Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Батьківська поминальна субота – що це?

Версия для печатиВерсия для печати

За тиждень перед початком Великого посту православні молитовно звершують м’ясопусну Батьківську поминальну суботу. Що це за день, чому і навіщо його встановили, — читайте в матеріалі протодиякона МИКОЛАЯ ЛИСЕНКА.

Коментує настоятель храму на честь ікони Божої Матері «Усіх скорботних радість», що на Берковецькому цвинтарі в Києві, протоієрей АНДРІЙ ЩИПАНОВ.

***

Головний сенс цього особливого дня полягає в тому, щоб, вийшовши на великопісну дорогу до Воскресіння Христового, знищити межу між живими та померлими та з новою силою ствердити: Христос переміг смерть. Тому православні не кажуть про небіжчиків «мерці». Вони кажуть – «спочилі».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 20 вичерпних відповідей про ПОМИНАННЯ СПОЧИЛИХ

Вселенська батьківська поминальна субота та сирний тиждень

Звідки така назва — м’ясопусна батьківська поминальна субота?

М’ясопусна – бо вже за день, з понеділка, припиняється вживання м’яса.

Поминальна — тому що цього дня Церква особливо молиться про тих, хто помер та не отримав з якихось причин належного церковного відспівування.

поминание умерших

Святитель Афанасій Сахаров, розмірковуючи про сенс Батьківських субот, під час яких поминаються усі спочилі — від наших днів до Адама, серед іншого зауважує: «Якщо б усі православні християни почали б молитися виключно тільки про своїх близьких родичів і друзів, якою б, за словом Євангелія, була б їхня винагорода? Адже й грішники люблять тих, хто їх любить…

А головне – в тому разі, коли кожний молився б лише за своїх, поминання тривало б недовго – кілька десятиліть після смерті, лише доти, доки живі ті, хто знав і любив нас… Але саме для того, щоб подолати невблаганний час та помолитися дійсно за всіх од віку спочилих, навіть за тих, чиї імена вже стерлися з людської пам’яті століттями минулого, і встановлено в Православній Церкві традицію Батьківських поминальних субот».

Звідки пішла традиція молитися про померлих?

Зазвичай у день молитви за спочилих ми отримуємо чітку настанову з Нового Завіту. В посланні апостола Павла, яке читається цього дня, серед інших, є такі слова:

«Браття! Не хочу залишити вас у невіданні про померлих, щоб ви не впадали у скорботу, як інші, що не мають надії. Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих у вірі в Ісуса Бог приведе з Ним…»

А в Євангелії від Іоанна Господь Іісус Христос запевняє:

«Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має життя вічне, і на суд не приходить, але перейшов від смерті в життя…

…Настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; і вийдуть ті, хто творив добро, у Воскресіння життя, а ті, хто чинив зло – у воскресіння суду… Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний є, бо не шукаю Моєї волі, але – волі Отця, Котрий послав Мене…»

Як проводити поминальні дні?

На поминальні дні ми традиційно відвідуємо некрополіси: особливі міста, населення яких складають спочилі.

Звичайною мовою – це кладовище, цвинтар, традиційний простір скорботи…

Храм на Берковецькому цвинтарі освячено на честь ікони Богородиці «Всіх скорботних радість». Він є символічною точкою радості серед скорботи; місце, де кажуть про те, що смерті більше не існує. І що любов не помирає ніколи.

Але яким чином її проявити? Радить настоятель храму протоієрей Андрій Щипанов:

Протоиерей Андрей Щипанов

Протоиерей Андрей Щипанов

— Когда люди приходят сюда, мы, естественно, предлагаем им молитву. Молитва – это продолжение любви, без любви молиться невозможно. А на кладбища ведь приходят в основном те, кто любил своих родственников. И я уверен, что здесь они получают от Божьей Матери облегчение, потому что вот эта любовь имеет продолжение не только здесь, но в жизни вечной.

Навіщо подавати милостиню за померлих?

Після смерті людська душа позбавляється тіла, а разом із цим – можливості робити добрі справи. Тому чинити їх тепер прикликані ми, живі. Ось звідки – традиція милостині в пам’ять про спочилих, образом чого, до речі, є Панахида.

Також наші близькі потребують поминання на Літургії, коли у вівтарі храму за них приноситься Безкровна Жертва. Зробити все це для них – можливість також і для нас проявити свою любов і отримати втіху…

А ще, за думкою отця Андрія, це – своєрідна перевірка:

Родительские субботы, мне кажется, это очень серьезная лакмусовая бумажка для проявления истинности нашего покаяния. Потому что невозможно покаяться, не простив человека. Опять же, только простив человека, можно сказать: «Я тебя люблю». И вот здесь все эти понятия – любовь, прощение, молитва – они все связаны.

Мы знаем, что основное в Великом посту — это не колбасу не есть и молоко не вкушать, а каяться правильно, провести время в пользе для себя, для окружающих.

Был когда-то очень интересный фильм, к сожалению, сейчас не вспомню, как называется… И в нем прозвучала такая фраза: джентльмен – это тот человек, которому комфортно с другими. Вот нам за период Великого поста нужно научиться быть такими «джентльменами». Нужно сделать все, чтобы другим людям с нами, в нашей компании было комфортно. Не нам с ними, а им с нами.

