Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

Анабелла Моріна: «Почайна пробуджує краще навіть у зашкарублих чиновниках»

Версия для печатиВерсия для печати
20 січня 2017 | Репортаж

Це, мабуть, найсвітліша лекція, яка відбулася за весь час роботи Відкритого Православного Університету.

Розсекречення та повернення Почайни. ФОТОРЕПОРТАЖ з лекції Анабелли Моріної у ВПУ

Принаймні, таке склалося враження, коли Анабелла, яка вела подію Почайна - Хрестителька Русі: розсекречення. Анабелла Моріна, розкрила перед слухачами «всі карти».

Карт і справді було багато. Від старовинних до сучасних. На всіх — річка Почайна. Від повноводої, самостйної ріки до подрібненої на оболонські озерця, засмічної на гнилий ручай канавки...

Але інтузіазм, з яким взялася до справи колишня журналістка, а нині художниця і дослідниця Почайни, надихає. «Просто я человек, который любит думать, собирать и анализировать информацию», — каже про себе Анабелла.

Їхня з Почайною історія розпочалася півтора роки тому, у 2014-му. Тоді одне з озер Оболонського району — Іорданське — збиралися забудовувати.

«Я начала искать информацию, которая поможет его не застраивать, — згадує Анабелла. — И с удивлением узнала, что это часть Почайны. Вообще что-то узнала про Почайну. Потом Михаил Сагайдак (керівник Центру археології Києва Інституту археології НАН України, кандидата історичних наук  — ред.) сказал, что там еще и речка есть. Нашли речку. Начала собирать информацию. И увидела, что река существует. Не в худшем положении, чем другие киевские реки, даже в лучшем. Но про нее говорят, что ее нет. Но как это так?»

І почалася довга історія пошуків: зустрічі з академіком П.Толочком, архіви картографічного відділу Нацбібліотеки Вернадського, контакти з Київрадою, активізація громадської та журналістької спільнот...

«Когда я искала информацию о Почайне, мне сказали, что на ней были археологические раскопки. И по этим следам я пришла в библиотеку Вернадского и там познакомилась с дочкой археолога, который как раз эти раскопки проводил. Она работала в отделе картографии и помогла мне с картами.

Мне кажется, что сама Почайна приводит мне единомышленников, — упевнена Анабелла. — Что это ей захотелось возродиться после 2014 года, когда погибали люди. Что она как речка, которая всегда была берегиней Киева, миротворицей, сама вернулась. А меня просто выбрала как свой инструмент».

У Хрестительки Київської Русі є ціла ФБ-сторінка. Відновленням Почайни, історичної пам’яті про неї займаються навіть у Київраді.

«Для меня Почайна, в первую очередь, — возвращение истории Украины, — переконаний депутат Київради Костянтин Богатов. — Это посыл к тому, какая огромная у нас история, какая мы древняя нация, что в этом месте, в этом городе творилась история».

Із 30-х років ХХ століття Почайна зникла із карт як гідронім. Але продовжувала існувати у вигляді озер, збереглося навіть старовинне русло ріки. Однак у минулому році і його збиралися знищити назавжди — прокласти на цьому місці автомобільну дорогу.

«И в тот момент, когда я увидел, что последние 1076 м русла закатываются в асфальт, я вдруг понял: в этом месте, в это время я оказался не зря, — продовжує Костянтин Богатов.

Мы легли телами, костьми, но не дали этого сделать. И оказалось, что это всем нужно, оказывается, что это востребовано и люди этого хотят. Оказывается, есть карты, археологические исследования — то, о чем мы вообще не знали. И попытка защитить кусочек русла превращается в то, что это на самом деле огромная ценность не оболонского, ни киевского, а украинского масштаба».

Сьогодні вже є результати роботи з повернення Почайні її історичного і природного статусу.

Річку позначено на сучасних картах, її вже можна знайти за допомогою пошукових систем Google  та Yandex. Ділянку річки збережено від забудов. Волонтери розпочали її розчищення.

«Вначале мы думали, что там немного мусора, то, что сверху, — розповідає пан Костянтин. — Когда копнули глубже, оказалось, что более 30-ти лет это была свалка. Мы подключили районные коммунальные предприятия. И вывезли 30 камазов мусора с участка около 150 м».

Київрада виділила 700 тис. грн. на розчистку русла ріки. Коли вивезли сміття, біля річки утворився гарний майданчик, відгороджений бетонною стіною. На ній волонтери-художник створили мурал, а на самому майданчику відбуваються різні івенти: екскурсії, Почайнинські читанння.

Зараз організовується конкурс на проектування парку. І вже зареєстровано подання про перейменування станції метро «Петрівка» на «Почайну».

А в ніч з 18 на 19 січня у Почайні освятили воду і провели обряд хрещення.

Як каже Анабелла, «все люди, которые сталкиваются с Почайной и видят, что это духовный источник, относятся к ней благожелательно. Она во всех пробуждает лучшее  даже в закоренелых чиновниках».

Підготувала Вікторія Кочубей

Анабелла Моріна
Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості
Річка Почайна в Києві

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
856

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар