Логотип "Православіє в Україні"
Отримування розсилки на e-mail

Вы здесь

100 років від дня подвигу. Священномученик Максим (Сандович)

Версия для печатиВерсия для печати

6 вересня 2014 року – особлива віха для Руси-України, адже цього дня виповнюється сто років від дати сповідницької смерті за Святе Православ’я справжнього героя-просвітителя лемківської землі священномученика Максима Горлицького (Сандовича), закатованого у 1914-му австро-угорськими військовими без суду та слідства. Головне звинувачення – належність до етносу лемків-русинів та твердість у Православній вірі, відродженню якої серед лемків отець Максим присвятив усього себе.

Священномученик Максим (Сандович)

Народився майбутній святий в греко-католицькій родині на Лемківщині, біля сучасного кордону Польщі та Словаччини.

З дитинства Максим відкрив у собі талант віри в Бога, співаючи в церковному хорі, присвячуючи багато часу молитві та ретельно зберігаючи пости. Тож не дивно, що хлопець обрав священицьке служіння, але шлях до нього виявився непростим. Відчуваючи всім серцем тяжіння до віри своїх прадідів, юнак попрямував до форпосту Православ’я – Почаївської Лаври. Можливо, він став би добрим ченцем-подвижником, але Господь судив інакше: зустріч з майбутнім митрополитом Антонієм Храповицьким вирішила подальшу долю Максима. За сприяння владики Антонія він здобуває ґрунтовну духовну освіту.

Скінчивши Волинську духовну семінарію, яка тоді базувалася у Житомирі, Максим одружився та у вересні 1911 року прийняв священний сан. Після чого, не зважаючи на можливість залишитися та отримати парафію, свідомо вирушив до рідного краю – на Лемківщину, яка саме тоді переживала період відродження споконвічної віри – Православ’я, ставши місіонером для рідного народу.

священномученик Максим Сандович

Майже відразу розпочалися переслідування та репресії австро-угорської влади, яка намагалася знищити на своїй території будь-які згадки про Київську Русь і Православне сповідання.

Навесні 1912-го отця Максима Сандовича було заарештовано та вкинуто до в’язниці в камеру до кримінальних злочинців. За те, що він захищав право русинів на свою історію та православну віру, його звинуватили у політичних симпатіях до Російської імперії та шпигунстві на її користь. Але дух священика зламати не вдалося – в будь-яких обставинах він завжди випромінював добро і оптимізм, які передавалися оточуючим. А на безпідставні звинувачення отець Максим відповідав: «Моя єдина політика – Святе Євангеліє».

Незважаючи на численні лжесвідчення, два роки тюрми завершилися повним виправданням та звільненням з-під варти в червні 1914-го.

А в серпні розпочалася Перша Світова війна. Австро-Угорщина пішла шляхом жорстоких репресій серед карпато-русинів. Одним із перших був знову заарештований отець Максим – до в’язниці разом із ним потрапили його батько та жінка. 6 вересня 1914 року, без будь-яких слідчих дій, австро-угорські жандарми з особливою жорстокістю стратили священика прямо на очах його вагітної дружини. За мить до смерті священномученик Максим Сандович встиг вигукнути: «Хай живе Свята Русь! Хай живе святе Православ’я!».

Вдова отця Максима Пелагія пізніше потрапила до Талергофа – одного з перших концтаборів у світі, влаштованих австро-угорцями для русинів. Там вона в жахливих нелюдських умовах народила сина, якого назвала Максимом і який також, як його батько, згодом став православним пастирем.

***

Молитовно згадуючи священномученика Максима Сандовича, вшановуючи інших наших святих, зберігаючи на наших теренах тисячолітню Православну традицію, пам’ятаймо: сучасні українці, незалежно від національності, від Сяну до Дону, від Білгорода до Севастополя – спадкоємці духовного скарбу Святої Київської Русі. Тож гуртуймося разом навколо незмінних споконвічних цінностей, закарбованих у Євангелії, і нехай ніщо та ніхто, ані зовні, ані зсередини, не зможе в цей важкий час розділити нашу велику багатонаціональну українську родину, в якій для кожного етносу, для кожної мови та для кожної історичної традиції знайдеться належне місце! А щоб це було можливим – нехай завжди перебуває Христос посеред нас!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Розмова з дружиною святого. Матінка Алевтина Захарчук - її чоловік, священик Сергій Захарчук, разом з багатьма іншими, прийняв мученицьку смерть за Христа і віру Православну на Холмщині у 1943 році.

Священномученик Максим Горлицький (Сандович)
Собор Галицьких святих
Переслідування православних у Австро-Угорщині
Первая мировая война

Ми оголошуємо благодійну передплату. Допомогти можна, перераховуючи щомісяця необтяжливу для вас суму на:

  • Карту «Приватбанку»
  • Webmoney — R504238699969, U862362436965, Z274044801400
1865

0

Коментарі

Всі нові коментарі будуть відображені після проходження обов’язкової процедури модерації

Додати коментар