Как Христос пришел к нам и не «затянул» нас на Свой уровень, а Сам спустился к нам, надел рубище и пошел в самый низ к падшим людям – к мытарям, блудницам – собирая по крохам людей в Царствие Небесное, призвав, в конце концов, с креста на Небо всех…

Як молитва про померлих може допомогти нам, живим?

У народі кажуть: людина живе доти, доки про неї пам’ятають. Може, тому на заупокійній відправі співається така до болю знайома усім «Вічна пам’ять», а на аналої біля свічника – записки з тисячами імен. І за кожним із них – історія життя, страждань, любові, болю від втрати. А ще – досвід молитви, яка долає цей біль та відкриває таємницю Вічності…

поминание умерших

Дуже часто, за словами отця Андрія, саме церковна молитва стає не просто даниною пам’яті про спочилих, але – життєво необхідною стежкою від стану абсолютного відчаю до моменту віднайдення віри та зустрічі з Богом…

Было такое, что женщина проезжала мимо на машине, остановилась напротив храма и машину, как ехала, так и бросила. Я выхожу, смотрю — женщина, окно открыто, машина работает, она сидит и плачет. Подхожу, говорю: «Солнышко, что-то случилось у вас?» Она рассказывает, что два года назад умер муж, потом в следующем году умер сын, а в этом году похоронила племянника. «Как, — говорит, — с этим жить, просто не знаю, и что делать дальше, тоже». Знаете, слова какие-то банальные в этот момент были бы не нужны. Я предложил: «Давайте, пойдем помолимся, чтобы Господь вас утешил, потому что я не могу вам ничего предложить в эту минуту, только посочувствовать по-человечески. Всей той боли, которую вы несете, я не в силах ни осознать, ни понять, ни принять…»

Мы пошли, помолились. И уже несколько раз она приезжала, и было видно, что человек делает это с благодарностью и с чистой, будем так говорить, открывающейся ему верой.

Що символізує поставлена «за упокій» свіча в храмі?

На кануні – особливому заупокійному свічнику прямокутної форми, побачити який можна в кожному храмі, – мерехтять вогники – символ теплоти нашої молитви.

Родительская суббота

За думкою священика Андрія Щипанова, вона – це дорогоцінний духовний ланцюжок, який підноситься в небо та зв’язує нас із нашими близькими в нероздільну сім’ю, яка розлучилася лише на короткий час…

Я всегда говорю на проповеди, что мы как альпинисты в связке: здесь мы молимся за них, если они находятся в раю, они молятся за нас. Если же они, к сожалению, попали в ад, то, по нашим молитвам, по милости Божьей, они получают облегчение.

Тож не забудьмо запалити в нашому серці свічку молитовної пам’яті про тих, хто залишив у ньому слід – ця молитва краще від слів засвідчить любов, яка, за словами апостола, є сильнішою за смерть, та ніколи не закінчується!

А ще – пам’ятаймо про те, яке почуття повинно залишатися в душі після молитви за спочилих:

Протоієрей Андрій Щипанов:

Радость о воскресшем Христе – чего нам печалиться? Радоваться надо. Радуйтесь! Все апостолы писали, все послания пронизаны этим: радуйтесь, потому что воскресший Христос – это смысл нашей жизни, это великая радость всех радостей, которая может быть.

***

Звершуючи поминання усіх од віку спочилих, пам’ятаймо: на кожного з нас у свій час чекає мить переходу від тимчасового життя до Вічності та Вищий Божий Суд. На цьому суді не враховують, до якої партії належала людина, або на чиєму боці барикад вона зустріла останню хвилину. Нас судитимуть за Законом Божої Любові, тобто – що саме, добро чи зло, заподіяли ми тим, хто опинився на нашому життєвому шляху. Пам’ятаймо про це.

А ще – не припиняймо молитву за мир в Україні:

Господи! Упокой усіх спочилих у вірі в Ісуса Христа, від пращурів наших до тих, хто невинно загинув цими днями на українській землі. Упокой в Твоїх світлих оселях усіх, хто пройшов крізь морок ненависті, жах безпорадності, біль страждань, та при цьому не забув Твоє Святе Ім’я і Заповіді. Прости їм, Боже, усі їхні гріхи – вільні й невільні, та даруй їм Царство Небесне. А в нас, живих,  Благодаттю Пресвятого Твого Духа ороси висохлі серця, викоріни з них терни самолюбства, ненависті, злоби та ворожнечі: нехай на їхньому місці в душах наших зросте Свята Любов до Тебе та до братів та сестер наших, і нехай цією Любов’ю буде зупинено кровопролиття, розбрат та розділення у стражденній Вітчизні нашій, Амінь.

У ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ:

Як поминати померлих - Блаженніший Митрополит Володимир

Чому важливі поминальні богослужіння під час Великого посту?

ВАЖНО! Как поминать усопших в дни Пасхальной радости

Гребешок на тот свет, или Размышления о борьбе с погребальными суевериями –
прот.Владимир РОВИНСКИЙ

«Память смертная – это маленький рюкзачок, который всегда с тобой», – игумен Валериан (ГОЛОВЧЕНКО)

протодиакон Николай Лысенко
протоиерей Андрей Щипанов
Храм иконы Божьей Матери Всех скорбящих Радость на Берковецком кладбище
вселенська поминальна батьківська субота
как правильно поминать усопших на кладбище
поминание усопших
поминання померлих

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
35661

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар