Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

26 березня, в четверту неділю Великого посту, Церква вшановує прп.Іоанна Лествичника

Версия для печатиВерсия для печати

Позаду чотири тижні Великого посту.

Цієї неділі, 26 березня, Церква вшановує преподобного Іоанна Лествичника.

Головним завданням постування є наше покаяння – не просто сповідь гріхів, а справжня зміна себе на краще. Однією з найлаконічніших думок з приводу того, що ж таке покаяння, є вислів преподобного Іоанна Лествичника: покаяння – це наше примирення з Богом. Глибокий мислитель і водночас видатний практик справжнього християнського життя, цей святий невипадково є символом не лише цієї великопісної неділі, а й усього наступного тижня Великого посту.

Сходи до Царства Небесного – до дня пам’яті прп. Іоанна Лествичника СЛУХАЙТЕ, як з’явилася його відома "інструкція спасіння"

***

«Не той виявляє смирення, — вчить святий, — хто сам себе сварить, але той, хто бувши збезчещений іншим, не зменшує своєї любові до нього…»

прп.Иоанн Лествичник

Прп. Иоанн Лествичник. Икона. XVII в. (мон-рь Дионисиат на Афоне)

Народившись у побожній родині, Іоанн у віці 16 років розпочав шлях духовного подвигу, оселившись у знаменитому Синайському монастирі та довірившись досвідченому духівнику. Одного дня разом зі своїм наставником вони відвідали знаменитого подвижника Іоанна Савваїта. Несподівано маститий старець омив юнакові ноги та поцілував його руку. На запитання келійника, чому він так вчинив, Савваїт промовив: «Я не знаю його імені, але достеменно знаю одне, синку: сьогодні я приймав майбутнього настоятеля Синаю і вмив ноги ігумену».

Пророчі слова старця збулися – у віці 75 років Іоанна Лествичника було обрано настоятелем великої Синайської обителі. Але цьому передувало сходження східцями духовних подвигів до справжньої досконалості.

***

19 років Іоанн присвятив перебуванню в монастирі у послусі духівнику, наступні 40 років – аскетичним подвигам у віддаленій пустині.

Про силу молитви преподобного свідчить випадок з його учнем: якось Іоанн послав його обробити шматок землі. Був жаркий літній день, і учень, втомившись від спеки, ліг спочити під скелю. Тим часом Іоанн відпочивав у келії. Тут йому несподівано явився невідомий подвижник та промовив: «Ти тут спокійно спочиваєш, а учень твій – у смертельній небезпеці!» Іоанн прокинувся та почав палко молитися. Коли ж увечері учень повернувся, Іоанн запитав: «Синку, чи не трапилася з тобою яка небезпека?» «Отче, сьогодні, коли я спав, несподівано почув твій голос, і вирішивши, що ти мене кличеш, швидко підвівся та побіг. Тієї ж миті величезний шматок скелі відірвався та впав на місце, де я мить тому спокійно відпочивав…»

***

У повсякденному житті Іоанн оминав крайнощі аскетизму – їв та спав, але рівно стільки, щоб відновити сили.

«Я не постував надмірно, – згадував преподобний, – і не зловживав посиленим нічним неспанням; натомість змирявся, і Господь скоро спас мене…»

Головним завданням християнина преподобний вважав внутрішню постійну духовну працю над собою, без виконання якої неможливо досягти досконалості. Багато ченців приходило до нього з інших монастирів, щоб отримати духовну настанову. Але коли дехто почав із заздрості звинувачувати Іоанна в гордощах та славолюбстві, подвижник наклав на себе обітницю мовчання, не промовивши за рік жодного слова. І лише у відповідь на прохання багатьох, у тому числі й тих, хто раніше звинувачував його, Іоанн продовжив надавати корисні духовні поради, перевірені власним життям.

Згодом усі ці повчання Іоанн зібрав у книгу, названу «Лествицею», або ж східцями, а до імені самого Іоанна додали ймення Лествичника.

***

Ось як сам преподобний зауважив про це: «Згідно з малим розумом, даним мені, як невмілий архітектор, збудував я східці для сходження нагору. Кожен нехай зважить на себе та роздивиться, на якій він стоїть сходинці...»

У Лестивці преподобного Іоанна кількість сходинок дорівнює тридцятьом – за числом земного повноліття Господа Іісуса Христа. Умовно можна згрупувати всі східці в кілька груп.

Перша – це боротьба з метушнею. Вона включає в себе здобуття таких чеснот, як безпристрасність та послух. Далі йдуть східці, якими долаються скорботи на шляху до істинного блаженства: назва цих важливих східців – покаяння, пам’ять про смерть та плач про власні гріхи. Потім – етап боротьби з пороками через подолання гніву, сріблолюбства, обжерливості, лихослів’я, злопам’ятства. Наступна група східців допомагає подолати перепони в аскетичному житті. Це – перемога над байдужістю, обмеження зайвого сну, старанність у молитві, відсутність гордині. Передостання група східців допомагає встановити душевний мир за допомогою внутрішньої безмовності душі, молитви та безстрастя. І нарешті – вершина східців – це союз трьох головних чеснот – віри, надії та любові, досягнути яких у повній мірі можливо, здійнявшись поступово усіма попередніми сходинкам.

Епископ Иона (Черепанов). «Лествица» и Лествичник: зачем мирянам читать книги, написанные монахами для монахов.

***

Євангеліє, яке лунає в православних храмах саме в четверту неділю Великого посту, доносить до нас історію про зцілення Христом одержимого бісами юнака. Воно ще раз нагадує, наскільки важливим для людського єства є постування та молитовне життя.

Цієї ж неділі чуємо наступні слова апостола Павла з його листа християнській громаді міста Ефес.

«Верую, Господи! Помоги моему неверию!» Апостол и Евангелие 4-го воскресенья Великого поста — с толкованием

***

Знаходячись в часовому просторі п’ятого тижня Великого посту, згадаймо слова преподобного Іоанна Лествичника: «…Розум пісника молиться тверезо, натомість розум нестриманого повний нечистих марень». Чому це важливо – спитаєте ви? Справа в тому, що саме молитва, а не харчовий склад їжі є першим показником правильного постування. Тож, якщо триматимемо розум у тверезості від усілякого роду зайвих бажань, тоді й тіло наше матиме змогу достойно очищуватись, отримавши підкріплення від справжньої молитви, без якої, за висловом Спасителя, очистити людину від спокус нечистої сили неможливо.

Христос посеред нас!

Преподобный Иоанн Лествичник
Лествица
Великий пост

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
2433

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар