоловіка? Слухайте, чоловіки, ніхто з нас процес створення Богом людини не бачив, але звідки з’являються чоловіки, знають усі. І якщо вже ми говоримо, що жінка від чоловіка, то не слід забувати, що й чоловік створений від жінки. І далі в біблійній історії про створення людини одразу йдеться про шлюб: «Покине чоловік батька та матір і пристане до жінки, і будуть вони одним тілом».

Хто згрішив у раю?

Всі кажуть, що Єва. Але їй ніхто не забороняв, це вона від Адама про заповідь дізналася. Дуже цікаво дивитися на цю історію з точки зору виховання дітей. Тому що це класична, архетипічна історія поведінки дітей, коли вони щось роблять не так, й поведінки у такому випадку батьків. Що робить Бог? Він кличе Адама. Що робить Адам? Ховається, як дитина, яка нашкодила. Бог його знаходить і запитує, чи не їв він? Що відповідає Адам? «Це Єва, яку Ти мені дав!» Увесь цей час Адам споглядав, як Єва говорить зі змієм, як куштує сама, і коли вона дала йому, то, як справжній чоловік, він нічого не сказав, а взяв. Далі Бог питає Єву, а вона відповідає: «Це змій!» І тоді відбулося те, завдяки чому люди тепер можуть відрізнити добро від зла, розуміють, що бувають наслідки.

Жінки Старого Завіту

Говорячи про Старий Завіт, я назву Девору – це четверта суддя ізраїльського народу. Вона була жінкою, пророчицею, воєначальницею. Отже, у Старому Завіті про багато різних жінок йдеться – Ребекка, Есфір, а у «Пісні пісень» відносини Бога та Ізраїлю розкриваються через відносини чоловіка та жінки. В цьому сенсі треба зазначити, що Святе Письмо — це не книга про найкращих людей. Це книга про людей, і ви там знайдете історії про різних людей. Ця книга архетипічна в тому сенсі, що ви можете її не знати і не читати, але все одно будете повторювати або помилки, або відтворювати чесноти у власному житті. Та краще, коли ми розуміємо, що із нами відбувається.

Жінки Нового Завіту

Шанування Божої Матері дуже багато змінило у нашому світі, у нашій країні. Або історія про жінок-мироносиць, які не знають, хто їм камінь відвалить, але все одно йдуть. Ця суто жіноча, парадоксальна логіка призводить до того, що вони стають свідками  воскресіння, у той час, як чоловіки розбіглись.

Колись я замислився над питанням: куди поділася дружина апостола Петра? Всі знають, що Христос зцілив Петрову тещу. Цей момент не дуже подобається моїй дружині: вони приходять у гості, бачать, що теща захворіла, зцілюють її, й що вона починає робити? Прислуговує. А вони самі не могли на стіл накрити? Треба було диво зробити – підняти тещу на ноги!

Насправді, згадки у Біблії про дружину Петра є, але перекладач, мабуть, не хотів акцентувати на цьому. Більше того, апостолів нам змальовують як майже безплотних істот, але сім із дванадцяти апостолів були одруженими. Й у Святому Письмі є згадки, що дружини подорожували разом із ними, але це настільки завуальовано, що й одразу не зрозумієш, що саме про це йдеться.

Жінки, Церква і традиції

У нас у 1000-літньому Софійському соборі зображено символ забутого жіночого служіння – біла хусточка, прикріплена до поясу Божої матері, яка зветься Орантою (Непорушною стіною). На Оранті Божа Матір у вбранні дияконіси. Тисячу років тому у Церкві існувало жіноче служіння. В одному місці Апостол говорить, що жінка у церкві нехай мовчить. А в іншому місці йдеться про пророчиць, які виголошували пророцтва у церкві під час зібрання. Треба розуміти контекст, а не виривати фрази з контексту. У Апостолі сказано, якщо жінка не покриває голови, то нехай стрижеться. Й сьогодні багато хто із жінок носить коротку зачіску. Говорять, що тільки у спідниці та сукні можна заходити до церкви, а у штанях – ні. Але за часів Христа всі вдягалися у своєрідні сукні – ніхто штанів не носив. Апостол взагалі не говорить про брюки нічого. Є дрес-код, певна культура, але в цьому немає нічого ані поганого, ані священного. Не треба надавати традиціям більш священного значення, бо як сказав один богослов середньовіччя: «Якщо традиція не відповідає істині, вона є лише старим забобоном».

Якщо говорити про інші традиції, слово «шлюб» утворено від слова «любов», слово «дружина» — від «друг», але під час вінчання, що ми чуємо? «Да убоится жена мужа своего». Чому ж вона має боятися? Ми бачили, що відносини чоловіка та жінки уподібнюються відносинам Христа та Церкви, отже чоловік має бути готовим пожертвувати собою заради дружини. Де в любові страх? У цього слова зовсім інші значення — «шанувати», «піклуватися».

З іншого боку, постає питання: Церква освячує традиції, а якщо зараз традиції інші, то що Церква має робити? Коли Церква приходить до того чи іншого народу, що вона робить? Вона освячує його традиції. Моя пропозиція: замість любові людини до традицій має бути традиція любові до людини.

Бог створив нас рівними, хоча й різними. Отже, немає підстав для дискримінації. Одночасно у нас різні покликання, які ми маємо реалізовувати у власному житті. А якщо мені Бог дав дружину і чотирьох доньок, то, звичайно, я для них. Саме так звучить для мене HeForShe!

За матеріалами сайту WOMO

Фото: Олена Владико, Емма Солдатова

Протоиерей Георгий Коваленко
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1254

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар