Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

6 грудня — церковне свято на честь благовірного князя Олександра Невського

Версия для печатиВерсия для печати

6 грудня ми відзначаємо пам’ять святого благовірного князя Олександра Невського. Вітаємо всіх, хто носить це ім’я, з Днем Ангела, а військових – зі святом на честь їхнього покровителя.

Монах і геніальний полководець, непереможний воїн та неперевершений дипломат, талановитий можновладець та проповідник Христа – усі ці іпостасі дивним чином поєдналися в особі цього дивовижного святого.

Святой Александр Невский

***

ХІІІ століття стало часом страшних випробувань для Русі, виснаженої князівськими міжусобицями та татаро-монгольською навалою. Цією скрутою вирішили скористатись шведські та німецькі лицарі і вирушили на руські землі зі своїм військом.

Дивовижно, але зупинив їх… 19-річний юнак. Саме стільки було Новгородському князю Олександру. Помолившись у храмі Святої Софії, князь виголосив: «Не в силі Бог, а в правді. Хтось – зі зброєю, хтось – на конях, а ми – Ім’я Бога нашого прикличемо!» І, підбадьоривши цими словами своє маленьке військо, він наголову розтрощив військо досвідчених та численних шведів на річці Неві, за що й отримав імення «Невський». Далі була знаменита перемога над Тевтонськими лицарями на льоду Чудського озера.

А потім –  мудре князювання та дипломатичні перемоги. Серед них, напевне, головною стала дипломатична перемога, внаслідок якої татари з затятих ворогів перетворились на союзників. Олександрові вдалося неможливе: непереможні та безжалісні Чингізиди стали його друзями, а в 1261 році стараннями великого князя відбулося неймовірне – світло Православ’я заструменіло в самому серці Золотої Орди. В її столиці, Сараї, було запроваджено Православну митрополію.

Дива не перестали відбуватися і після смерті Олександра. Маленький передовий загін монголів, надісланий на допомогу новгородцям, відігнав від кордонів Русі чергове «хрестоносне» військо німецьких лицарів, які «зєло бо бояхуся й імені татарського…» — так запише про це літописець…

***

Проте вінцем всіх чеснот святого Олександра було його благочестя та непохитна віра. Ані погрози Бату-хана, ані обіцянки римського посла не схилили його до зради рідної віри — Православ’я. «Вогню та ідолам не вклонюся, – відповідав побожний князь хану Батию, – Я – християнин, і краще прийму смерть, ніж зречуся віри перед людьми». За таку мужність та сповідництво Господь благословив князювання Олександра Невського багатьма щедротами.

Святой Александр Невский

Михайло Нестеров. Князь Олександр Невський, 1894-1897

Земним вінцем цієї віри стало прийняття перед смертю чернечого постригу, після чого святий і відійшов до Бога в 1263 році. Сталося це 28 листопада, а похований князь-схимник був лише через 9 днів, які знадобилися для перенесення його тіла до міста Володимир, в монастир на честь Різдва Христового. Ці дев’ять днів стали першим свідченням нетлінності тіла святого Олександра, а остаточне відкриття нетлінних мощей Олександра Невського відбулося, промислом Божим, напередодні вирішальної віхи в історії Русі – Куликовської битви, перемогу в якій було здобуто також і його святими молитвами.

Читайте також:

Архиепископ Иоанн (Шаховской). О подвиге

Благоверный Александр Невский
святой благоверный князь Александр Невский

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
5988

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар