Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

5 запитань про свято Благовіщення

Версия для печатиВерсия для печати

Благовіщення — це велике двонадесяте свято, що відзначається за дев’ять місяців до Різдва Господа Іісуса Христа, тобто 7 квітня.

Благу Звістку приніс Діві Марії архангел Гавриїл: вона зачне і народить Сина Божого. Та чи усвідомлюємо сповна ми, ЩО ця звістка означала для самої Богородиці?

Благовещение Пресвятой Богородицы

Як правильно називається це свято?

Свято має назву «Благовіщення», і це слово співзвучне до назви великої Книги, на якій тримається усе християнство. Грецькою мовою ця Книга називається Євангеліє, а свято Благовіщення – «Євангелізмоз», тобто – Блага Звістка.

Зверніть увагу: свято називається не Благовіщення Пресвятій Богородиці, а Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Найголовніше те, що саме Богородиця сповістила Благу Звістку – радісну новину для Неба і Землі, для всього світу. Це Вона сказала: «Се раба Господня. Хай буде мені по слову Твоєму» і таким чином погодилася нести найвеличніший подвиг. Подвиг не лише материнства, а недосяжне для людського розуму – стати Матір’ю Спасителя світу.

Чи був у Богородиці вибір?

У Богородиці, а тоді – дівчинки Марії, безумовно, був вибір.

Вона могла відмовитися, сказавши: «Я – іудейка. Відповідно до закону іудейського, я не можу порушити обітницю чистоти і отримати плід, який буде незаконний в очах мого народу».

Але цього не відбувається, бо Вона розуміє, чому до Неї звертаються: «Благодатна, Господь з Тобою». Ця дівчинка від трьох років вивчала Святе Письмо, виховувалася при храмі, і до цього вибору підходить виважено — зі страхом, але і з великою мужністю дівчини, яка від народження була уготована для Бога.

Вона — Божа, і тому для Неї немає варіантів. Для людини Божої ніколи немає іншого вибору, як тільки відповідати згодою на кожний заклик Господа і завжди творити волю Божу.

Що означали для Пресвятої Діви слова Архангела?

Те, що було сповіщено Богородиці, для нас, і справді, — Блага Звістка. Але Діва Марія не могла сприйняти сповіщене їй Архангелом тільки як радісну вість. За законами тогочасного суспільства, на Неї, Діву, присвячену Богові, віддану за престарілого обручника, чекав і суспільний осуд, і, можливо, навіть смерть.

Звернення Архангела до Неї: «Радій!» - це традиційне римське звернення, яке прийшло потім і в грецьку традицію, і використовується серед християн і досі, коли вони вітають один одного: «Харе» - радій!

Для неї звернення «Радій!» теж було традиційне. Але вона мала це зрозуміти і по-іншому: її підбадьорювали, давали можливість прийти до тями, зрозуміти і згадати, що Вона — Божа.

Уявіть собі дівчинку 13-ти років, якій кажуть, що вона має понести дитину — не маючи при цьому ані чоловіка, ані батьків, ані нікого в світі, хто б її підтримав, сказав добре слово.

Після звістки Архангела Гавриїла куди Вона побігла? – До своєї єдиної родички, праведної Єлисавети. Далеко в Горній Єрусалим з Назарета біжить Діва Марія — шукає того, хто б Її підтримав. Слава Богу, Єлисавета зрозуміла. Її слова, адресовані Богородиці, — це була справжня підтримка.

Так, Діва Марія пробула у своєї родички аж до народження Іоанна Предтечі і бачила всі чудеса, які супроводжували цю подію. Вона підкріпилася ними, але попереду в неї все одно – ціле життя.

Тому в цей день, у свято Благовіщення, ми не тільки радіємо тому, що отримали спасіння через Діву Богородицю. Ми також і співпереживаємо цій маленькій дівчинці, Яка бере на себе такий тягар і відповідає Господові згодою від імені всього людства.

Це – страшно, але це велично і радісно.

Чому Благовіщення майже завжди зображується на Святих вратах іконостасу?

Цікавий факт: напевне, не всі знають, що найдавнішим храмом Святої Успенської Києво-Печерської Лаври вчені-історики вважають церкву на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці в Дальніх печерах. Напевне, можна провести паралелі між значенням цього свята — початку нашого спасіння — і початком життя Києво-Печерської Лаври, її чернецтва саме через Благовіщенську церкву.

Іконографія Благовіщення — одна з центральних у православному храмі. Архангела Гавриїла та Пресвяту Богородицю ми бачимо на так званих Царських вратах, або — Святих вратах. Друга назва — більш правильна, адже Царськими воротами також називають середні двері в храм — через які вдавнину входили царі.

Також на Святих вратах інколи зображають пророків, святих, євангелістів, адже вони – теж «благовісники». 

Але Благовіщення — найперше, адже саме ця подія покладає початок нашому спасінню. Якщо вівтар є образом Царства Небесного, то і входимо ми до Царства Небесного через Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Що про Благовіщення розповідає нам іконографія свята?

Зазвичай Богородиця зображується із червоною ниткою в руці. Таким був її послух, коли вона жила при храмі — сукати нитку для червоної (пурпурної) завіси Єрусалимського храму. Саме цим Вона і займалася під час другого явлення Їй Архангела Гавриїла.

На більш пізніх зображеннях ми бачимо Богородицю біля джерела, де Вона бере воду, і де вперше до неї промовляє Архангел.

Ще більш пізні ікони Благовіщення показують нам Богородицю за читанням Святого Письма. Це зображення прийшло до нас із Західної Церкви. Ми зустрічаємо його в Римі у церкві Санта Марія Маджоре.

Але традиційне зображення Благовіщення Пресвятої Богородиці — коли Архангел удруге з’являється Діві, заходить в кімнату, де Вона займається своїм послухом – сукає нитку, з якої потім буде виткано завісу для Святая Святих Єрусалимського храма. І цей Її послух символізує також, що Пресвята Марія була в послусі Богові в усьому.

Те, що Богородиця тримає в руках червону нитку, має також нагадувати нам про трагічний час смерті Спасителя, коли пурпурна завіса в Храмі розірвалася надвоє. Це також має нагадувати нам і про те, які страждання терпіла Сама Божа Матір. Про них читаємо в Каноні плачу Пресвятої Богородиці: у Спасителя кров зійшла з рук, з ніг і з ран Його, а у Неї кровоточило серце. І ця пурпурна нитка, неначе кров, що витікає з раки, теж для нас значить дуже багато. Це – передречення її материнських страждань.

***

Свято Благовіщення завжди припадає на дні Великого посту, і ми можемо помітити, що Благовіщення і Пасха пов’язані між собою. Святий Ієронім Блаженний писав про те, що розп’яття Спасителя сталося саме в день Благовіщення Пресвятої Богородиці — рівно через 33 роки. І пов’язаність Пасхи Страстей Господніх, Його страждань з радістю і ваганнями, а також стражданнями Пресвятої Богородиці, безумовно, створює особливу атмосферу – відчуття того, що ми і спасенні, але водночас — якою ціною!

Тому по всій землі люди з великим трепетом ставляться до свята Благовіщення. Воно здається удвоєним, утроєним у своєму значенні. Воно неначе розріджує Великий піст, розриває його скорботність і плач, і покаянні відчуття, але зберігає таємничість.

Його ще інколи називають «жіночим» святом — адже саме жіноцтво особливо шанує це свято, відчуває його своїм. Те, що в народі говорять, що навіть пташка в цей день гнізда не в’є, звісно, поетичне перебільшення, але це звернення до совісті кожної людини, що цей день ми маємо провести святково і, перш за все, церковно – в святому Божому храмі.

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

Благовещение
Благовіщення Пресвятої Богородиці

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
5129

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар